Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Сторінка 16

До 30-х років в нашій країні склалися такі педологічні напрями: ідеалісти, рефлексологи, біогенетики, соціогенетики, кожний з яких зробив свій внесок у розвиток теорії та практики соціального виховання дітей. Проте з 30-х років радянська держава розпочала курс на очищення науки, зокрема педолого-педагогічної, від лібералізму та “інтелігентської м’якотілості”. Знищення педології почалося після Постанови ВКП(б) “Про педологічні викривлення в системі Наркомпросу”(1936). За провину педології були визнані профвідбір, розумова диференціація та сексуальне виховання. Проте справжні причини розправи з педологією були інші. Справді, тоталітарний режим на той час вже зміцнів і в чітко розробленій системі державного соціального виховання центром соціального життя ставала не людина, зокрема дитина, а марксистсько-ленінська ідеологія. Такому суспільству не потрібна стала самостійна, творча, активна людина, воно спиралося на “слухняний гвинтик”, тому не знадобилася і педологія з її намаганням просякнути шкільне життя соціальним вихованням, побудованим на основі гуманізму. Як слушно вважав Ф.Фрадкін , катастрофа з педологією призвела до формування педагогічного вченого та практика – “лакировщика и перестраховщика”. Все це негативно позначилося на розвитку соціальної педагогіки, яка була визнана “буржуазною наукою”.

У цілому розвиток теорії та практики вітчизняної соціальної педагогіки з 20-х до 90-х років XX ст. висвітлено в дослідженні Л.Штефан [593-600], при цьому, на наш погляд, з традиційним для вітчизняних педагогів ухилом у соціальне виховання дітей, зокрема з особливими потребами, надання їм соціальної допомоги. З цього погляду уявляється важливим виявити тенденції взаємовпливів соціального виховання та культури соціуму та впливу соціальної педагогіки на розвиток системи соціального виховання.

У Радянському Союзі, до складу якого входила Україна, як і в Німеччині, поступово була створена наскрізна і вельми жорстка система саме державного соціального виховання з єдиними цінностями і метою для кожного громадянина від народження до смерті. Соціально-педагогічний механізм з успіхом використовувався на внутрішньокультурному рівні для маніпулювання суспільною свідомістю, для піднесення держави над суспільством та окремою людиною і конфронтації з іншою супердержавою – на зовнішньому. Для цього було застосовано найкращі досягнення зарубіжної та вітчизняної соціальної педагогіки і практики соціального виховання, а саме соціально-педагогічні системи П.Наторпа, Г.Кершенштайнера, Д.Дьюї, дитячих організацій Р.Баден-Пауелла, хоча при цьому вони публічно в педагогічній пресі таврувалися як буржуазні вороги пролетаріату.

Ідеологом радянської системи державного виховання була Н.Крупська (1869-1939), яка, на наш погляд, фактично запропонувала пролетарську систему соціального виховання. Мета суспільного виховання була єдина – виховати дітей в дусі цінностей комуністичної партії більшовиків. У своїй статті “Суспільне виховання” Н.Крупська визначила зміст, методи і форми цього виховання. Його складовими вона називає виховання суспільних інстинктів, суспільної свідомості, суспільних навичок. Н.Крупська до соціального виховання підходить з традиційної вітчизняної позиції як до виховання дітей, проте всім суспільством. Вона, наприклад, критикує попередній суспільний устрій, родину, школу, релігійні організації за сприяння розвиткові індивідуалізму особистості. Найсильніше соціальні інстинкти розвинені, на думку автора, в робітничому класі: “І сама робота, і умови існування, і класова боротьба – все зміцнює суспільні інстинкти робітників. Вони йдуть по одній лінії. Робітнича класа має історичну місію знищити всі класи суспільства”. Очевидно, передбачалося, знищуючи інші класи, всіх їхніх представників перетворити поступово на робітників. Тому школа – головне знаряддя соціального виховання – мала “своїм завданням виховати в учнів суспільні інстинкти”, розширюючи рамки суспільних переживань, поступово наближаючи їх до життя робітничого класу (“Але ж і учнів інших шкіл, крім шкіл фабзавучу та в робітничих поселеннях) треба наближати до життя робітничої класи всюди, де до того є хоч найменша змога”). Вона пропонує створювати в школах осередки Комуністичного союзу молоді, через який школярі єднаються з робітничою та селянською молоддю, ближче входять в її життя, а крім того, шефство заводів над школами. “В селах треба було б гуртувати школи навколо радгоспів, культурних установ….Це єднання як-найкраще допомагатиме дітям та підліткам розвивати суспільні інстинкти”. Отже, Н.Крупська фактично пропонувала “спустити” всіх до суспільності заводських та селянських робітників, а отже, і до їх духовності, на відміну від Й.Песталоцці та інших, які розробляли теорію і практику соціального виховання, що “підносить” робітників до культури авангарду суспільства.

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Актуально про педагогіку:

Особливості гуманістичного та особистісного методу у навчанні іноземної мови
Особливо важливе значення для виконання актуальних завдань, пов'язаних із формуванням якостей сучасної людини, має гуманістичний підхід. Його назва відбиває трансформацію поглядів сучасного суспільства на визнання унікальності, цінності людини, потреби створення умов для її самореалізації, всебічно ...

Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у листку
Дослід 1 Тема. З'ясування значення кисню для дихання листків. Нарізають великий листок або невеликий паросток пеларгонії з кількома листками і вміщують у склянку з водою. Цю склянку встановлюють на скло, а поруч ставлять ще одну з вапняною водою. Все це накривають ковпаком і ставлять у темну шафу н ...

Особистісно-професійні характеристики соціального педагога
В усіх розвинених країнах світу на перше місце у функціональному призначені соціального працівника висувається вміння створювати й розвивати взаємини, що сприяють успішній професійній діяльності людей, уміння активізувати зусилля окремих осіб, груп, спільнот на вирішення певних проблем, заслуговува ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com