Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Сторінка 4

При розробці моделі культурологічного підходу саме для вивчення теоретико-методологічних основ розвитку соціальної педагогіки в соціокультурному контексті, ми зважатиме не лише на теоретичні положення філософів і культурологів , але й на досвід педагогів.

В.Бєляєв розглядає культурологічний підхід як один із сучасних підходів, що використовується в історико-педагогічних дослідженнях. Він вбачає особливість цього підходу в тому, що культура розглядається як соціально-антропологічне та власне педагогічне явище. Це дозволяє вивчати педагогічну діяльність на загальнокультурному тлі, досліджувати її факти та явища у руслі інтеграції педагогіки і культури. “Людина стає спадкоємцем культури у процесі освіти і виховання: осягаючи її феноменологію, засвоюючи субкультурний феномен народу, вона набуває статус особистості – соціальної одиниці суспільства з характеристиками національного менталітету”.

Справді, культурологічний підхід до педагогічних явищ, що спирається на пріоритет загальнолюдських характеристик, відкриває шлях для глибокого розглядання явищ в їх історичній ретроспективі, допомагаючи виявляти зв’язки цих явищ із сучасним та майбутнім і таким чином здійснювати прогностичну функцію дослідження. Це піднімає рівень об’єктивності здобутих даних, оскільки педагогічне процес, вивчений в контексті соціокультурних характеристик, на широкому тлі культурного життя, дозволяє виявити і простежити тенденції в динаміці його цілей, зумовлених розвитком ціннісних орієнтирів соціуму.

Проте, розкриваючи значення культурологічного підходу, його перевагу у розгляданні діалектичної взаємодії і взаємовпливу культури і педагогіки, характеристику результатів дослідження при його застосуванні, В.Бєляєв не структурує цей підхід, не виділяє складові, незважаючи на те, що підхід, як відомо, є сукупністю прийомів, способів, методів у вивченні будь-якого предмета. Більш того, вчений розглядає аксіологічний, цивілізаційний, інноваційний підходи, як близькі, але самостійні щодо культурологічного, з чим, на наш погляд, не можна погодитися.

О.Столяренко називає культурологічний підхід одним із специфічних, відносно самостійних підходів педагогіки, який становить собою її методологічний принцип. Автор цілком слушно вважає культурологічний підхід конкретно-науковою методологією пізнання і перетворення педагогічної реальності, стверджує, що він зумовлений об’єктивним зв’язком людини з культурою як системою цінностей .

Культурологічний підхід до освітньо-виховного процесу розглядає як раціональний В.Болгаріна, оскільки “навчання, учення, виховання” відносить до видів соціокультурної діяльності, характер яких зумовлений значною мірою культурологічними закономірностями. Вважаючи залучення до культури, “культуризацію” синонімом соціалізації – суспільного феномена, що має забезпечити культурогенез особистості, В.Болгаріна наполягає на “необхідності вдосконалення соціально-педагогічних механізмів включення людини в світ Культури”. Серед елементів соціокультурного середовища кожної соціально-педагогічної системи вона називає цінності, культуру педагогічної взаємодії, психологічний клімат. Цілком зваженою є думка науковця, що відсутність належної духовності заважає досягненню гармонії з іншими людьми, а отже – зміцненню соціальності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо морально-правової соціалізації молодших школярів
Процес розбудови незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм співіснування на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад ж ...

Шляхи і форми естетичного виховання школярів
Виділимо найбільш суттєві напрями естетичного виховання: Оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів. Особливе навантаження лежить на предметах художнього циклу: музиці, живопису, літературі. Звісно, що предмети художнього циклу в цьому плані не рівноцінні. Особливе знач ...

Мотиви
Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) ус ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com