Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Сторінка 11

В.Попугаєв (1778-1816), який захоплювався революційно-демократичними просвітницькими ідеями, висловив необхідність “впливу суспільного виховання на політичну просвіту”, оскільки доводив, спираючись на історію давніх народів, що “суспільне виховання є коренем народного благодіяння”. Не можна не погодитися з поглядом В.Попугаєва, що хоча давні та новітні суспільства відрізняються метою та засобами існування (наприклад, “давні держави грунтували власну могутність на знищенні сусідніх”, а перевага новітніх – у звичці до суспільності: “добробут держави потребує добробуту сусідніх держав”, оскільки “взаємні потреби їх зв’язали”), але внутрішня сталість та міцність будь-яких суспільств залежать від взаємозв’язків та прихильностей громадян. Він фактично визначає мету соціального виховання, підкреслюючи, що “ствердження суспільності є добробут новітніх держав, є зв’язок потреб, який засновує суспільність”, котру для більшої напруженості потрібно формувати на “сердечних прихильностях” з дитинства саме через суспільне виховання, а крім того, розкриває і метод цього виховання. В.Попугаєв теж підкреслює необхідність керування суспільним вихованням, оскільки воно може як “впровадити в серця витончені чесноти”, так і, без жорсткого догляду за мораллю, дає можливість сильно поширитися порокам, при цьому вказуючи на найважливіший принцип керівництва соціальним вихованням, а саме – передбачення (“Ця точка є одною з найважливих, де око законодавця та його виконавців повинно бути найбільш передбачливими”. А під політичною просвітою в суспільному вихованні він розуміє усвідомлення своєї суспільності кожним, виховання здатності до самокерування її розвитком: “Суспільне виховання, крім морального спрямування, потребує ще іншого, однаково необхідного задля суспільного добробуту – політичного, яке роз’яснює кожному причину його обов’язку перед суспільством та його благо, з цими обов’язками на його власну користь нерозривно пов’язане, і яке навчає його засобам слугування суспільству з більшою користю для громадян і себе самого…”.

Саме такі настанови давав царськосільським вихованцям – майбутнім державним діячам О.Куніцин, один із найулюбленіших викладачів О.Пушкіна, під час відкриття ліцею 1811 року. Він проголошував науку про співжиття першим предметом виховання, бо “якщо громадяни не стануть радіти за посади свої та суспільні користі підкорять видам свого користолюбства, то суспільне благо зруйнується і в своєму падінні повалить приватний добробут”. Він, услід за К.Гельвецієм, підкреслював фактично соціально-педагогічний аспект державного діяча, і не лише через приклад власних чеснот (“Готуючись бути берегинями законів, наперед навчіться самі шанувати їх, оскільки закон, який порушується його доглядачем, не має святості в очах народу”, “Державна людина, …якщо звичаї її безпорочні, має можливість освічувати народну моральність більш власним прикладом, ніж владою”), але й також через державну діяльність, яка має спрямовуватися на створення сприятливих соціальних умов для розвитку народу та кожної особи: “Він (державний діяч – А.М.) оглядає становище громадян, вимірює їх потреби та недоліки, попереджує нещастя, що їм загрожують, або припиняє лиха, які їх настигли. Примушений безперервно боротися з забобонами та пристрастями народу, він намагається дійти до серця людського, щоб вирвати самий корінь пороків, які послаблюють суспільство; зважаючи на природу людини, він віддає перевагу тихим заходам перед насильницькими…. Поєднуючи приватні користі з державними, він примушує кожного прагнути суспільної мети. Громадяни охоче виконують його помахи, не помічаючи дію його влади”.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Крізь століття – з даром до нащадків
Розвиток традицій благодійності та меценатства в Україні, як і в будь-якій іншій державі, тісно зв'язаний з її історією. Виникнення благодійності як суспільного явища сягає корінням глибокої давнини. У давніх слов'ян воно традиційно було пов'язано з поширенням християнства. У Київській Русі благоді ...

Рекомендації щодо розвитку уяви дошкільнят
дошкільний уява дитячий гра Уява - один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входить у будь-який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого ...

Соціально-педагогічні умови якісної освіти в Україні
В наші дні якість знаходиться в центрі уваги у всьому світі. У всіх сферах суспільства говорять про якість: в промисловості, сфері обслуговування, медицині і, звичайно ж, освіта не являється винятком. Розвиток у національному і світовому контекстах обумовлює зміни в освіті. Світ на початку ХХІ стол ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com