Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Сторінка 3

Захисний пояс, як зазначає вчений, виникає впродовж історичного розвитку для збереження ядра культури. Він фільтрує інформацію: пропускає директивну від ядра у всі структури соціального механізму та активно поглинає ту інформацію, що йде у соціум від інших культур. Зрозуміло, що ядро культури змінюється, але воно трансформується, за ствердженням А.Ракітова, набагато повільніше, ніж захисний пояс, і тим більше, ніж реальне навколишнє соціально-технологічне середовище життєдіяльності соціуму. Стабільність ядра може визначатися як негативне явище, коли в житті соціуму відбулися глибинні трансформації, а сталість ядра заважає його адаптації до нових умов життєдіяльності і навіть може штовхати себе до самознищення.

Механізмами адаптації ядра культури до нового середовища слугують суспільна свідомість та самосвідомість. Перша складається з вироблення знань, адекватних поза культурної реальності, друга – це система знань, орієнтованих на усвідомлення внутрішньокультурних процесів з метою їх оцінки на адекватність дійсності. Самосвідомість, таким чином, є механізмом прориву нової інформації до ядра культури з метою інформаційної трансформації. Модернізація, за А.Ракітовим, є єдино можливим способом збереження культури в цілому при переході від одної цивілізації до іншої, що є особливо важливим за умови трансформації сучасної індустріальної культури в культуру інформаційного суспільства.

Крім того, в основу історико-культурного аналізу духовності людства, зокрема соціальних його цінностей, нами покладено закон співвіднесення рівнів буття М.Гартмана (1882-1950), думка якого, що “будь-яка історія – це також і за суттю історія духовного буття”, є цілком слушною. Цей філософ визначає сутність і можливість духовного буття через зіставлення його з фізичним, органічним, душевним існуванням, а крім того виводить закон їх співвідношення.

Без природи немає ніякого життя, без життя – свідомості, без свідомості не існує духовного світу. Тому духовність залежить від фізичного, біологічного, душевного буття, оскільки грунтується на них. Проте ця залежність не є тотальною. Змістовна повнота духовного буття далеко перевищує змістовну повноту нижчих шарів. М.Гартман так пише про неідентичність духовності сфері душевного: “Ні логічні закони, ні самобутність пізнання і знання не зводяться до психології, ще меншою мірою сфера волі і дії, ціннісні відносини, право, етноси, релігії, мистецтво. Ці галузі здіймаються хоч би вже зі свого феноменологічного змісту над цариною психічних феноменів. Як духовне буття вони складають особливий буттійний шар більш високого рівня, з багатством і різноманітністю якого нижчі шари буття навіть не можуть рівнятися”. Отже, за законом співвідношення рівнів буття, нижчі – “сильніші”, а вищі – “вільніші” від перших. “Закон сили і закон свободи створює разом нерозривну єдність, синтез залежності й автономії”[. Автономність духовності є підставою можливості перебудування, перетворення цього ланцюга залежності, обмеження дії нижчих сил у природній мірі, спрямування казуальної детермінації нижчих шарів. На тлі оволодіння людством цими шарами буття ми аналізуємо виникнення та розвиток соціального виховання та соціальної педагогіки.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Вікові особливості молодших школярів та їх урахування під час проведення самостійної роботи з фізичного виховання
Молодший шкільний вік – найбільш відповідальний період у процесі формування особистості дитини. В цьому віці закладаються основи культури рухів, успішно засвоюються нові, раніш невідомі вправи і дії, фізкультурні знання. Саме у цьому віковому періоді „закладається і зміцнюється фундамент здоров’я т ...

Основні наукові підходи щодо вивчення та класифікації методів навчання
Огляд окремої підручникової, монографічної та журнальної літератури дає змогу простежити тенденції розвитку та деякі спроби класифікацій методів навчання у вищих навчальних закладах за останнє двадцятиріччя. При цілісному підході до цього питання насамперед потрібно відмітити розподіл методів навча ...

Методика пояснювального читання
Послідовники традиційної методики пояснювального читання вважали також, що воно збагачує і розвиває усне мовлення учня, впливає на його письмове мовлення. Я. Чепіга підкреслював, що у процесі неперервного коментування прочитаного учень не встигає встановлювати асоціативні зв’язки із вже відомим, а ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com