Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Сторінка 4

При розробці моделі культурологічного підходу саме для вивчення теоретико-методологічних основ розвитку соціальної педагогіки в соціокультурному контексті, ми зважатиме не лише на теоретичні положення філософів і культурологів , але й на досвід педагогів.

В.Бєляєв розглядає культурологічний підхід як один із сучасних підходів, що використовується в історико-педагогічних дослідженнях. Він вбачає особливість цього підходу в тому, що культура розглядається як соціально-антропологічне та власне педагогічне явище. Це дозволяє вивчати педагогічну діяльність на загальнокультурному тлі, досліджувати її факти та явища у руслі інтеграції педагогіки і культури. “Людина стає спадкоємцем культури у процесі освіти і виховання: осягаючи її феноменологію, засвоюючи субкультурний феномен народу, вона набуває статус особистості – соціальної одиниці суспільства з характеристиками національного менталітету”.

Справді, культурологічний підхід до педагогічних явищ, що спирається на пріоритет загальнолюдських характеристик, відкриває шлях для глибокого розглядання явищ в їх історичній ретроспективі, допомагаючи виявляти зв’язки цих явищ із сучасним та майбутнім і таким чином здійснювати прогностичну функцію дослідження. Це піднімає рівень об’єктивності здобутих даних, оскільки педагогічне процес, вивчений в контексті соціокультурних характеристик, на широкому тлі культурного життя, дозволяє виявити і простежити тенденції в динаміці його цілей, зумовлених розвитком ціннісних орієнтирів соціуму.

Проте, розкриваючи значення культурологічного підходу, його перевагу у розгляданні діалектичної взаємодії і взаємовпливу культури і педагогіки, характеристику результатів дослідження при його застосуванні, В.Бєляєв не структурує цей підхід, не виділяє складові, незважаючи на те, що підхід, як відомо, є сукупністю прийомів, способів, методів у вивченні будь-якого предмета. Більш того, вчений розглядає аксіологічний, цивілізаційний, інноваційний підходи, як близькі, але самостійні щодо культурологічного, з чим, на наш погляд, не можна погодитися.

О.Столяренко називає культурологічний підхід одним із специфічних, відносно самостійних підходів педагогіки, який становить собою її методологічний принцип. Автор цілком слушно вважає культурологічний підхід конкретно-науковою методологією пізнання і перетворення педагогічної реальності, стверджує, що він зумовлений об’єктивним зв’язком людини з культурою як системою цінностей .

Культурологічний підхід до освітньо-виховного процесу розглядає як раціональний В.Болгаріна, оскільки “навчання, учення, виховання” відносить до видів соціокультурної діяльності, характер яких зумовлений значною мірою культурологічними закономірностями. Вважаючи залучення до культури, “культуризацію” синонімом соціалізації – суспільного феномена, що має забезпечити культурогенез особистості, В.Болгаріна наполягає на “необхідності вдосконалення соціально-педагогічних механізмів включення людини в світ Культури”. Серед елементів соціокультурного середовища кожної соціально-педагогічної системи вона називає цінності, культуру педагогічної взаємодії, психологічний клімат. Цілком зваженою є думка науковця, що відсутність належної духовності заважає досягненню гармонії з іншими людьми, а отже – зміцненню соціальності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Освіта і розвиток інтелектуального потенціалу суспільства
Необхідно зазначити, що освіта - це сукупність матеріальних, духовних та людських ресурсів і динамічна послідовність суспільних, приватних і групових заходів з використанням цих ресурсів для розвитку кожної окремої особистості й суспільства в цілому. Таке визначення передбачає, що до системи освіти ...

Дослідження впливу дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра
Враховуючи актуальність даної проблеми, нами було проведено дослідження, яке спрямоване на спробу виявити вплив дисфункціональної родини на особистість молодшого школяра. Провівши дане дослідження, гіпотеза про те, що дисфункціональна сім’я має негативний вплив на виховання, навчання та розвиток ос ...

Зміст уроків української мови
Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він не тільки є окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Основна його мета – забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слуха ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com