Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Сторінка 18

Дореволюційна система освіти фактично була зруйнована радянським урядом (“Положення” і “Декларація про єдину трудову школу”1918 р.), оскільки вона транслювала “старі” цінності, та фізично знищена громадянською війною. Учителі та педагоги на місцях, особливо представники Всеросійського учительського союзу (близько 75 тисяч), відмовлялися підкорюватися радянській владі, звинувачуючи більшовиків у замаху на демократію. Страйк учителів було оголошено незаконним, Союз – заборонено, замість нього створено Союз вчителів-інтернаціоналістів, який повністю контролювали більшовики. Лише з другої половини 20-х років шкільна освіта стала поступово виходити з глибокої кризи. Водночас цілеспрямовано створювалася система соціального виховання, яка на той час розумілася як система державних освітньовиховних закладів для нормальних та інших дітей від 3 до 17 років. Всім установам притаманна була крайня політизованість: “Наші заклади соціального виховання просякнуті суспільно-політичним змістом. Класова спрямованість усієї нашої виховної роботи очевидна”[393,26]. Проте реальна система соціального виховання нової генерації була значно ширша: крім дошкільної та шкільної освіти вона вміщувала переддошкільне виховання, організований дорослими дитячо-юнацький рух, позашкільні заклади (дитячі бібліотеки, дитячі клуби, гуртки, асоціації, дитячі музеї та театри), кіно як вид масової роботи з дітьми, дитячі профілактичні та лікувальні заклади, а також установи для дітей, “що відхиляються від норми”. Однак, починаючи з 30-х років, поступово відійшли від демократичних інновацій 20-х рр., відмовилися від учнівського самоврядування, трудового навчання, системи дослідних педагогічних закладів; радянська школа повернулася до консервативних традицій дореволюційної освіти, але на значно нижчому рівні.

Дещо іншими спочатку були погляди на соціальне виховання в Україні, затверджені в “Декларації про соціальне виховання дітей” і роз’яснені народним комісаром освіти України в 1920-1923 рр. Г.Гринько (1890-1938). Зміст у цілому відповідав програмі партії у створенні марксистсько-ленінської педагогіки. У ній йшлося про виховання в дусі комунізму, про об’єднання виховання і навчання та виховання з виробничою працею, про розширення дошкільного виховання і позашкільної роботи. Україні поки ще дозволили не погодитися з прийнятими в РСФРР “Декларацією” та “Положенням про єдину трудову школу”(1919), не перевидати, як це звичайно робилося в складових нової країни, а замінити своєю. Об’єктом соціального виховання в Україні було визнано всіх дітей до 15 років (7млн.600 тис.), а не лише школярів. Соціальне виховання розглядалося як “система охорони, організації та виховання дитинства”. З погляду Наркомос(у) України “в умовах нечувано напруженої громадянської боротьби головним завданням виховання є не стільки удосконалити педагогічну техніку, скільки боротися за збільшення зобов'язань з боку виховних установ до дітей”[117,353]. Відштовхуючись від глибокої кризи сім’ї, від “нечуваного росту безпритульності”, українська “Декларація” була більш гуманною, вона виходила не з ідеологічних потреб, а з потреб дитинства: “Вона пробує оглянути все дитяче населення, а систему виховання (цебто суму державних заходів) вона пробує пристосувати до найпекучих потреб дитинства”. Тому соціальне виховання цілком справедливо грунтувалося тут на охороні дитинства, оскільки відомо, що, не задовольнивши вітальні потреби, не можна ефективно розвивати соціальні, зокрема духовні.

Проте у листопаді 1922 року було прийнято “Кодекс законів про народну просвіту УРСР”, у якому вже однозначно було підтверджено вузько пролетарський характер соціального виховання. Метою цієї просвіти зазначалися “розкріпачення трудящих мас від духовного рабства, розвиток самосвідомості, створення нових людей з психологією колективізму, з твердою волею, суспільно необхідною кваліфікацією і матеріалістичним світоглядом”, керівні ж органи виховання та просвіти мали бути “знаряддям диктатури пролетаріату зі знищення класового суспільства, проводирем принципів комунізму і впливу на напівпролетарські верстви трудящих мас з метою виховання покоління будівників комуністичного суспільства” [19,311]. Однак об’єктом народної просвіти вже визнавалося все населення України (“Виховання і просвіта нової генерації, як і всього трудящого населення, є одним з основних завдань УССР”), тому її система складалася з соціального виховання дітей, професійної освіти юнацтва і молоді, наукової роботи та політичної просвіти дорослих. Наприклад, Степан Сірополко в “Історії освіти в Україні” в розділі “Народна освіта в Україні під час совєтської займанщини” розглядає такі питання: система шкільної освіти, дошкільне виховання, трудова школа, професійна школа, робітнича та партійна освіта, вищі школи, педагогічна освіта, наука та наукові установи, політична освіта, бібліотечна справа, книговидання та система розповсюдження книжок, преса тощо. Підсумовуючи, Степан Сірополко робить висновки щодо невідповідності освітньої політики ані основним засадам педагогічної науки (“підпорядкованість дошкільного, шкільного й позашкільного виховання директивам комуністичної партії призвела до нехтування большевицькою владою у своїй освітній політиці основних засад педагогічної науки;”), ані інтересам української культури. На цих підставах він визнає стан народної освіти в Україні “цілком незадовільним”.

Страницы: 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Актуально про педагогіку:

План-конспект уроку трудового навчання на тему: "Шов вперед голкою. Шов назад голкою. Послідовність виготовлення виробів технікою вишивки
Тема: Шов вперед голкою. Шов назад голкою. Послідовність виготовлення виробів технікою вишивки. Мета: Прищеплювати учням трудові навички мистецтва вишивки. Ознайомлювати учнів з простими швами: уперед голкою та назад голкою, його призначенням і прийомами виконання. Сприяти вихованню естетичних смак ...

Стан розвитку мислення молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у практиці роботи початкової школи
Для з'ясування стану розвитку мислення молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна« у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо організації процесу розвитку мислення учнів у практиці початкової школи. Констатуючим експериментом було охоп ...

Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби
Заслуговує на увагу думка видатних гуманістів А.Швейцера, А.Печчеї, Е.Фромма, що не лише культура є визначальним фактором для виховання (А.Дістервег) – у кризові для культури періоди (до яких належить і зміна культурних епох) її майбутнє залежить і від педагогіки, яка теоретично та практично регулю ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com