Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики

Сторінка 10

Таким чином, скаутизм зважав на те, чого не змогли дати дитині школа та родина. Тому на початку століття він став найпоширенішою дитячою спілкою (паралельно виникла дівоча організація – герлскаутів) не лише в Англії, але й в усьому світі. На початку 40-х рр. Р.Баден-Пауелл чимало сприяв глобалізації руху з одночасним зміцненням його загальнолюдських цінностей через звернення 1941 року до національних лідерів скаутизму, де підкреслив, що серед завдань організації є “звільнення від обмеженого егоїзму, особистого, політичного, сектантського і національного”. Натомість передбачалося “розвивати дух самопожертви і служіння людству і, таким чином, розвивати єдину добру волю до співробітництва, не лише в одній країні, але й за рубежем, між усіма країнами”. Отже, система виховання скаутизму відповідала майже всім вимогам щодо соціального виховання молоді, розробленим німецькими теоретиками соціальної педагогіки, особливо загальній меті – “служіння людству”, та завданню – “розвивати…волю”. Принципи скаутизму співзвучні соціально-педагогічній тенденції часу – гармонізувати взаємодію особистого та суспільного. Скаутизм став геніальним відкриттям у педагогізації дозвілля нової генерації, він врахував і реалізував потребу підлітків та молоді у створені суто дитячого суспільного життя, яке сприяло розвитку особистості кожного, вдосконаленню його соціальних якостей, становленню духовності, формуванню навичок і вмінь поліпшення навколишнього середовища через індивідуальну та спільну діяльність.

Інший приклад використання дитячого руху продемонстровано в статті німецького прокомуністичного педагога Е.Гернле “Дитячий рух, як нова форма організації виховання”. Автор, правдиво оцінюючи досягнення скаутизму (“У дитячому русі на передній план висувається самодіяльність та вільна дисципліна дитячих мас. Дітей вже не ділять на окремі дрібні групи (школи) і не ізолюють од загального потоку життя, а, навпаки, об’єднують у товариства та національні об’єднання”), вважає, що це спеціально розроблена імперіалістичною педагогікою “витончена система, яка нищить в зародку будь-який вияв класової свідомості в дитячому русі, яка затуляє очі та вуха дітей, щоб вони не чули класових суперечок”. До скаутського намагання спрямувати дітей до щоденного творення добра (Девіз :"Будь готовий!” – виконувати свій обов’язок, гасло: “Роби добру справу щоденно”), до взяття на себе відповідальності не лише за себе, але і за добробут оточення, Е.Гернле ставиться як “до національно-імперіалістичної ідеології та капіталістичної моралі”. Навіть орієнтація скаутизму на фантазію та почуття, “замість орієнтації на інтелект”, на активізацію дитини, “до того одночасно виховують так, щоб вона зовсім не мала самостійної ідеології”, розглядається як недолік. Отже, прокомуністичні вихователі зовсім не врахували, що скаутизм компенсує дитині те, чого вона не має в школі, але що їй вкрай необхідно для гармонійного розвитку соціальних рис. Докоряють скаутизму введенням політики в школу (організаційно скаутські осередки розташовуються поруч з окремими школами), хоча, за офіційним визначенням, скаутизм є “добровільним неполітичним рухом з метою виховання молодих людей, відкритий для всіх поза залежністю від їх походження, раси, віросповідання…”, а також свідомим ігноруванням “класових суперечок поміж дітьми” (“Він культивував ідеологію окремого дитячого світу й таким чином непомітно відривав дітей пролетаріату від їхніх класових інтересів”). Натомість Е Гернле репрезентує класово обмежений дитячий рух – масовий рух дітей революційного пролетаріату, яким керують дорослі, “а саме пролетарський авангард – комуністична партія. Але це керівництво не потребує витонченої романтики скаутизму…”. Автор статті і не приховує, що рухом керують дорослі, які виходять з інтересів не дітей, а із власних потреб. Щоправда, він наївно намагається це обгрунтувати тим, що “серед революційного пролетаріату немає суперечок поміж інтересами дорослих та дітей”, не припускаючи думки, що можливо це так здається лише тому, що інтересами дітей комуністичній партії немає коли поцікавитися. У будь-якому випадку виховним методом “комуністичного дитячого руху” є не “тривала гра”, а “плавне втягування дітей в класову боротьбу та суспільно необхідну працю”. Замість мети об’єднати всіх людей на загальнолюдському грунті комуністичний дитячий рух робить все, щоб посіяти в душі дітей ворожнечу, його метою є не досягнення гармонії в суспільстві, а підсилення протистояння, тобто об’єктивно погіршення соціальних умов, зокрема і для виховання дітей: “Пролетарський дитячий рух по можливості виявляє класові суперечки не тільки поміж дорослими, але й поміж дітьми буржуазії та пролетаріату, він розвиває класову свідомість (звужуючи таким чином обрій світосприйняття) і руйнує ідеологію націоналізму та класової гармонії”.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Системи тригонометричних рівнянь
При розв’язуванні систем тригонометричних рівнянь використовуються ті ж прийоми, що і при розв’язуванні систем алгебраїчних рівнянь, а також формули тригонометрії. Звичайно при розв’язуванні тригонометричних систем останні зводять або до одного рівняння з одним невідомим, або до системи рівнянь від ...

Фрагменти уроків з музики, образотворчого мистецтва та праці
Урок образотворчого мистецтва у 3 класі Тема. Сади цвітуть Мета уроку. Розвивати спостережливість і вміння відтворювати свої спостереження в художній роботі; удосконалювати навички роботи з папером; виховувати любов до рідної природи. Художньо-ілюстративний матеріал. Звукозапис фрагмента І концерту ...

Психолого-педагогічні основи самовиховання учнів молодшого шкільного віку
Виховання й самовиховання - дві сторони єдиного процесу формування особистості. Під самовихованням розуміється свідома, цілеспрямована й самостійна діяльність, щовиникає в результаті активної взаємодії особистості із середовищем, що впливає на розвиток і вдосконалювання особистості. Дослідження, пр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com