Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Сторінка 3

“Сімейні виховні традиції, зокрема батьківські, продовжували досвідчені козаки у школі джур. Від своїх наставників джури переймали науку жити і перемагати в екстремальних умовах, високе військове мистецтво. Разом із ними джури жили в куренях і одночасно обов’язково вчилися в січових школах”. Виховання джурів нагадує один з елементів лицарського виховання західноєвропейських країн, а саме виховання зброєносця від 14 до 21 року.

Січовим школам був притаманний волелюбний дух козацтва. Провідне місце посідали засоби народної педагогіки, українознавства. Історики української козацької педагогіки стверджують, що цей елемент системи соціальної козацької педагогіки найдоцільніше називати родинно-шкільним, оскільки в школах домінували родинні, національні духовні і матеріальні цінності. Всі вихованці разом із батьками, педагогами брали участь у впровадженні в життя народних традицій, звичаїв і обрядів. Отже, школа жила єдиними з родиною і громадою цінностями та цілями виховання.

Якщо січова школа, крім читання, письма, хорового співу та музики, ще й навчала військової справи, то козацькі школи (в полкових та сотенних містах та містечках) мали загальноосвітній характер, тут набували знань з історії України, оволодівали військово-спортивним мистецтвом, народними здобутками з медицини, навчалися астрономії, метеорології, здобували розумове, моральне, естетичне виховання. До того ж, що ефективність шкільної діяльності підтримувалася повагою та підтримкою всієї країни, зокрема козацької держави. За свідченням істориків педагогіки, у XVII ст. лубенський полковник І.Кулябка розробив проект розвитку козацьких шкіл в Україні. Цей проект було схвалено гетьманом і рекомендовано іншим полковникам, щоб такий “приклад наслідували і чекали за це підвищення від вищого уряду … похвали і нагород.

Сприяли розвиткові шкільної системи церква та громадськість. Монастирі відраховували 20-ту, а церкви 30-ту частину річного доходу на забезпечення безкоштовного навчання та годування учнів, а громада жертвувала гроші на будівництво та утримання шкіл , що значною мірою відбилося на їхньому поширенні. Наприклад, за даними Д.Багалія, у Слобідській Україні 1732 р. у 4 полках було понад 124 школи, зокрема в Харківському – 20 (у Харкові – 4 ). “Вони були більш всього в козачих слободах, але траплялися і в деяких монастирських та панських селах. У полкових містах і по деяких сотенних містечках було навіть по декілька шкіл”. Одна школа була приблизно на 2500 душ.

Вищу освіту талановита козацька молодь здобувала у вітчизняних колегіумах, академіях та європейських університетах. Потім саме її представники очолювали визвольний рух українського народу, розбудовували національну освіту, розвивали загальноєвропейську науку, вдосконалювали вітчизняну культуру.

Фахівці з козацької педагогіки відзначають самобутність четвертого ступеня козацької соціально виховної системи, оскільки після завершення навчання юнаки проходили систематичне фізичне, психологічне, моральне, естетичне і трудове загартування, національно-патріотичну підготовку, спортивно-військовий вишкіл у сотнях, полках, військових таборах, в Запорізькій Січі. Отже, будь-яке теоретичне, вербальне навчання доповнювалося практичним закріпленням у війську.

Не останню роль у системі козацького виховання відігравала релігія. Вдосконалення козацької духовності відбувалося не лише на основі національних традицій, але й християнської віри. Однак віра не була самоціллю, вона радше “використовувалася” в інтересах самостійності, соборності України. Бог у козацькій “свідомості оберігав незалежну Україну, надавав їм (козакам – А.М.) духовних сил у боротьбі з численними ворогами”.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Зміст та особливості роботи вчителя з обдарованою дитиною
Модернізація національної освіти в Україні визначила необхідність розвитку інтелектуального, духовного потенціалу українського народу, вихід вітчизняної науки і культури на світовий рівень. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування української еліти. То ж виявлення розумово ...

Діагностика рівня розвитку логічного мислення дітей молодшого шкільного віку
Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м.Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика). Діагностична програма, метою якої було діагностика рівня розвитку логічного мислення включала в себе такі методики: Методика ...

Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів
Одним із важливих кроків до реформування і модернізації системи іншомовної освіти в Україні стало навчання іноземної мови у початковій школі. У зв’язку з цим виникла необхідність в оновленні змісту і цілей навчання цього предмета, в розробленні нових стандартів, навчальних планів, програм, сучасних ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com