Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Сторінка 8

Історико-культурне дослідження соціальної педагогіки дає можливість вивчити становлення механізму соціального виховання у давньосхідних цивілізаціях; проаналізувати першу культурнозначущу рефлексію соціального виховання, а отже соціально-педагогічну ідею, якої людство завдячує Античності; дослідити причини нереалізації цієї ідеї в культурі Середньовіччя; з’ясувати ті чинники, що зумовили усвідомлення необхідності науково обгрунтованого управління соціальним вихованням, тобто виокремлення соціальної педагогіки у самостійну науково-педагогічну галузь в індустріальному суспільстві. Отже, завдяки цьому напряму можна простежити формування соціально-виховної системи у філогенезі від первісного до сучасного суспільства залежно від динаміки потреб і цінностей соціумів, які визначали прогрес культури людства та зворотний вплив соціально-педагогічної системи на культуру цих суспільств. Дослідження соціального виховання як “продукту” культури дасть можливість зрозуміти корені, пояснити сучасний стан, прогнозувати функціонування соціальної педагогіки майбутнього та нині закласти і зміцнити її теоретико-методологічні підвалини.

Вивчення соціального виховання та соціальної педагогіки як відносно самостійної частини культури – вимагає аналізу культивування як контексту соціального виховання і соціального виховання – як компонента культивування. Здобуті знання дадуть можливість визначити тенденції управління процесом культивування людини, групи, суспільства, отже, розвитку соціальної педагогіки, а через неї – зміцнення соціально-виховних процесів культури, підсилення її позитивних впливів на людину та заміщення, компенсації негативних. Керування механізмами культивування людини, у свою чергу, може стати підгрунтям інтенсифікації процесу оволодіння культурою, що значною мірою прискорить її розвиток, зокрема, перетворення ядра культури відповідно до змін у соціальних відносинах.

Культурологічний підхід за означеною вище методологічною концепцією, структурою і змістом складових, на нашу думку, дає можливість розглянути соціальне виховання як специфічний культурний механізм, який знаходиться у взаємодії з іншими процесами регуляції суспільства, його культури. Крім того, дослідити мету, зміст, принципи і структуру соціального виховання з позиції соціодуховної діяльності, виявити та прискорити вплив культурних факторів на виховну активність суспільства, на типи соціально-педагогічних систем, місце різних соціальних інституцій, шарів та класів у соціальному вихованні, вплив останнього на духовне життя суспільства. Як і Г.Філонов та В.Бочарова, ми вважаємо, що культурологічний підхід дозволяє “вписати її (соціальну педагогіку) у загальну систему суспільного знання, визначити “вузлові точки”, орієнтири та напрями її розвитку”.

Таким чином, комплексне застосування означених вище принципів, аспектів, підходів запропонованої моделі культурологічного підходу дасть змогу з’ясувати причини виникнення соціальної педагогіки у XIX ст., тенденції її розвитку в XXI ст., забезпечуючи такі характеристики дослідження, як об’єктивність, цілісність, прогностичність, глобальність тощо. Саме культурологічний підхід уможливить об’єктивне визначення предметно-сутнісних основ соціальної педагогіки з позиції культурологічної парадигми і на цих засадах прогнозування перспектив розвитку соціальної галузі педагогіки на перехідному етапі сучасної культури України.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Історія відкриття
Ще в давнину людина помічала, що повітря чинить тиск на наземні предмети, особливо під час негоди і ураганів. Вона користувалася цим тиском, змушуючи вітер рухати вітрильні судна, обертати крила вітряних млинів. Однак довго не вдавалося довести, що повітря має тиск. Тільки в XVII столітті був поста ...

Навчально-виховні завдання шкільного курсу біології
Велику роль у розвитку пізнавального відношення до природи відіграє біологія. Цей предмет вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає його в розвитку, у часі й просторі. Вивчення біології повинно починатися з ознайомленням учнів з положенням Землі у космічному просторі. Ознайомлення з понят ...

Дидактичні засади вивчення країнознавства
Актуальним при вивченні географії в старшій школі є реалізація ідей особистісно-орієнтованого навчання, що означає створення кожним школярем особистісно-орієнтованого образу світу, заснованого на його особистому досвіді. Проблема активізації процесу навчання не може на сучасному етапі розвитку осві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com