Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Сторінка 9

Отже, соціальна педагогіка інформаційного світу має гармонізувати соціальність соціальних суб’єктів не лише “завширшки” (сімейну з національною, релігійною, суспільною, глобальною тощо), але й “углиб”. Завдяки позитивним аспектам глобалізації світу, зокрема новітнім інформаційним комунікаціям, проявляється тенденція до зміни соціальності від душевної (чуттєвої), до духовної (ціннісної). Саме духовна соціальність має забезпечити формування та зміцнення глобальної культури людства на добровільних засадах. Доступність до теоретичного пізнання (Інтернет), практичного засвоєння (міграційна свобода) специфіки культур різних етносів, регіонів світу, тобто загальнолюдської культури, уможливлює не лише відчуття національної спільності, але й цінування своєї національної унікальності в єдиній всесвітній культурі. Однак нова глобальна спільність, що народжується в сьогоденні, на нашу думку, проходитиме ті самі етапи формування, що й етнічно-суспільна – фізичний (претензії США на світове лідерство за допомогою найсучаснішої зброї), душевний, духовний. Фізичний, душевний, духовний – це рівні якісного сходження людини, суспільства, людства до глобальної соціальності. Отже, інформаційне суспільство орієнтує соціум не на архаїчне відокремлення у власному минулому, не на індустріальну сьогоденну спрямованість на себе і на сусідів, а на глобальну культуру майбутнього, загальне об’єднання людства. Усе це неможливо без актуалізації духовності соціальних суб’єктів (індивіда, соціуму, регіонів), оскільки будь-яке творення потребує їх внутрішньої культури (суб’єктивні спрямування індивіда, означені його цінностями), тобто духовність є вищим проявом сучасної соціальності, саме вона є тим потенціалом, який на шляху від національної до глобальної соціальності здолає обмеження (негативні прояви) соціальності етнічної, релігійної, суспільної, регіональної тощо.

Таким чином, тенденції розвитку інформаційного суспільства потребують науково обгрунтованого трансформування соціального виховання відповідно до принципово нової соціокультурної реальності, що природньо підвищує актуальність соціальної педагогіки в суспільстві і світі. Акцентування соціальної уваги на людині, на індивідуалізації соціальних суб’єктів, гуманізація культури в цілому, з одного боку, зміцнює та розширює свободу людини, групи. Соціальне виховання в таких умовах стає запобіжним засобом оволодіння цією “свободою не від” соціуму, а “для” соціальної творчості, соціальної самореалізації. Зростання могутності пересічної людини інформаційної доби має компенсуватися вихованням соціальної відповідальності задля уникнення суїциду людства. З другого боку, гуманізація інформаційної культури переводить соціальну конфронтацію з площини економічної в ціннісну. Духовне протистояння різних культур не знищить людство, якщо соціальна педагогіка через відповідні соціально-виховні технології спроможеться подолати соціокультурний егоїзм представників різних вірувань, етносів, регіонів світу, коли сприйняття людства як вищої соціальної цінності буде домінувати серед авангарду населення будь-якої країни. Глобалізаційні процеси нової доби вплинули на те, що соціальний розвиток людини, групи нині визначається не лише внутрішніми соціокультурними умовами певної країни, але й регіону світу, загальнолюдською ситуацією в цілому. Тому соціальне виховання сягає нового рівня, перш за все, регіонального, а поступово – і глобального. Звідси, виникає нова проблема соціальної педагогіки, а саме гармонізація соціального виховання на суспільному, регіональному та глобальному рівнях, вирішення якої можливо лише через вдосконалення соціально-педагогічної науки та практики. Актуалізації соціальної педагогіки сприяє і нова мета соціального виховання – гармонізація соціальних цінностей на індивідуальному, суспільному, загальнолюдському рівнях. Крім того, інформаційне соціальне виховання має сприяти творенню перспектив культурної динаміки мегасоціуму через формування глобальної свідомості, волі, глобальної соціальної активності соціальних суб’єктів, а також засвоєнню глобальних цінностей. Вирішення цього завдання буде можливим, коли соціальні суб’єкти усвідомлять цю потребу та вироблять механізм реалізації, якого досі немає в культурі людства. Створена протягом філогенезу система соціального виховання не пристосована ані до цього завдання, ані до культивування соціальних суб’єктів в умовах різких змін культури за часи життя однієї людини. Звісно, ця система поступово, методом спроб і помилок може трансформуватися відповідно до культурних потреб, але в сучасних умовах домінування людської культури над природою, до того ж, коли матеріальний прогрес випереджає духовний розвиток, її помилки можуть призвести до найгіршого. Все це об’єктивно сприяє актуалізації саме соціальної педагогіки як засобу науково обгрунтованого регулювання соціального виховання, створення сприятливих умов для засвоєння нового, духовного виду соціальності через всі соціокультурні сфери. Отже, висування інформаційним суспільством на провідне місце культури та людини зумовлює процеси гуманізації соціумів та актуалізації соціального виховання як творення “людини культурної”, що прискорює становлення в певній країні та світі “культури майбутнього”. Тому першочергової перебудови відповідно до умов інформаційної культури потребує саме соціальне виховання, що в свою чергу актуалізує роль соціальної педагогіки.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 

Актуально про педагогіку:

Шляхи розвитку дикції в учнів початкових класів у процесі експериментального дослідження
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Козівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяло участь 43 учні 1-х класів. Дослідження проводилося поетапно. На І етапі (І семестр 2007–2008 н.р.) вивчався стан проблеми розвитку зв’язного мовлення молод ...

Наочні посібники. Технічні засоби навчання. Комп'ютерні програми
До засобів навчання відносять наочні посібники, технічні засоби навчання, обладнання для лабораторних занять, дидактичні матеріали, навчальну літературу, станки, інструменти і матеріали для трудового навчання і ін. Основними видами наочних посібників в умовах коледжів і технікумів є плакати, схеми, ...

Методика пояснювального читання
Послідовники традиційної методики пояснювального читання вважали також, що воно збагачує і розвиває усне мовлення учня, впливає на його письмове мовлення. Я. Чепіга підкреслював, що у процесі неперервного коментування прочитаного учень не встигає встановлювати асоціативні зв’язки із вже відомим, а ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com