Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики

Сторінка 1

Перш ніж аналізувати становлення та розвиток вітчизняної соціальної педагогіки, вважаємо за доцільне зробити огляд практики вітчизняного соціального виховання, спираючись на праці істориків, зокрема й істориків педагогіки .

Наша країна не визначала у філогенезі динаміку культури людства. Тому вона у вихованні повторювала в цілому досвід авангардних країн світу. До утворення Київської Русі соціальне виховання відповідало родоплемінному первісному вихованню народів Західної Європи в Середньовіччі. “У материнському роді жінка виконувала функції громадського вихователя дітей. Про це свідчить термін праслов'янського походження – пестунья. Історики доводять, що “пестун” рівнозначне більш пізньому поняттю “вихователь”. Виховательство набуває особливої форми, в порівнянні із Заходом. Дітей віддають на виховання братові матері, а батько виховує дітей рідної сестри (“Який дядько, таке й дитятко”). З появою малих сімей (VII – VIII ст.) з’являються нові сімейні цінності: подружній обов’язок, авторитет батьків, їх відповідальність за виховання дітей. Тому виховательство трансформується у кумівство – дядько стає духовним наставником племінників у сім’ях їх батьків. Крім того, існувало дитяче побратимство та посестринство, утворюване не за родинними ознаками, а на підставі симпатій дітей-підлітків.

Однак загальний культурний розвиток пращурів українців уповільнювався, на наш погляд, через відсутність тривалого безпосереднього контакту з античною культурою, зокрема з її системою трансляції соціальних цінностей. Формування системи соціального виховання розпочалося з централізаційними процесами та християнізуванням східнослов’янського соціуму. Як і в Західній Європі, монастирі та церкви були осередками з поширення античної (опосередкованої через Візантію) культури, зокрема освіти. Якщо Володимир Святославович (980-1015) вводив школи “книжного навчання” для дітей “нарочитої чади” задля встановлення зовнішньополітичних зв’язків, зміцнення торгівлі, то Ярослав Мудрий (1019-1054) “інтенсивно насаджував грамотність” на противагу язичництву задля укріплення внутрішньодержавної стабільності: за цих часів писемними, наприклад, були деякі ремісники та навіть селяни. А онука Ярослава – Ганна – створила 1086 року першу в Київській Русі жіночу школу при Київському Андріївському монастирі . Наприкінці XII ст., за даними археологів та істориків, існувало близько 70 монастирів та 87 шкіл у давньоруських містах. Проте навала орд Батия унеможливила розвиток підвищених давньоруських шкіл до рівня західних університетів.

У Київській Русі сформувалося особливе соціальне ставлення до аномальних людей, зокрема дітей. У західноєвропейських країнах їх переслідували, вважаючи “пристанищем нечистої сили”, а в Давній Русі до “блаженних”, “юродивих” народ ставився із симпатією та брав під свій захист. Таких людей утримували громадою і навіть про рівень духовності селища судили за ставленням його до таких людей. Служителі православної церкви оточували їх ореолом святості, виправдовуючи їх наявність “божою волею” і намагаючись довести, “що вони потрібні в інтересах бога і людей, оскільки це спонукає віруючих творити благо в ім’я всевишнього”. За свідченнями істориків, за цих часів були навіть спроби виховання глухонімих. А в першій половині XI ст. за “ініціативою ігумена Печерського монастиря Феодосія Печерського (помер 1074 р.) неподалік від монастиря було відкрито окремий дім для дітей-сиріт (сліпих, глухих та калік) . Світська влада не лише юридично передала монастирям справу опіки, але й створила відповідні матеріальні умови (десятину) для організації монастирями та церквами притулків, богаділень. Проте, на відміну від західноєвропейських монастирів, які зберігали залишки античної культури серед первісних народів, київоруські – були осередками поширення запозичених цінностей культури вищого рівня.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Дослідження проблеми спілкування в учнів початкових класів
Досвід показує, що необхідною умовою організації активного спілкування на уроці є його виражене особистісне спрямування, вміння вчителя будувати діалог. Ця умова потребує від учителя як організатора й керівник навчального процесу відповідей на питання: «Як досягти, щоб визначена мною мета уроку, ст ...

Педагогічна освіта незалежної України — важливий чинник підвищення ефективності навчання
Розмірковуючи про значущість педагогічної освіти, достатньо згадати відомий вислів: якщо рідні батько і матір є біологічними батьками людини, то вчитель чи вчителька є її духовними батьками. Цей вислів був справедливим завжди, але особливо актуальним він стає у XXI столітті, коли об'єктивно виникли ...

Первинна діагностика сформованості пізнавального інтересу школярів до вивчення французької мови
Педагогічна діагностика - сукупність прийомів контролю і оцінки, спрямованих на вирішення завдань оптимізації навчального процесу, диференціації учнів, а також вдосконалення освітніх програм та методів педагогічного впливу. В педагогіці напрацьовано чимало способів діагностування: - Спостереження з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com