Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Сторінка 8

Стосовно нації, суспільства як цінності глобальної культури, то, на жаль, у доповідях Римському клубу фахівці більше зосередилися на негативних моментах, тих, що гальмують процес глобалізації культури, зовсім не висвітлюючи позитивні. На нашу думку, національне чи багатонаціональне суспільство є саме тією структурою (яка є життя, за Е.Фроммом), у рамках котрої лише і може відбуватися розвиток, зокрема соціокультурний та індивідуально-духовний. Інша річ, що інформаційна культура потребує від суспільства як соціального суб’єкта світу оновлення культурних цінностей, як, до речі, і від індивіда, про що йшлося вище. Суспільство як мікросоціум у глобальному масштабі є найоптимальнішим середовищем для здійснення глобального завдання розвитку людських якостей, власно кажучи, провідним засобом вирішення цієї проблеми. Воно як глобальний індивід має набути тих самих соціальних рис, що й окрема людина У своєму внутрішньому і зовнішньому соціальному житті суспільство має виходити не з принципу “розділяй та володій”, але – “об’єднуй і, створюючи умови для зростання людської духовності, розвивайся культурно само та підтримуй культурний розвиток своїх близьких та далеких сусідів по планеті”. Глобальне соціальне виховання по суті є самовихованням людства, але воно стане ефективним лише тоді, коли його цінності будуть культивуватися в соціальному вихованні кожної країни, тобто на рівні національного соціального виховання як цінності окремої людини. Як сім’я є безумовно найкращим соціальним середовищем для соціального розвитку людини в певній країні, так суспільство є найкращим соціальним середовищем для соціального розвитку особистості в глобальному соціумі. Суспільство є глобальною сім’єю людини у світовому співтоваристві.

Глобальне соціальне виховання передбачає лише вільне об’єднання окремих країн у регіони – своєрідні світові родини для суспільств; все інше – це не виховання, а маніпулювання, спрямоване на знищення, а не на розвиток. Регіональне (тим більш глобальне) об’єднання – досить складний процес, оскільки “нові нації-держави тішаться здобутою незалежністю” (Б.Гаврилишин). Однак, з огляду на “невідворотність світового ладу”, соціальне виховання має гармонізувати цей процес, формуючи готовність добровільного інтегрування через сприяння набуттю почуття власної гідності нових або відроджених націй, усвідомленню, “що об’єднання в більш економічні і політичні структури зберігає можливість підтримувати повну культурну незалежність, життєздатність… їх народів”. Не можна не погодитися з В.С.Біблером, який вважає не узагальнення, а спілкування різних форм розуміння формулою руху до глобальності в сучасних позитивних націях. Так, країни Західної Європи оволоділи антропоцентричними цінностями не лише на внутрішньокультурному рівні, але й на зовнішньому – регіональному, тому перспективними для них є відповідно глобальні антропоекосферні цінності, засвоєння яких європейським співтовариством визначатиме подальший культурний розвиток світу. Ми згодні з поглядом Б.Поршнєва, що “історія людства ще не стала історією одного “ми”, яке нікому не протистоїть і на внутрішньому рівні якого явище “вони” редуковано до простого змагання, котре є виразом не відокремленості чи ворожнечі, а взаємодопомоги”. Однак, щоб це уможливити заради виживання людства, соціальне виховання на глобальному рівні має прагнути до змінення принципів та характеру національних держав у бік їх дедалі більшого олюднення та гуманізації, орієнтації соціумів з кількісних показників розвитку економіки на якісні показники одухотворення людини та виявлення при цьому на загальносвітовому рівні унікальності їх культури, її значення для культурної динаміки людства. Співтворчість має стати провідною цінністю соціальних відносин на різних рівнях соціумів та в міжнародних стосунках, оскільки “розвиток творчих здібностей Людини і всіляке сприяння процесу творчості – це те, що повинно забезпечити прогрес історичного розвитку Людства”. Проте людство не має часу чекати поки природньо сформується глобальний рівень соціального виховання, саме це актуалізує соціальну педагогіку, яка покликана за індустріальної доби науково обгрунтувати технології глобального соціального виховання.

Найскладнішою проблемою соціальної педагогіки інформаційного суспільства є гармонізація цінностей різних соціальних суб’єктів. Сутність її полягає в регуляції соціальних цінностей індивіда стосовно суспільства та глобального світу з цінностями соціуму стосовно індивіда й людства та цінностями світового співтовариства щодо індивіда та суспільства, оскільки цінності індивіда, суспільства та людства як окремих соціальних суб’єктів на одному історико-культурному етапі не збігаються. Наприклад, досвід світового форуму “За сталий розвиток”(ПАР,2002) довів, що поки соціальному вихованню не вдається ця гармонізація, все ще домінують національні та регіональні інтереси і цінності. На погляд І.Александрова, передумовою безпечної динаміки соціуму є розуміння людиною факторів, які зумовлюють нестійкий розвиток, зокрема світові та космічні катаклізми, та попередження катастрофічних наслідків цих факторів. Невже ж лише космічна катастрофа зможе сприятиме формуванню загальнолюдських глобальних цінностей, радше тоді вже буде запізно. Соціальна педагогіка має використати щасливий час поза катастроф, щоб через оновлене соціальне виховання спрямувати людство на самовдосконалення через вирішення глобальних проблем, які ж само і спричинило. Безглуздо витрачати цей час на міжусобиці, що знесилюють, усіх відкидають назад у розвитку.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Зміст виразного читання у навчальній діяльності молодших школярів
Виразного читання ми починаємо навчатись у школі, насамперед на уроках з розвитку мовлення, але засвоюємо його впродовж усього життя. Виразне читання обов’язково повинно бути якісною ознакою культури мовлення кожної людини. Якість мовлення прямопропорційна розумовому, духовному, етичному й естетичн ...

Педагогічний такт і справедливість як критерії професіоналізму вчителя
Взаємини вчителя з колегами, батьками та дітьми, засновані на усвідомленні професійного обов'язку і відчутті відповідальності, складають суть педагогічного такту, який одночасний і відчуття міри, і свідоме дозування дії, і здатність проконтролювати його і, якщо це необхідно, зрівноважити один засіб ...

Формування у дітей творчих здібностей
Одним із засобів формування у дітей творчих здібностей може бути музично-ігрова драматизація, яка дуже близька до дитини, бо базується на дії. Саме в драматизації із найбільшою ясністю виявляється повне коло уявлень. Крім того будь-яка драматизація пов'язана з грою, яка розвивається як Порча драмат ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com