Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Культурологічний підхід у дослідженні розвитку соціальної педагогіки

Сторінка 2

Нині формування методології соціокультурних наук, наприклад у Росії, відбувається у двох напрямах. Першою методологічною концепцією є теорія системи соціокультурних механізмів динаміки суспільства, яку розробив О.Ахієзер. Він розглядає культурологію під кутом мотивації людської діяльності, оскільки людська історія відрізняється від біологічних процесів тим, що вона рефлективна. Зростання рефлексії приводить до зміцнення здатності людини, суспільства творити свою історію, культуру, себе. Суспільний суб’єкт, тобто людина – носій визначеної культури і соціальних відносин, не може бути специфічним предметом окремої науки соціології, економіки, філософії, культурології. Дослідження людини може бути ефективним за умови синтетичного підходу, а в рамках цього підходу з’являється необхідність вивчати культуру як специфічну сферу реальності, що має першорядне значення для розуміння механізмів історичної діяльності – від відтворення суспільства і державності до тих, що формують повсякденність .

За О.Ахієзером, в основу соціокультурного аналізу покладено тезу про те, що культура розуміється як текст, у якому зафіксована мотивація людей (усвідомлена і ні; описана у термінах будь-якої науки), при цьому самі люди цього можуть і не рефлексувати. Соціокультурний аналіз не відкидає економічний, психологічний та інші фактори, але пріоритетним залишається аналіз культури, що розуміється як програма діяльності. Специфіка даного підходу полягає в тому, що про культуру йдеться завжди як про чиюсь культуру. Якщо соціальні суб’єкти – людина, група, суспільство – не мають культурної програми, то суспільство руйнується і зникає. Культурна програма, за О.Ахієзером, може бути ефективною (дає можливість відтворювати себе, суспільство без значного зростання дезорганізації, що не перевищує критичного рівня) або неефективною (дезорганізація зростає і може перейти у некерований процес та загрожувати суспільству катастрофою). Суспільство як система відносин, як організація може існувати, якщо воно відповідає рівню культури. Розвиток культури не гарантує, що люди цю культуру можуть перетворювати на систему соціальних відносин, тобто суспільство як культурний текст і суспільство як текст системи відносин, за ствердженням вченого, можуть не збігатися. Проте розбіжність між цими двома текстами суспільства пролигає через кожну особистість.

Другою методологічною концепцією є доробок А.Ракітова, автора концепції культурного ядра. На думку вченого, культуру треба розглядати як складову з двох частин – ядро культури та її захисний пояс. Ядро культури вміщує норми, стандарти, правила діяльності, систему цінностей. Структурами, в яких реалізується ядро культури, є фольклор, міфологія, забобони, національні і соціальні звичаї, правила побутової поведінки, історичні традиції, обряди, основні мовні структури. Головна функція ядра – збереження і самоідентифікація соціуму, тобто, за А.Ракітовим, ядро виконує функцію своєрідної соціальної ДНК, що зберігає інформацію про історію, етапи формування, умови життя та діяльності і етнічного потенціалу. Інформація, що акумулюється в ядрі культури через систему виховання і освіти, транслюється від покоління до покоління .

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Методи науки і методи навчання у вищій школі
Продуктивною, на наш погляд, є ідея співвідношення методів навчання у вищій школі і методів науки. Відомі такі загальнонаукові методи пізнання: індуктивні, формально-дедуктивні, аналогії й моделювання, ідеалізації й абстракції, формалізації наукових знань, рух від конкретною до абстрактного, рух ві ...

У пошуку оптимальної дидактичної моделі
Варіанти уніфікованих моделей взаємодії основних складових процесу навчання запропоновані в роботах деяких фахівців. Модель складається із шести основних стадій (фаз) придбання знань, умінь, навичок і досвіду творчої діяльності. До числа цих стадій відносяться; мотивація, організація, розуміння, ко ...

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, р ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com