Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики

Сторінка 4

Проте деякі теоретики соціальної педагогіки, зокрема П.Наторп, не бачили альтернативи родини в дитячих садках, тому висловлювалися проти надмірного поширення фрьобелівських дитячих садочків (до речі, і проти “Будинку дитини” М.Монтессорі), цих “сурогатів сімейного виховання”. Причини, якими П.Наторп це пояснює, можна умовно поділити на дві: по-перше, упродовж перших років життя дитина виконує найскладнішу і найрізноманітнішу “буквально з нічого” духовну роботу з будування всього світу наших сприймань, зі створення мови, з усвідомленого користування своїм тілом, з навичок людської поведінки, з власного розуміння і участі в душевних переживаннях та стосунках інших, – усе це “повністю залежить від спільності з дорослими, … повною мірою зумовлено характером і глибиною цієї спільності, способом думок людей, що оточують, та їхнім спілкуванням з дитиною”. В умовах, коли дітей багато, а садівниця одна, яким би фахівцем вона не була, ефективності розвитку, на думку П.Наторпа, марно сподіватися. Крім того, дитячий сад позбавлений переваг такої суттєвої основи виховання волі, як спільність домашньої праці. Це по-перше. По-друге, дитсадківське виховання є виключно жіночим, "на однакову велику шкоду як для самого чоловіка, так і для дитини, оскільки остання, як би високо ми не цінували материнське виховання, проте ніколи не має бути залишеною без чоловічого керівництва”. Більш того, автор “Соціальної педагогіки” намагається переконати чоловіків, що діяльність з виховання дітей не принижує їхньої гідності, що тут є простір і для чисто чоловічих здібностей та задоволень: “займатися вихованням – це не надто низька або пуста справа для зрілого чоловіка вже через безмежне навчання, для якого тут дається матеріал, через невичерпні можливості спонукання до самостійних винаходів; у той же час для людини, що важко працює, це було б дорогоцінним відпочинком. Нема дружби і товариства більш солодких та чистих, які може давати незіпсована дитина і які вона з найбільшою відданістю готова давати саме зрілому чоловікові. Родоначальники соціальної педагогіки намагалися гармонізувати соціальне виховання щодо впливу людей різної статі.

Однак, надаючи перевагу родинному вихованню, П.Наторп припускає можливість дитячих садків для дітей робітників, але садків оновлених. Він пропонує зв’язати ідею дошкільного закладу Ф.Фрьобеля з відновленням домашнього життя самого робітника в сучасних йому економічних умовах через створення “союзу сімей для спільного піклування про виховання дітей”. Це, на думку П.Наторпа, була б більш органічна форма домашнього виховання, до того ж звільнена від індивідуалістичної ізольованості сімейного виховання. Фрьобелівський садок, на його думку, треба вдосконалювати через залучення до його виховної діяльності самих батьків. Отже, в основі соціальної педагогіки П.Наторп бачить гармонізацію сімейного та суспільного дошкільного виховання, що компенсує недоліки обох.

П.Наторп зауважував, що для налагодження виховних стосунків сімейного життя часто не вистачає саме зрілості дорослих: “Тільки ми, звичайно, далеко не достатньо зрілі для цього. Я ризикнув би сказати, що зрілість освіти дорослої людини вимірюється тим, якою мірою вона розуміє дітей, яке велике в ній почуття поваги до дітей” . Це вже схоже на натяк про потребу педагогізації всіх дорослих заради розвитку соціальних почуттів нової генерації.

У другій соціальній організації для виховання дітей – школі – провідним завданням соціального виховання є “регулювання волі” для досягнення “спільності правил”. Пропонується така школа, яка відповідала б передусім інтересам нації, а не окремого індивіда. Хоча він і називає запропоновану школу “національною”, але цей прикметник стосується не стільки змісту освіти, скільки можливості нею користуватися різному контингентові учнів: “Ідея національної школи полягає в тому, що благами навчання не тільки всі мають користуватися, але, в певному розумінні, всі повинні користуватися рівною мірою”. “Рівність міри” визначається здібностями дитини, а не соціальним станом, заможністю батьків тощо – це принципова вимога задля формування спільності, оскільки, за П.Наторпом, розвиток по можливості більшої кількості духовних зародків є корисним для всієї нації. Така освіта (приблизно 6-річний курс) має пробуджувати та підтримувати в дітях демократичне ставлення до духовної культури, зокрема освіти: “усвідомлення спільності освіти, … освіта – загальне духовне надбання, і ніхто не має на нього якого-небудь “свого особливого права”, але кожен повинен, по можливості, робити його досяжним для всіх, зберігати і примножувати”. П.Наторп переконаний, що для зовнішньої сили і міцності нація має бути згуртованою внутрішньо, а це досягається саме однаковою (спільною і в напряму спільності проведеною) освітою. Автор соціальної педагогіки не вимагає при цьому однакового за змістом і тривалістю навчання. Загальною має бути елементарна освіта в школі єдиного типу для всіх з метою “стійкого зміцнення свідомої належності до спільності” через завдання “рівномірного гармонійного розвитку основних людських сил”. З 12 років відповідно до здібностей діти відвідують професійні школи або гімназії. Більш того, в гімназію, наприклад, “для нездібних має бути закритим найсуворіше доступ”, щоб не знизити їхній рівень, – це корисно для всього суспільства, оскільки для певних професій потрібні особливо здібні і обдаровані люди.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Етапи ігрової моделі навчання
1. Введення учнів у тему, ознайомлення і правилами гри, загальний огляд її перебігу. 2. Підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми). 3. Основна частина - проведення гри. 4. Обговорення. Інструктивні поради ...

Фізкультурно-оздоровча робота: зміст та завдання
Виховання здорового покоління з гармонійним розвитком фізичних і духовних якостей – одне з основних завдань сучасного суспільства. У будь-якому суспільстві, побудованому на гуманістичних і демократичних принципах, здоров’я людини є вищою цінністю, найважливішим надбанням держави, воно – безперечний ...

Робота вчителя початкових класів над усуненням вад вимови
У початковій школі формуванню дикції у молодших школярів приділяється значна увага. Вміло організована робота з текстом включає школяра в творчу працю, яка ґрунтується на прагненні вчителя розвивати емоційну сферу учня, поліпшувати її вдосконалювати культуру його почуття. Таку вимогу диктує сама сп ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com