Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Актуалізація соціального виховання та соціальної педагогіки в умовах гуманізації культури інформаційного суспільства

Сторінка 2

Крім гуманізації, іншою провідною ознакою інформаційної культури є глобальність, оскільки обмін інформацією в ній не матиме ні просторових, ні часових, ні політичних обмежень, тому наслідком стає щільне взаємопроникнення культур. Це, з одного боку, створює кожній культурі нові можливості самоідентифікації, а з іншого – переміщує “вогнище соціальних конфліктів” з економічної сфери до сфери культури , ми б навіть підкреслили – до серцевини культури, а саме: у площину цінностей. Ціннісні конфлікти характерні для інформаційної культури не лише на суспільному рівні (між індивідами та соціальними групами), а і на регіональному (між країнами та групами країн) та глобальному (між регіонами світу та групами регіонів).

Звісно, процеси гуманізації та глобалізації культури є досить тривалими і суперечливими. Інформаційному суспільству у творенні духовної людини доведеться маневрувати “на лезі бритви” поміж соціальною (матеріальною, духовною) залежністю індивіда та його повною відірваністю від соціуму, між створенням умов для вільного задоволення потреб особи та споживацтвом, її нестатками та пересиченістю, духовним багатством та бездуховністю, соціальною активністю та байдужістю, толерантністю та фанатизмом. Тому в перехідний період до інформаційної доби особливого значення набувають механізми гармонізації індивідуальної та соціальної складових на внутрішньодуховному рівні індивіда (людини, країни, регіону світу), оскільки духовна сила кожної особистості визначатиме духовну силу соціуму (від мікро до глобального), а значить, і самореалізацію його культури, і “культури майбутнього” в цілому.

Соціальне виховання як процес соціального творення людини – джерела культурного розвитку, зокрема знання – за цих умов набуває не просто рівноправного, а й домінуючого значення серед інших сфер культури. Духовне відтворення та виробництво стають визначальним елементом сукупного виробництва, вони формують новий тип власності інформаційного суспільства – інтелектуальну індивідуальну власність, спрямованість якої вимірюється саме духовними цінностями. Справді, адже незалежно від того, чим володіє соціальний суб’єкт землею (доіндустріальне суспільство), капіталом (індустріальне), знаннями, інформацією (інформаційне), його соціальні риси та поведінка залежать від того, заради чого він цим володіє, заради творення чи за ради знищення (себе, інших соціальних суб’єктів), тобто від соціальних цінностей. Формування людини інформаційної цивілізації потребує не лише величезних витрат (виховання і підготовка випускника університету (США) – 1 млн. доларів ), але й зусиль усіх сфер культури суспільства, людства. Культура, а саме її духовна складова, перетворюється на провідний чинник розвитку соціуму, стає передумовою постійного духовного творення, наслідком якого є “багатовимірна людина” (потреби і цінності якої виходять за рамки споживання, яка звільнилася від панування матеріальних, економічних мотивів та прагне до розвитку своїх здібностей та творчого потенціалу, встановленню гармонії в стосунках з природою ) – провідний “ресурс” інформаційного суспільства. Отже, соціальні цінності, які складають ядро будь-якої культури (індивідуальної, суспільної, глобальної), визначають цілі соціального виховання. Трансляція існуючих соціальних цінностей, засвоєння оновлених, сходження на найвищий їх ціннісний рівень – все це і є завданнями соціального виховання стосовно різноманітних соціальних суб’єктів, оскільки ці процеси адаптують до соціального буття, сприяють активному засвоєнню культури соціуму, її відтворенню та розвитку, зокрема формуванню нових цінностей як фундаменту подальшої соціокультурної динаміки.

Звісно, що на кожному етапі культурного розвитку всіх соціальних суб’єктів від людства, суспільства до людини зміст цінностей змінюється. Однак завдання соціального виховання в окультуренні соціальних суб’єктів через поширення та засвоєння ними соціальних цінностей, що відповідають їх духовному сходженню, залишається незмінним. Завдяки цьому соціальне виховання з природного потенціалу homo sapiens творить Людину Культури певного соціуму, що уможливлює її самопізнання та самореалізацію у спільноті собі подібних, тобто соціальне виховання забезпечує становлення та розвиток людини як соціального суб'єкта певної культури, людства, де засвоєнні соціальні цінності відіграють роль його двигуна. Через поширення соціальних цінностей в індивідуальній та суспільній свідомості соціальне виховання зміцнює доцентрові прагнення соціуму, наповнює його унікальним змістом, формуючи з нього самостійний соціальний суб’єкт регіону світу та людства, який також здатен до самопізнання та самореалізації. Зі становленням глобальних цінностей, з формуванням елементів глобального виховання уможливлюються аналогічні процеси і для людства як соціального суб’єкта, тобто стає актуальною проблема розширення індивідуальної свідомості не лише сімейними, груповими, державними, суспільними, регіональними, але й глобальними цінностями. Це зумовлює актуалізацію соціальної педагогіки, яка через соціально-педагогічні технології має створити умови для розвитку глобальної свідомості, формування котрої гальмується за відсутності в системі соціальних цінностей кожного соціального суб’єкта позитивного ставлення до індивіда, сім’ї, групи, суспільства, регіону, людства.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Оперантний та соціальний біхевіоризм Джорджа Міда
Новий імпульс розвитку цього напрямку дала теорія Б.Ф. Скіннера, що розробив концепцію “оперантного біхевіоризму”. Берхауз Фредерік Скіннер (1904-1990) закінчив Гарвардський університет, захистивши в 1931 р. докторську дисертацію. Протягом наступних п'яти років Скіннер працював у Гарвардській медич ...

Розробки уроків з теми “Черви ”
Тема: Загальна характеристика плоских червів. Війчасті черви. Мета. навчальна: ознайомити учнів з характерними ознаками організації плоских червів; сформувати знання про червів як живі організми. розвивальна: удосконалювати вміння працювати з підручником, таблицями, мікропрепаратами, мікроскопом; п ...

Основні наукові підходи щодо вивчення та класифікації методів навчання
Огляд окремої підручникової, монографічної та журнальної літератури дає змогу простежити тенденції розвитку та деякі спроби класифікацій методів навчання у вищих навчальних закладах за останнє двадцятиріччя. При цілісному підході до цього питання насамперед потрібно відмітити розподіл методів навча ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com