Виникнення ідеї соціальної педагогіки в античній культурі

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Виникнення ідеї соціальної педагогіки в античній культурі

Сторінка 1

Античність (IX – I ст. до н.е.) в цілому є складовою історії Стародавнього світу, проте розвиток культури, зокрема соціального виховання, тут досягнув такого рівня, що уможливив виникнення ідеї соціальної педагогіки, це дає підстави розглянути цей період детальніше. Античність з повним правом можна назвати періодом духовного народження людства. Давні греки, подолавши проблеми фізичного виживання в природному і соціальному середовищі, висунули нове завдання – гідного життя суспільства і людини. Тут уперше намагалися досягти суспільної гідності завдяки розвитку гідності особи. Коли греки як народ дістали повного самопізнання, обов’язком кожної окремої людини стало “пізнати себе”(Сократ).

Соціальні відносини Античності розширилися від аскриптивних (норми поведінки, приписані залежно від родства, соціального походження, мешкання, статусу, конфесійної або національної належності) до досяжних (норми, що грунтуються на досягненнях та заслугах), тому гідність, шляхетність визначалися не лише походженням чи ефективним володінням м’язами, зброєю, але й особистими знаннями, вміннями, розумінням мистецтва, наук, філософії. Безсумнівно мають рацію історики педагогіки: “Греція перша взяла на себе завдання озброїти людину всім необхідним для неї в її громадському житті, всім тим, що сприяє її земному благополуччю, завдання розгорнути і розширити всі уроджені здібності та сили як фізичні, так і духовні; в постійному прагненні до недосяжного ідеалу вона знайшла те, що наближує людину до Бога, робить її богоподібною. Отже, антична культура сформувала умови для виникнення індивідуального виховання. Природно, система соціального виховання мала сама реформуватися для відповідної адаптації людини до зміни соціальних відносин, до розвитку субкультури виховання.

Величезний не повністю використаний потенціал досить схожого типу соціального виховання Давньої Персії було реалізовано і розвинуто в соціально-виховній системі давніх греків. Справді, античне соціальне виховання, на відміну від первісного та давньосхіднього, існуючи в прогресивному суспільстві, маючи за мету соціальне і особисте вдосконалення, водночас і само розвивалося. Можна виділити три його періоди: гомерівсько-архаїчний – IX–VI ст. до н.е.,еллінський (або класичний) – VI–IV ст. до н.е., елліністичний – III–I ст. до н.е. Метою архаїчного виховання був розвиток особистості заради благополуччя, гідного існування соціуму. Ідеалом виховання, як зазначав П.Монро, став гомерівський вислів: “людина розумних слів і гідних справ”. За цих часів сформувалася система соціального виховання греків, складовими компонентами якої були виховні впливи: сім’ї, школи, суспільного життя (військове, політичне, правове, релігійне) та традицій, громадської думки, організованого дозвілля, значна частка якого належала залученню до мистецтва, і в цілому соціальне середовище виступало як “концентрація людської культури”(Л.Виготський). Архаїчна Греція досягла благополуччя, зокрема завдяки соціальному вихованню, тому метою нового еллінського виховання стає “встановлення для кожної людини найкращого в житті, заради чого є сенс жити” . Проте поступово в нових соціальних умовах, особливо з втратою незалежності, вже елліністичне виховання стало пропонувати індивідові особисту досконалість не “до”, а замість соціальних чеснот та здатності до громадської служби, саме за цих часів уперше в історії людства виникає індивідуальне виховання, розраховане не лише на царів, як за архаїчних часів, а на багатьох вільних громадян.

Виховання античного періоду в цілому досить детально досліджено істориками педагогіки. Особливої уваги, на наш погляд, заслуговують праці О.Джуринського, Л.Модзолевського, П.Монро, А.Піскунова, К.Шмідта та інших. Інтерес становить систематизація історичних даних стосовно виокремлення особливостей системи античного соціального виховання та виникнення ідеї соціальної педагогіки на підставі рефлексії філософами античного досвіду виховання. Хоча сутність архаїчного виховання найповніше відбилася в спартанському вихованні, а сутність античного – в афінському, розглянемо їх поряд, оскільки ідея соціальної педагогіки своїм виникненням за античних часів завдячує рефлексії обох.

Мета соціального виховання в Давній Греції залежала від соціокультурної спрямованості конкретної держави. Наприклад, в законах Лікурга метою Лакедемонії була визнана незалежність (економічна, соціальна, розумова), тому мета виховання складалася з доведення кожного індивіда до фізичної досконалості, мужності і повної покори законам, щоб з нього вийшов ідеальний солдат, неперевершений в хоробрості, і людина самовіддана, для якої понад усе – громадські обов’язки. “Держава понад усе” – можна назвати девізом соціального виховання дорійців. На відміну від Спарти, Афінська держава була меншим тягарем для людини. Метою соціального виховання тут було забезпечення гармонії внутрішнього душевного життя із зовнішніми діями і вчинками, ідеалом – гармонія прекрасного і доброго (звісно, в античному розумінні) як в соціальному, так і особистому плані.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Формування естетичних цінностей засобами музики і співів
Музика і співи як види мистецтва, що найглибше відображають людські почуття, переживання є важливим засобом формування естетичних цінностей. Вони збагачують емоційне життя учнів, підносять їх загальну культуру, сприяють вихованню ідейності, цілеспрямованості. Формування естетичних цінностей засобам ...

Типи і структура уроків
Урок є складним поняттям навчального процесу. Як усі складні об'єкти, уроки можуть бути поділені на типи за різними ознаками. Проблема ця дуже складна і не вирішена остаточно ні у світовій, ні у вітчизняній дидактиці. Кількість класифікацій рахується сьогодні десятками. Із педагогів минулого найстр ...

Дидактичні основи використання підручника як засобу навчання
Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, то педагоги не завжди організовують роботу з підручником на належному рівні: багато вчителів, працюючи виключно за підручником, не можуть внести корективи в методику навчання, тому що вони не відділяють зміст навчання від методичної побудови підручника. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com