Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Сторінка 9

судовий захист дітей з делінквентною поведінкою. Уперше 1864 р. громадськість порушила проблему про необхідність введення особливих правових норм для неповнолітніх в Судові устави. Наслідком клопотання у цій справі суспільних організацій стало прийняття 1897 р. Закону про неповнолітніх правопорушників. Цим Законом були створені умови і для відкриття спеціальних Дитячих судів. Перший з них відкрили 1910 р. у Петербурзі, 1912 р. – у Москві. На терені сучасної України Дитячі суди існували в Харкові, Києві, Одесі. З 1914 р. виходив щомісячник “Особливі суди для неповнолітніх і боротьба з дитячою бездоглядністю”;

корекція девіантної поведінки. Уперше 1864 р. Дамський тюремний комітет відкрив ремісничо-виховний притулок з метою примусового перевиховання хлопців від 10 до 15 років, які були під слідством або засуджені. Притулок розрахували на 150 хлопців, які утримувалися тут не менше року, але до виповнення 18 років. З 1869 до 1875 р. директором притулку був П.Рукавишников, ім’я якого притулок став носити пізніше. Виховна система цього притулку дала неабиякий ефект: відзначено лише 6-9 % рецидивів поганої поведінки. У селі Болшево (1874) існував аналогічний притулок для дівчат від 6 до 14 років. Ним піклувалося “Товариство заохочення працьовитості”. Дівчата тут виховувалися до 16 років. Перший виправний притулок для неповнолітніх злочинців у Харкові відкрився 1881 р., хоча Харківське товариство аналогічних притулків було створено ще у 60-ті роки. У цьому притулку перевиховувалося понад 50 хлопців, яких приймали віком до 16 років не менш ніж на два роки. Вихованці здобували загальну освіту виховувалися відповідно до релігійної моралі, поваги до чужої власності, покори старшим, призвичаювалися до праці;

організація дозвіллєвої діяльності дітей та підлітків найбідніших верств населення. Притулки розташовувалися близько до міської школи, щоб діти незаможних батьків мали можливість підготувати уроки, проводити дозвілля поза впливом неблагополучної родини. Для бідних дітей організовувалися недільні та святкові розваги, відкривалися “порайонні” бібліотеки тощо [463];

оздоровлення дітей. Для хворобливих дітей, які не підлягали лікуванню в стаціонарі, створювалися притулки та колонії на свіжому повітрі, за межами міста.

Цікаво, що в Росії здійснилася ідея Й.Песталоцці про сільськогосподарчий притулок для дітей-сиріт. З ініціативи А.Жеденьова, за сприяння благодійного Товариства піклування про бідних та хворих дітей, наприкінці XIX ст. почали створюватися сільські колонії, села-притулки, сільськогосподарські сирітські притулки. Провідним тут був принцип самодопомоги, самостійного задоволення своїх потреб. Вихователями могли бути лише подружні пари “простого звання”, допомагала їм вчителька. Складався притулок з трьох відділень: в першому діти до 14 років здобували освіту за програмою однокласної народної школи, в двох інших вели господарську діяльність (вирощували овочі, фрукти, розводили птицю, свиней, працювали на маслоробні та сироварні. “Продаж продуктів праці не лише повністю покривав витрати, але й давав значний прибуток”.

Особливим напрямом громадської роботи була пропаганда ідеї про необхідність займатися благодійною діяльністю, такі самі цінності прищеплювала і церква, а крім того, підвищення освітнього рівня населення, особливо заможних його верств, – все це сприяло розвитку суспільної самосвідомості та соціальної активності громадян. У Російський імперії утворювалися навіть династії меценатів. Наприклад, на терені України такими славетними були козацькі родини Харитоненків, Терещенків, Симиренків. Цукрозаводчики Харитоненки на власний кошт тримали лікарню та їдальню для робітників, дві школи. На їх пожертвування були відкриті в Сумах реальне і кадетське училища, дитяча лікарня, школа для дівчат з багатодітних родин і сиріт, яка готувала народних учительок для рідного краю, виділялися пенсії сім’ям, що втратили свого годувальника. У Харкові вони збудували і утримували дитячий притулок, будинок медичного факультету, гуртожиток для студентів університету. Терещенки відкрили та утримували дитячий притулок, жіночу торгівельну школу, трикласне училище у колишній столиці гетьманської України – Глухові, жертвували на відкриття сільської лікарні в Кирилівці та на освітньо-культурні потреби міст Києва, Новгород-Сіверського, Чернігова.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Актуально про педагогіку:

Способи використання наочності на етапі ознайомлення
Зазвичай нові слова вивчають на початку конкретної теми і таким чином якість вивчених слів, впливає на розвиток вмінь та навичок письма, говоріння, та читання. На жаль, етапу повідомлення лексичних знань не надається достатньої уваги в сучасній школі. Лексичні одиниці зазвичай семантизують шляхом п ...

Основні праці по проблемах самовиховання
Серед значних робіт по самовихованню я б хотіла вказати праці А.І.Кочетова, який двадцять п'ять років свого життя присвятив роботі над цією проблемою. В його популярній книзі "Як займатися самовихованням" розкривається вся теорія самовиховання, його цілі, задачі, прийоми і методи роботи н ...

Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв’язків між навчальним матеріалом і життям
Велике значення має розкриття у доступній формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини (під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо). Особлива увага ві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com