Рефлексія соціального виховання в культурі індустріального суспільства

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Рефлексія соціального виховання в культурі індустріального суспільства

Сторінка 21

Певна теоретична розробленість методики соціального виховання як колективного через школу, так й індивідуального в родинному колі, забезпечила можливість індустріальній епосі висунути ідею об’єднання виховних сил соціуму, заради координації зусиль у подоланні несприятливих для культивування соціальних обставин, тобто ідею саме соціально-педагогічного вдосконалення розвитку провідних соціальних суб’єктів – людини та нації (Я.Коменський, К.Гельвецій, Й.Песталоцці, Р.Оуен та інші). Спочатку було усвідомлено цю проблему: “Світ повний ненормальних явищ, у боротьбі з якими виявляються безсилі й державна влада, й церковні служителі, через те, що донині не докладаються значні зусилля для припинення першоджерел зла”, тому “нехай усі своєчасно вживуть заходів, щоб починати насаджувати, підрізати, зрошувати і розумно формувати небесні рослини для добрих успіхів у науці, моралі, благочесті”. Тобто інтеграція виховних зусиль суспільства розглядалася як можливість превенції асоціального розвитку людини. Далі – запропоновано регулювання виховних впливів суспільства через створення загальнонаціонального плану (“Моральне виховання людини тепер майже цілком полишене на випадок. Щоб те виховання вдосконалити, треба було б опрацювати план його відповідно до громадської користі, заснувати його на простих і незмінних принципах. Це єдиний спосіб зменшити вплив випадку на нього й усунути суперечності, які є й мусять доконечно бути між усіма різними правилами нинішнього виховання”). Доводилося, що гармонізації, відповідної до потреб національного розвитку, потребували виховуючи впливи: релігії, форми правління, законодавства, звичаїв, мистецтва, колегій та семінарій. Крім того, підкреслювалося значення для соціального розвитку вільної преси: “Преса повинна бути вільною, суддя, що утискує її, перешкоджає вдосконаленню моралі й політики – він грішить проти своєї нації, душить у зародку щасливі ідеї, що їх та свобода утворила би”. Філософи епохи Просвітництва були переконані, що загальний рівень вихованості соціуму, його високі ціннісні орієнтації сприяють душевно-духовному піднесенню індивіда: “Людина … з природи своєї наслідувачка й мавпа. Живучи серед чесних громадян, вона стає чесною, коли національні звичаї не суперечать приписам учителів, коли правила й приклади однаково допомагають запалити в людині любов до талантів і чеснот, і якщо співгромадяни наші гидують пороками й зневажають неуцтво, ні дурних, ні лихих тоді не буде”. Філософи також підтримували ідею плану системи виховання в суспільстві як ідеалу, який слід розробляти, незважаючи на перешкоди (“ідея є не що інше, як поняття про досконалість, ще не здійснену в досвіді ), котрий можуть здійснити наступні покоління (“ми можемо працювати над планом доцільнішого виховання і передати керівництво щодо нього нащадкам, які поступово можуть здійснити його”). І, нарешті, грунтуючись на теоретичних засадах, розроблених філософами, педагоги визнали найефективнішим методом соціального виховання – спрямування активності самого вихованця на вдосконалення соціальних обставин життя, які його формують: “Я також невдовзі побачив: людина робить обставини. Вона має в собі силу спрямовувати їх відповідно до своєї волі. Діючи таким чином, вона сама бере участь у формуванні самої себе й у впливі обставин, котрі діють на неї”. Отже, було запропоновано соціально-педагогічний різновид самовдосконалення індивіда та самовиховання соціуму (мирних суспільних перетворень), що свідчить про динаміку теоретичної думки щодо методики соціального виховання: від удосконалення соціальних обставин “для” позитивного соціального розвитку вихованця (пасивний підхід) до здійснення цього самим вихованцем – “як” процес соціального виховання (активний підхід).

Страницы: 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Актуально про педагогіку:

Анкета для опитування вчителів
Шановні вчителі, просимо Вас взяти участь у письмовому опитуванні, ціллю якого є удосконалення методики навчання математики в початкових класах за рахунок використання на уроці комп’ютера. Дякуємо за допомогу! Яка з нижче запропонованих моделей використання комп’ютерних технологій у навчанні є найе ...

Особливості прийнятого способу ознайомлення учнів з дробами
Формування поняття про дроби рекомендується проводити по трьох основних етапах: 1) спочатку діти засвоюють фактичне роздроблення (ділення) різноманітних конкретних предметів на рівні (“частки”), коли кожен предмет виступає як ціла одиниця; вони утворюють різні частини цих предметів (половину, чверт ...

Способи керівництва самостійною роботою учнів у процесі фізичного виховання учнів
З метою успішного формування фізичних якостей в учнів почат-кових класів необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних вправ на основі певних алгоритмів фізичної діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності та активності учнів. Як зазначає А.М.Пишкало, керівництво діял ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com