Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Сторінка 2

Крім гуманізації, іншою провідною ознакою інформаційної культури є глобальність, оскільки обмін інформацією в ній не матиме ні просторових, ні часових, ні політичних обмежень, тому наслідком стає щільне взаємопроникнення культур. Це, з одного боку, створює кожній культурі нові можливості самоідентифікації, а з іншого – переміщує “вогнище соціальних конфліктів” з економічної сфери до сфери культури , ми б навіть підкреслили – до серцевини культури, а саме: у площину цінностей. Ціннісні конфлікти характерні для інформаційної культури не лише на суспільному рівні (між індивідами та соціальними групами), а і на регіональному (між країнами та групами країн) та глобальному (між регіонами світу та групами регіонів).

Звісно, процеси гуманізації та глобалізації культури є досить тривалими і суперечливими. Інформаційному суспільству у творенні духовної людини доведеться маневрувати “на лезі бритви” поміж соціальною (матеріальною, духовною) залежністю індивіда та його повною відірваністю від соціуму, між створенням умов для вільного задоволення потреб особи та споживацтвом, її нестатками та пересиченістю, духовним багатством та бездуховністю, соціальною активністю та байдужістю, толерантністю та фанатизмом. Тому в перехідний період до інформаційної доби особливого значення набувають механізми гармонізації індивідуальної та соціальної складових на внутрішньодуховному рівні індивіда (людини, країни, регіону світу), оскільки духовна сила кожної особистості визначатиме духовну силу соціуму (від мікро до глобального), а значить, і самореалізацію його культури, і “культури майбутнього” в цілому.

Соціальне виховання як процес соціального творення людини – джерела культурного розвитку, зокрема знання – за цих умов набуває не просто рівноправного, а й домінуючого значення серед інших сфер культури. Духовне відтворення та виробництво стають визначальним елементом сукупного виробництва, вони формують новий тип власності інформаційного суспільства – інтелектуальну індивідуальну власність, спрямованість якої вимірюється саме духовними цінностями. Справді, адже незалежно від того, чим володіє соціальний суб’єкт землею (доіндустріальне суспільство), капіталом (індустріальне), знаннями, інформацією (інформаційне), його соціальні риси та поведінка залежать від того, заради чого він цим володіє, заради творення чи за ради знищення (себе, інших соціальних суб’єктів), тобто від соціальних цінностей. Формування людини інформаційної цивілізації потребує не лише величезних витрат (виховання і підготовка випускника університету (США) – 1 млн. доларів ), але й зусиль усіх сфер культури суспільства, людства. Культура, а саме її духовна складова, перетворюється на провідний чинник розвитку соціуму, стає передумовою постійного духовного творення, наслідком якого є “багатовимірна людина” (потреби і цінності якої виходять за рамки споживання, яка звільнилася від панування матеріальних, економічних мотивів та прагне до розвитку своїх здібностей та творчого потенціалу, встановленню гармонії в стосунках з природою ) – провідний “ресурс” інформаційного суспільства. Отже, соціальні цінності, які складають ядро будь-якої культури (індивідуальної, суспільної, глобальної), визначають цілі соціального виховання. Трансляція існуючих соціальних цінностей, засвоєння оновлених, сходження на найвищий їх ціннісний рівень – все це і є завданнями соціального виховання стосовно різноманітних соціальних суб’єктів, оскільки ці процеси адаптують до соціального буття, сприяють активному засвоєнню культури соціуму, її відтворенню та розвитку, зокрема формуванню нових цінностей як фундаменту подальшої соціокультурної динаміки.

Звісно, що на кожному етапі культурного розвитку всіх соціальних суб’єктів від людства, суспільства до людини зміст цінностей змінюється. Однак завдання соціального виховання в окультуренні соціальних суб’єктів через поширення та засвоєння ними соціальних цінностей, що відповідають їх духовному сходженню, залишається незмінним. Завдяки цьому соціальне виховання з природного потенціалу homo sapiens творить Людину Культури певного соціуму, що уможливлює її самопізнання та самореалізацію у спільноті собі подібних, тобто соціальне виховання забезпечує становлення та розвиток людини як соціального суб'єкта певної культури, людства, де засвоєнні соціальні цінності відіграють роль його двигуна. Через поширення соціальних цінностей в індивідуальній та суспільній свідомості соціальне виховання зміцнює доцентрові прагнення соціуму, наповнює його унікальним змістом, формуючи з нього самостійний соціальний суб’єкт регіону світу та людства, який також здатен до самопізнання та самореалізації. Зі становленням глобальних цінностей, з формуванням елементів глобального виховання уможливлюються аналогічні процеси і для людства як соціального суб’єкта, тобто стає актуальною проблема розширення індивідуальної свідомості не лише сімейними, груповими, державними, суспільними, регіональними, але й глобальними цінностями. Це зумовлює актуалізацію соціальної педагогіки, яка через соціально-педагогічні технології має створити умови для розвитку глобальної свідомості, формування котрої гальмується за відсутності в системі соціальних цінностей кожного соціального суб’єкта позитивного ставлення до індивіда, сім’ї, групи, суспільства, регіону, людства.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Доброзичливе ставлення вчителів до учнів, стимулювання й заохочення
Враховуючи наявність у багатьох розумово відсталих стійкого негативного ставлення до процесу навчання взагалі і до математики зокрема, намагатися створити в учнів відчуття стабільних успіхів. На невдачі, помилки, труднощі увага майже не повинна звертатись. Учитель постійно наголошує на успіхах як о ...

Нестандартні уроки та їх класифікація
Сьогодні в освітньому просторі України відбуваються кардинальні зміни, зумовлені процесом реформування школи, який відбувається відповідно до закону України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти, Державного стандарту загальноосвітньої освіти. Все це забезпечує системне ...

Єдність змісту і технологій у формуванні комунікативної компетентності соціального педагога як засіб підвищення стресостійкості
Комунікативність – професійно-особистісна якість, що характеризується потребою у спілкуванні, здатністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовників, відчувати задоволення від спілкування. За Коць М., комунікативність містить три основні компоненти: комунікабельність, відч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com