Становлення та розвиток соціального виховання в культурі європейського Середньовіччя

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Становлення та розвиток соціального виховання в культурі європейського Середньовіччя

Сторінка 11

Каролінгське релігійне законодавство відзначається логічністю, поміркованістю і спрямованістю на соціальну стабільність: “Ніхто не повинен вірити, що Богу молитися можна лише трьома мовами (очевидно, латина, грецька, германська), тому що до нього можна звертатися на всіх мовах, і бажання людини буде виконано, якщо його прохання справедливо”, “Проповідь має промовлятися так, щоб простий народ міг все добро розуміти”, “Хай буде мир зі всім християнським народом, між єпископами, абатами, графами, суддями і між всіма, як старшими, так і молодшими, тому що Богу нічого не угодно, крім миру”. Однак державний характер християнського виховання зумовив і початок цензури, і вороже ставлення до інакодумців: “Не можна ні вірити, ні читати підробних творів, оповідань сумнівної правильності, і взагалі те, що проти католічної віри. . Все таке спалювати, щоб народ подібними творами не вводити в оману.

З IX ст. соціальне виховання мирян було справою сім’ї, соціальної групи, держави і церкви. Це дало змогу священству на законодавчих підставах запропонувати державну програму релігійно-етичних перетворень в соціумі, тобто план об’єднання всіх виховних суб’єктів у єдину релігійну соціально-виховну систему. “Йшлося про виховання всього суспільства в послідовно християнсько-церковному дусі під керівництвом освіченого духовенства.” Альбін Алкуїн (близько 735-804 рр.), один з її творців, буквально наполягав у трактаті “Про доброчесності і вади” на універсальності своїх настанов, адресованих “людям будь-яких віку, статі і стану”. Протягом IX-XIII ст. європейська система соціального виховання була створена, природно, на християнських релігійних цінностях.

Суть релігійного виховання дорослих складалася з “протидії ефектам початкової соціалізації індивіда, тобто з подолання вражень і звичок, яких набула людина на ранніх етапах життя в мирському суспільстві. Церков через усне навчання, щорічну послідовність постів, свят, молебнів, таїнств знайомила людей з іншим порядком, ніж той, що був пов’язаний з тяжкою працею на землі. Саме в цій сфері виховання яскравіше виявився його “місіонерський”, “християнізуючий” характер: “виховати означає обернути”, тобто не розвинути ті здібності, що є в людині, поліпшити риси характеру, нівелювати недоліки, перетворити їх на чесноти, а радикально змінити індивіда, нав’язати йому інший світогляд, інші соціальні цінності. Саме з цього й починає розвиватися авторитаризм релігійного соціального виховання. Далі, при поступовому ототожненні релігійного виховання з вихованням узагалі з’являється і негативне ставлення до останнього в суспільній думці. Тим паче, що християнізація часто-густо забезпечувалася “вогнем і мечем”. Наприклад, у кримінальному законодавстві Карла Великого в усіх статтях, що стосувалися християнізації саксів, будь-яке порушення порядку, звернення до ідолопоклонства і таке інше передбачало смерть.

Такому вихованню, природно, була притаманна поверховість. Справедливо вважає В.К.Ронін, що релігійно-моральне виховання мирян “звернено, по суті справи, не до внутрішнього в людині, а до зовнішнього. Воно має на меті не стільки формування душевного складу особистості, її почуттів, переконань, скільки вироблення певної моделі поведінки. Завдання … – навчити, як людина “має діяти”, “як слід вести життя, бажане Богу. Звісно, що це породжувало релігійний формалізм.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Соціальний педагог: особистість і професія
Соціальні педагоги проклали дорогу професії соціального працівника. І це є закономірним не лише тому, що базову основу професійної компетентності будь-якого фахівця з соціальних питань становлять психолого-педагогічні, етичні та моральні характеристики, а тому, що початком цього слугували прогресив ...

Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра
Початок шкільного навчання знаменує собою зміну способу життя дитини. Це принципово нова соціальна ситуація розвитку особистості. Перехід до шкільного життя пов'язаний зі зміною провідної діяльності з ігрової на навчальну. Дитина починає усвідомлювати, що вона виконує суспільно важливу діяльність — ...

Прояви мотиваційної готовності дитини до навчання у школі
Під час кожної реформи системи освіти проблема шкільної готовності постає знову й знову як одна із найактуальніших. Причиною цього явища не в останню чергу й те, що, попри всі зміни в системі освіти, не міняється основне – взаємовідносини дитини і школи. Зараз, як і багато років тому обговорюється ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com