Становлення та розвиток соціального виховання в культурі європейського Середньовіччя

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення та розвиток соціального виховання в культурі європейського Середньовіччя

Сторінка 18

Соціальне виховання, як процес зміцнення доцентрових спрямувань соціальних суб’єктів, є потребою будь-якого соціуму і тому виникає водночас з ним. Як об’єктивна соціальна реальність соціальне виховання розвивається відповідно до ускладнення соціальної організації та динаміки соціальних цінностей. Провідною метою соціального виховання традиційного суспільства був розвиток соціальних якостей людей, формування та збереження їх спільності, через вдосконалення соціальності. За первісної та архаїчної доби воно сприяло оволодінню людиною біологічним буттям. Розвиваючись відповідно до потреб та цінностей людських суспільств, виховання спрямовувало соціум від своєї неусвідомленої природної соціальності (викликаної несприятливими умовами виживання в первісному середовищі) до усвідомленої, за якої соціальне виховання розглядалося як засіб самовиховання соціуму спочатку задля збереження його сталості (система соціального виховання Архаїки), потім – його саморозвитку (антична система соціального виховання давніх греків). Тотальна залежність людини від соціуму в первісному та архаїчному періодах унеможливлювала існування іншого виховання, крім соціального. Воно було соціальним за метою, об’єктом, методом, засобами. Через соціальне виховання людину “примушували” відповідати соціальним зразкам. Це можна вважати видом зовнішнього “насильства” над індивідом, групою заради виживання соціуму. Соціокультурні зрушення були настільки повільними, а соціальні традиції формування людини, стану настільки сталими, що потреба наукового обгрунтування динаміки соціального виховання не виникала. Людина підкорялася соціуму (і за допомогою соціального виховання) за первісної доби, уникаючи смертельних наслідків остракізму, за архаїчної – смерті від авторитарної держави.

Демократизація античного соціуму, його спрямованість на самовдоскона-лення дещо послабили тиск на людину (вільну, чоловічої статі), навіть виявили певну залежність держави від особи. Тому перед соціальним вихованням виникла проблема гармонізації суспільних та індивідуальних потреб у соціальному розвитку. Певна свобода громадянина унеможливлювала подальше застосування зовнішнього “примушення” архаїчного виховання. Отже, в культурі Давньої Греції розпочалося накопичення досвіду “зацікавлення” самої людини через систему соціального виховання у власному соціальному розвитку. Метою соціального виховання було створення в суспільстві максимально сприятливих умов для розвитку соціальності людини та спрямування її на вдосконалення держави. Греки намагалися опанувати новий рівень соціальності – душевний – за допомогою науково обгрунтованих державних моделей соціального виховання, оскільки досвіду “приборкання” індивідуальності “несиловими” методами в попередніх соціумах не було. Це уможливило розроблення в межах філософії теорії соціального виховання, фактично обгрунтування ідеї соціальної педагогіки (Платон, Аристотель). Отже, ідея соціальної педагогіки виникла як відповідь на потребу узагальнення існуючої практики соціального виховання та її наукового вдосконалення з метою гармонізації індивідуального та соціального (на рівні особистості і соціуму) в суспільстві, що розвивається. Хоча ідея соціальної педагогіки не випереджала час, проте запропонованій моделі державного регулювання соціального виховання притаманна була занадта соціальність.

Страницы: 13 14 15 16 17 18 19

Актуально про педагогіку:

Тютюнопаління серед підлітків як соціально-педагогічна проблема
Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. ...

Формування досвіду пізнавальної самостійності в процесі виконання самостійних робіт
У більшості досліджень пізнавальна самостійність учня визнається як сформованість прагнення і уміння пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку. Дослідники розрізняють в даній якості два аспекти: мотиваційний і процесуальний. Мотиваційний зумовлює потребу і прагнення особистості до пізнання. Це ви ...

Структурно-логічна модель процесу самовиховання
Програма самовиховання для учнів початкових класів (1-4 класів). Програма самовиховання для учнів 3 класу Як працювати над собою. 1-й етап. Визнач суспільну мету і значення свого життя. Мій етичний ідеал. 1. Девіз життя. 2. Кінцева мета моїх прагнень і діяльності. 3. Що люблю в людях і що ненавиджу ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com