Рефлексія соціального виховання в культурі індустріального суспільства

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Рефлексія соціального виховання в культурі індустріального суспільства

Сторінка 22

Це дало змогу розробити соціально-педагогічну модель сільського мікросоціуму (в донауковий період соціальної педагогіки) задля розвитку здатності народу до самовиживання в індустріальних умовах. Складовими цієї моделі були виховуючи впливи системи урядового керування, законодавства і суду, звичаїв та традицій громадської життєдіяльності, громадської думки, самоврядування, ефективної господарчо-економічної діяльності населення, його соціального захисту, а також сімейне виховання і освіта. Усе в соціальному житті мало підкорятися завданню облагородження людини: “Будь-яка прогалина в громадянському суспільстві, будь-яке утруднення в суспільному житті, будь-яке намагання насильством або хитрощами зберегти свою природну свободу і досягнути задоволення своїх природних потреб поза колією громадянського порядку – все це послаблює у кожному випадку сили нашої громадянської освіти (тут у розумінні “виховання” – А.М.), яка обмежує ці намагання”. Отже, всі соціальні сили, інституції, заклади, увесь уклад соціального життя мали сприяти творенню людей “розсудливих, обережних, діяльнісних, витривалих – таких, які за будь-яких обставин знаходять, завдяки навичкам і силам, набутим через відповідне суспільне виховання, засоби для задоволення своїх бажань у самих себе”. Більш того, проголошувалося антигуманним суспільство, яке, не запровадивши ефективний механізм соціального виховання, примушує людину, що виросла дикуном, “жити громадянином і внаслідок нестатку суспільного виховання помирати в каторжних умовах, які придушують в ній права її природи”.

Трохи пізніше було запропоновано соціально-педагогічну модель для робітничого мікросоціуму (Р.Оуен,1771-1858), елементи якої складалися з узгоджених позитивних впливів сімейного виховання, навчально-виховного закладу для дітей та дорослих ( “Новий інститут”), гуманізованих умов побуту та праці на виробництві, а також заходів до припинення релігійної ворожнечі. Виховання Р.Оуен розглядав у соціально-культурологічному (“Під вихованням лектор розуміє культивування і вправляння всіх здібностей нашої природи через всі обставини, включаючи осіб, які оточують індивіда, починаючи від зародження в утробі матері до його смертної години; оскільки всі ці обставини здійснюють свій вплив на формування характеру кожної людської істоти”) та соціально-педагогічному аспектах, оскільки вважав, що людина може стати кровожерним дикуном або у вищій мірі культурною і доброю особою залежно від соціальних умов, у які вона потрапляє з моменту народження. Тому завданням виховання в певній країні, на його погляд, був саме вплив на ці умови . Якщо виховання не ефективно, то в цьому винен соціум: “Провина за злочинний характер лежить не на індивіді, а на системі, серед якої він виховувався. Знищте обставини, що сприяють створенню злочинних характерів, – і злочинів більше не буде; замініть їх обставинами, розрахованими на створення звичок до порядку, регулярності, стриманості, праці, – і людина оволодіє цими якостями”. Р.Оуен розкриваючи активність і дійовість виховання, підкреслював, що йому може бути притаманний як позитивний, так і негативний характер: “Виховання – це можна сказати без перебільшення – є дивно діючою силою: за його посередництва можна людину перетворити на демона зла як для неї самої, так і для оточення, або в істоту безмежної доброти”. Він навіть перебільшує можливості соціального виховання у подоланні проблем людства: “Знаючи про існування такої важливої сили, якою, – якщо ми її добре вивчимо, – ми зможемо керувати з точністю закону природи, сили, здатної поступово знищити всі нещастя, які нині пригнічують людство”. Завданням соціального виховання людства Р.Оуен вважав – “визвати в кожній людині милосердя стосовно всіх людей”.

Страницы: 17 18 19 20 21 22 23 24

Актуально про педагогіку:

Таксономія навчальних цілей в різних доменах
Когнітивний домен або пізнавальна сфера (Bloom – 1956) Особистісна або емоційна (ефективна) сфера (Krathwoll – 1964) Психомоторний (сфера) (Simpson – 1966, Kibler – 1970, Harrow – 1972) Когнітивний домен або пізнавальна сфера Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здіб ...

Вивчення, аналіз і узагальнення педагогічного досвіду з окресленої проблеми
Розгляд цієї проблеми ми здійснювали шляхом вивчення й аналізу досвіду роботи вчителів початкових класів. З цією метою ми реферували й конспектували періодичні видання, знайомилися з педагогічним досвідом учителів-новаторів, учителів загальноосвітньої школи, відвідували уроки у молодших класах, ана ...

Свідомість як психолого-педагогічна категорія
Свідомість ця єдність всіх психічних станів і властивостей людини, як особистості. Воно є надзвичайно складним процесом активного віддзеркалення і духовного освоєння об'єктивної дійсності. Свідомість є єдністю всіх форм пізнання і переживань людини і її відношення до того, що вона відображає. Це сп ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com