Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Сторінка 5

Таким чином, особистісний духовний, зокрема соціальний, розвиток та розвиток людства є найвищими цінностями соціальної педагогіки на індивідуальному рівні соціального виховання.

На суспільному рівні потрібно гармонізувати цінності внутрішньосоціальні (особистісні, різних соціальних груп, загальнонаціональні) та зовнішньосоціальні (певного регіону світу, глобальні). У інформаційному суспільстві найвищою цінністю є людина, оскільки саме вона сприяє збагаченню культури соціуму, підвищує диференційованість соціального життя, конкурентоспроможність суспільства, регіону на міжнародній арені. “Справжнє джерело багатства – правильні ідеї, тобто негативна ентропія (інформація)… Все багатство створюється людськими істотами, що розумно використовують свої нейрони”. Тому суспільство, що плекає інформаційну культуру, звільняючи людину від знеособлюючого тиску природи і соціуму, має уможливлювати прискорений розвиток рис “родової природи людини”, створюючи найкращі умови для культивування особистості.

Сучасні авангардні суспільства світу усвідомили, що відновлення культури людства на нових інформаційних основах можливе лише через особистість, наділену індивідуальністю, оскільки “культура може відродитися лише тоді, коли все більша кількість індивідів … виробить у себе нову систему поглядів, яка поступово почне впливати на склад мислення суспільства і врешті-решт визначати його”. У провідних європейських та американських країнах дійшли висновку про “самозначушість унікального людського життя і найвищу цінність інтересів окремої людини”. Особистість дістала тут “статус безумовності, непідкореності іншим регулятивним принципам (сакральні принципи, Святе Писання, загальнообов’язкова ідеологія)”. Отже, у суспільних цінностях цінність особистості має посідати провідне місце: найбільш розвинуті в культурному відношенні соціуми не лише створюють внутрішні сприятливі умови для відтворення та подальшого розвитку творчих сил власних індивідів, але й різноманітними способами “запозичують” талановитих особистостей один у одного та в усьому світі, бо найціннішим, до того ж невичерпним видом енергії поступово стає духовна енергія людини.

При визнанні цінності кожної особистості особливого значення для соціальної педагогіки набувають пошуки загальноособистісних характеристик людини інформаційної культури. Образ індивіда, котрому притаманні ці характеристики, намагаються створити і психологи (І.Кон, Б.Паригін, Р.Уілсон, Е.Фромм та інші), і філософи (Л.Буєва, М.Дьяченко та інші), і культурологи (В.Шейко, Б.Єрасов та інші) тощо – всі, зацікавлені в індивідуальній та соціальній культурній динаміці. На відміну від індустріальної доби, ідеальний образ людини якої був розрахований лише на шляхетні, високоосвічені шари населення, у інформаційній – він спрямований на пересічного індивіда. Психологи дають таку характеристику особистості: “Для того, щоб жити і з успіхом працювати в надзвичайно мобільному та динамічному суспільстві найближчого майбутнього, індивід має володіти двома протилежними рядами якостей. З одного боку, потрібно бути особистістю, мати сталий світогляд, соціальні і моральні переконання, інакше на кожному крутому віражі історії, хибній життєвій ситуації людина буде, образно кажучи, розпадатися на частини чи реагувати неврозами, з другого боку, необхідна висока психологічна гнучкість, здатність засвоювати та переробляти інформацію і створювати щось нове не лише в юності, але й у віці, коли ми звикли обходитися старим багажем. Без цього індивід відстає від руху історії”(І.Кон), а разом з ним і суспільство таких індивідів. Культуролог Б.Єрасов серед показників модернізованої особистості інформаційної доби виокремлює такі: відкритість новому, зростання незалежності від традиційних соціальних факторів (сім’я, релігія тощо), віра в науковий прогрес та активність у подоланні життєвих труднощів, спрямованість на досягнення вищого соціального (освітнього, професійного) статусу, планування життя та поточних справ, підвищення інтересу до соціокультурного життя та активізація участі в ньому, інформаційна обізнаність (перенесення уваги з місцевих новин до загальнонаціональних та міжнародних).

На переконання Е.Фромма, “нова людина”:1) віддає перевагу “буттю”, а не “володінню” і тому відчуває почуття безпеки, ідентичності, впевненості в собі, любові та поваги до життя в усіх його проявах, свого єднання з життям, з природою (відмова від її підкорення та експлуатації), свободи (як можливості бути собою, як постійний стан вибору), радості слугування людям, щастя “всезростаючої” любові до життя (незалежно від індивідуальної долі), існування на своєму місці; 2) усвідомлює, що ніхто, крім неї, не має можливості надати сенсу її життю, розцінює всебічний розвиток людини та її близьких як найвищу життєву мету; 3) прагне до дедалі глибшого та всебічного самопізнання, розвитку здатності до любові поряд із здатністю критичного, реалістичного мислення, розвитку уяви, як ґрунту для передбачення реальних можливостей подолання нестерпних умов життя; а отже, і намагається звільнитися від ілюзорного життя, ідолопоклонства, нарцисизму, ненависті, жадібності, одурення; 4) розуміє, що розвиток неможливий поза структурою (але структура – це атрибут життя, “порядок” – атрибут смерті), що не багатьом пощастить досягти довершеності за всіма пунктами, але й що амбіціозні прагнення “досягти мети” – це різновид жадоби і орієнтації на володіння, а не на буття. Р.Уілсон вважає, що інформаційному суспільству потрібні зовсім інші люди, ніж індустріальному: “які не є роботами, які здатні творити, які не здатні на тупу покірливість, які здатні виявляти ініціативу, які не є вузьколобими фанатиками, які є дослідниками в усіх розуміннях цього слова”. З переліченого видно, що образ ідеального індивіда інформаційного суспільства почав формуватися ще в індустріальному, в творчості Я.Коменського, Д.Локка, Ж.-Ж.Руссо, І.Канта та інших. Наприклад, вираз Е.Фромма щодо “розцінювання всебічного розвитку людини та її близьких найвищою життєвою метою” досить близький до думки Й.Фіхте стосовно того, що “вдосконалення самого себе через вільне використання впливу на нас інших та вдосконалення інших шляхом зворотної дії на них як на вільних істот – це наше призначення в суспільстві”[505,469]. Головною цінністю інформаційного суспільства в узагальненому вигляді має бути просоціальна, гуманна, соціально відповідальна, толерантна, соціально активна, творча, духовно багата, спрямована в майбутнє особистість, що знайшла або шукає смисл свого життя. Отже, соціальна педагогіка має обгрунтувати технології формування таких соціальних якостей людини на рівні соціуму. Проте водночас досягти такого рівня кожним членом суспільства неможливо, це – тривалий процес, який у свою чергу зумовлює зростання цінності окремих груп людей на внутрішньосуспільному рівні.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Організація індивідуального підходу до молодших школярів. Психологічні особливості учнів початкових класів
Кожній дитині притаманні самобутні й неповторні риси та якості: індивідуальні властивості нервової системи, темперамент, інтереси, здібності, особливості мислення, уяви, пам’яті, емоцій, вольових дій, життєвий досвід, активність, темп роботи, швидкість засвоєння навичок тощо. Тому в середині кожної ...

Психологічні основи навчання іноземним мовам
Як вже вказувалося, зв’язки психології з методикою йдуть у двох напрямках: по лінії психології мовлення і по лінії педагогічної психології. Спочатку слід проаналізувати перший напрямок зв’язку методики з психологією. Перш за все зазначу, що психологи дають характеристику мовлення з різних позицій. ...

Приклади навчальних планів занять з використанням проблемних ситуацій
Приклад навчального завдання № 2 Дисципліна « Менеджмент в землевпорядкуванні » Тема: Аналіз ситуації «Деякі проблеми лізингу в Україні» У статті (Ділова неділя. — 2007. — 21 травня. — № 28) розповідається про діяльність лізингових компаній різних форм власності: приватного фінансово-лізингового до ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com