Становлення та розвиток соціального виховання в культурі європейського Середньовіччя

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення та розвиток соціального виховання в культурі європейського Середньовіччя

Сторінка 12

У XIII - XIV ст. авторитет церкви став найвищим, їй належить сфера всієї духовної і моральної культури суспільства. Будь-яке виховання наповнюється релігійним змістом, домінування релігійного виховання в західному соціумі досягає свого апогею. Так, у трактаті Філіппа Наваррського “Чотири віки людини” моральність ототожнюється з церковною правовірністю, а аморальність вважається відступництвом від християнства.

Стосовно соціального виховання дітей в епоху Середньовіччя. Визнання цінності кожної людини перед Богом привело до того, що вже перші церковні собори почали засуджувати кидання напризволяще немовлят як вбивство і закликали до милосердя щодо небажаних для батьків малюків. Церква брала на себе відповідальність за цих дітей. Так з’явилися перші “суспільні”, точніше “церковні” діти і почала формуватися мережа закладів для їх виховання. Звісно, це зовсім не означало прекрасного майбутнього для підкидька, за ним визнавалося поки ще лише право на життя, на біологічне існування. З часом притулки підкидьків, сирітські будинки відокремилися від церкви в самостійні заклади, але вони весь час залишалися під її патронатом.

Ставлення до дитинства в цілому теж змінювалося. Спочатку панує уявлення про нього як недолік, який треба найшвидше подолати: “Дитину цінували тим позитивніше, чим менше в неї виявлявся її вік, чим більше в неї було недитячого. …Перед дитиною висували завдання – подолати в себе дитину, зректися дитинства, зробитися гідним досягнення поважної сивини”. У середині середніх віків, з підвищенням загальнокультурного рівня соціуму, дитинство вже розглядається як найважливий період в житті людини, “у ньому закладаються основні якості людини, її характер і життєві орієнтації, на формування яких можливо впливати”. З’являється віра в можливість для людини вдосконалюватися шляхом виховання. “Не можна вважати, що діти добрі чи злі, тому що Богу сподобалося зробити їх такими … Бог дав мову і розум людині, щоб вона могла вибрати між добром і злом”. За загальнопоширеною християнською максимою дитина спроможна була зробити такий вибір у 10 років.

Провідна роль у релігійному вихованні дітей відводилася родині. Одним з його теоретиків був ще представник Античності Іоан Златоуст (близько 347-407), твір якого “Про пиху і про те, як батьки мають виховувати дітей” став маніфестом середньовічного сімейного виховання. “Під обов’язком виховати своїх дітей я розумію не лише те, щоб не допустити їх смерті від голоду, чим люди, здається, і обмежують свої обов’язки щодо дітей. … Я кажу про піклування стосовно освіти сердець дітей у доброчинності і благочесті – святий обов’язок, якого не можна переступити, не зробившись повинним у своєрідному дітовбивстві”.

Іоан навіть соціальні негаразди пов’язує з недоліками сімейного виховання: “якщо зло стає важковикорінюванним, то це тому, що ніхто не піклується про дітей, ніхто не говорить їм про невинність, про розважливість, про презирство до багатства і слави, про те, що повідомлено в Святому письмі”. Цим значною мірою виправдовується спрямованість сімейного виховання на розвиток у дітей такої емоції як страх. За Златоустом, в умовах загальної розпусти суспільства пізньоантичної доби саме почуття страху (“геєни вогненної” як покарання “небесного Отця” для дорослих і фізичного покарання батьками для дітей) здатне було спасти душі від духовного забруднення суспільства, що розкладалося: “Бо таким чином і Бог керує всесвітом – страхом геєни і звісткою про царствіє”, “Хай він думає, що буде покараний, і не карається, щоб не згас страх, хай залишається він (страх) як зростаюче і всі шипи спалююче полум’я, як широка та гостра мотика, яка проникає в саму глибінь” .

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Актуально про педагогіку:

Науково-теоретична характеристика теми
Підготовка викладача до теоретичних занять. Першою і найважливішою умовою вдалої організації проблемно - розвиваючого навчання, а також і зокрема теоретичного заняття є наявність висококваліфікованого спеціаліста - викладача - педагога. Організація навчання потребує від викладача нового рівня систе ...

Діалектика розвитку колективу
Колектив — не застигла структура, він постійно розвивається, проходячи певні стадії. Стадійність розвитку колективу є вираженням внутрішньої діалектики його становлення, в основі якої — рівень взаємовідносин між вихователем і вихованцями, між членами колективу. Шкільний колектив у своєму розвитку п ...

Інноваційні педагогічні технології як основа ефективності організації навчально-виховного процесу
Стратегічний напрям розв'язання нагальних освітянських проблем спонукає щонайперше обґрунтувати концепцію реформи освіти, осердям якої є передові інноваційні технології. За орієнтир береться те, що навчальний процес має бути трансформований у напрямі індивідуалізації освітньої взаємодії, навчання, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com