Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Сторінка 5

Щодо використання культурологічного підходу в соціальній педагогіці, то А.Арнольдов стоїть на позиції, що “соціальна педагогіка ніби самовиявляється через своє ставлення до культури, розкривається через самоототожнення з нею, яке неминуче передбачає і критичне дистанціювання між ними. Так, соціальна педагогіка по-своєму розкриває картину духовного світу людини, проте її гуманістичне звучання, за А.Арнольдовим, визначається досягненням культури, “яка є базою цієї науки, можливо, у більшій мірі, чим багатьох інших”. Соціальна педагогіка, яка взаємопов’язана з культурологією, має можливість звертатися до основних форм культурного життя, оскільки людську культуру в її цілісності можна назвати процесом самозвільнення людини, а саме в цьому і є надзавдання соціальної педагогіки стосовно всіх соціальних суб’єктів. Проте, аналізуючи соціокультурні ситуації, системи культурних феноменів, соціальна педагогіка акцентує свою головну увагу на конкретних соціально-педагогічних механізмах.

Дослідниця історії вітчизняної соціальної педагогіки – Л.Штефан, з’ясовуючи методологічні підходи, називає культурологічний поряд із системним, особистісним, діяльнісним, етнопедагогічним, креативним, гуманістичним. На погляд науковця, культурологічний підхід спрямований на те, “щоб виховати творчу особистість шляхом засвоєння нею накопичених людством і створення нових цінностей культури”, він вимагає від фахівців “спеціальних знань про внутрішні процеси духовного світу людини, про закономірності соціокультурного побуту особистості”.

Здійснюючи теоретичний аналіз методологічних основ соціальної педагогіки, ІЛіпський відносить культурологічний підхід до загальнонаукових основ цієї галузі педагогіки, а саме до її світоглядних основ. Здається раціональною його точка зору на культурологічний підхід, що дає змогу виокремити такі структурні елементи знання соціальної педагогіки, як соціокультурні цінності .

Застосовуючи культурологічний підхід щодо аналізу розвитку соціальної педагогіки, ми зважаємо також на характеристики, дані йому культурологами, які ставляться до нього, як до “інтегративно–цілісного розглядання об’єкта пізнання в його історичній динаміці, виокремлення і врахування таких його аспектів, як комунікативний та ціннісно–смисловий, традиціоналістський та інноваційний, груповий та особистісний тощо”.

Проте, враховуючи специфіку предмета дослідження, ми вважаємо за доцільне переакцентувати увагу з одних методів на інші, розширити кількість принципів, переглянути запропоновані аспекти і розробити модель культурологічного підходу саме для дослідження теоретико-методологічних засад розвитку соціальної педагогіки в соціокультурному контексті.

Цю модель культурологічного підходу ми розглядаємо як ієрархічну систему принципів, аспектів, підходів до аналізу соціального виховання і соціальної педагогіки. Ієрархічність і багатошаровість моделі зумовлена ієрархічністю, багатошаровістю і суперечливістю як соціуму, так і його культури. Об’єднання принципів, підходів і аспектів пояснюється багатовимірною цілісністю предмета дослідження – взаємовплив розвитку культури і соціальної педагогіки. Принципи є системою особливих вимог до вивчення предмета, серед них такі: культуровідповідності, інтегративно-цілісності, динамічності, гуманізації, наступності, інноваційності. Перелічені принципи культурологічного підходу відображають сутнісні характеристики культури соціуму. Головним у цій вертикалі об’єктивно є принцип інтегративності як основної ознаки культури, що підтверджується і результатами аналізу соціокультурного бачення соціальної педагогіки, і з’ясуванням сутності культурологічного підходу. Проте у його застосуванні до вивчення розвитку соціальної педагогіки провідним вважаємо принцип культуровідповідності, який полягає в дослідженні залежності не тільки процесу соціального виховання від рівня розвитку культури, але і структури соціально–виховної системи, рефлексії соціального виховання та управління ним – від потреб культурної перспективи як світової культури, так і національної. Провідним цей принцип є саме в культурологічному дослідженні теоретико-методологічних основ розвитку соціальної педагогіки в соціокультурному контексті, оскільки існує і зворотна залежність культури від наслідків культивування через соціальне виховання соціальних суб’єктів – людини, групи, суспільства – творців культури.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Вимоги до формування вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням
Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника. Швидкість – ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нор ...

Психолого-педагогічні основи самовиховання учнів молодшого шкільного віку
Виховання й самовиховання - дві сторони єдиного процесу формування особистості. Під самовихованням розуміється свідома, цілеспрямована й самостійна діяльність, щовиникає в результаті активної взаємодії особистості із середовищем, що впливає на розвиток і вдосконалювання особистості. Дослідження, пр ...

Робота зі школярами
Дуже важливою є робота соціального педагога з різними віковими категоріями дітей. Інститути та агенти соціалізації: родина, школа, ЗМК, позашкільні установи, батьки, вчителі, однолітки в класі і поза класом, їхня роль і можливості у вирішенні вікових завдань. а) Молодше школярство. Основними небезп ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com