Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Сторінка 7

У визначенні відносин соціальної педагогіки з соціальною роботою ми цілком погоджуємося з точкою зору В.Нікітіна, І.Ліпського, що надання допомоги окремим людям, групам населення, які мають особливі соціальні потреби в реабілітації соціального статусу, соціальної ролі є лише одним із завдань соціальної педагогіки в соціалізації людини. В.Нікітін зауважує, що на етапі становлення статусів як соціальної педагогіки, так і соціальної роботи необхідно виявити як спільне, так і відмінне між ними, оскільки вирішення питання щодо їх відносин має теоретичне і практичне значення, від цього значною мірою залежать зміст і методи діяльності фахівців. В.Нікітін проти і альтернативного протиставлення, і механічного їх об’єднання. З позиції вченого, потрібен “шлях не нав’язування своєї точки зору, а експліцирування повного змісту понять “соціальна педагогіка” і “соціальна робота”, а також структурування їх” . І.Ліпський виокремлює два рівні взаємин соціальної педагогіки і соціальної роботи, а саме: взаємозаміщення (у секторі соціального захисту населення) і взаємодоповнення (охоплення соціальною педагогікою ширших кіл населення, а не лише соціально-проблемної частини як соціальна робота), при виокремленні педагогіки соціальної роботи як розділу соціальної педагогіки (“соціальна робота завжди пов’язана зі впливом на клієнта, що об’єктивно зумовлює педагогічну спрямованість такого впливу”).

На наш погляд, у суспільстві завжди існували люди, які від народження не мали (чи за певних обставин втратили) здібності до самостійної життєдіяльності та соціального функціонування, тому вони потребують особливої уваги, тобто соціально-педагогічної допомоги в їхньому соціальному, зокрема духовному розвиткові. Саме тут перехрещуються предмети соціальної педагогіки і соціальної роботи (допомога з метою поліпшення чи відтворення життєдіяльності, соціального функціонування тих, хто не в змозі допомогти собі сам ). З нашої точки зору, соціальна робота є однією із суспільних сфер, де відбувається процес соціального виховання і тих, хто допомагає, і тих, кому надають допомогу. Допомагаючи долати проблеми-вади на шляху духовного розвитку людини, соціальна робота створює умови, спрямовані на вирівнювання можливостей одних та прояву соціальності, духовності іншими, які цих проблеми не мають або вже подолали. Таким чином, соціальна педагогіка “використовує” соціальну роботу для духовного збагачення суспільства. Але і соціальна робота “користується” соціальною педагогікою, зокрема соціально-педагогічною допомогою, з метою надання особливої допомоги “духу” людині, яка знаходиться в несприятливих умовах соціалізації. У такому разі соціальний педагог є соціальним працівником, який надає спеціалізовану допомогу (як і медик, юрист тощо). Крім того, соціальна педагогіка (як, до речі, і соціальна психологія) є основою соціальної роботи, про що свідчить навіть її головний принцип – “допомога самодопомозі”, який має на меті відтворення духовного стрижня людини, котра соціалізується у несприятливих умовах. Саме цей стрижень є основою для формування чи відновлення можливості самостійно задовольняти свої потреби, вирішувати проблеми. Більш того, соціальна робота залежить від соціального виховання, від того, наскільки сформовані у населення бажання і вміння допомагати одне одному, наскільки у суспільстві панує думка, що країна без громадської взаємодопомоги розвиватися не може. Інакше соціальна робота перестає бути суспільною, вироджується у державну (стає засобом маніпулювання населенням), втрачаючи свою сутність. Наприклад, за радянських часів у нас занепав навіть міжнародний “Червоний Хрест”. Без ефективного соціального виховання соціальна робота перетворюється на “Сизифову працю” подолання наслідків, коли негативні причини посилюються. Таким чином, соціальна педагогіка і соціальна робота, на нашу думку, є самостійними, але взаємопов’язаними сферами науково-практичної діяльності. Соціально-педагогічна допомога є частиною соціального виховання, і водночас специфічною складовою соціальної роботи. Отже, соціальний педагог повинен оволодіти технологією і методикою як соціального виховання звичайної людини, просоціальних груп, “здорового” суспільства, так і соціально-педагогічної допомоги жертвам несприятливих умов соціалізації, маргінальним групам, кризисному суспільству.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Індивідуальний стиль діяльність у різних типах суспільства
Найбільш загальне соціальне умова, від якого зона невизначеності індивідуальної діяльності, – диференціація умов життєдіяльності й у ступеня діяльності соціальних груп. Візьмемо класове эксплуататорское суспільство. Це товариство характеризуватиметься наявністю жорстких класових відмінностей як і р ...

Основні напрямки використання інформаційних технологій у навчальному процесі
У педагогічній практиці інформаційними технологіями навчання називають усі технології, які використовують спеціальні технічні інформаційні засоби. Комп’ютерні технології навчання - це процеси підготовки та передачі пізнавальної інформації, засобом здійснення яких є комп’ютер. Основною метою впровад ...

Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів
У діяльності майстра виробничого навчання профтехучилища істотну роль відіграють засоби наочності — посібники, демонстраційні матеріали, технічні пристрої тощо. У недалекому майбутньому поряд з сучасними засобами інтенсифікації навчання сприятиме також компютерна і мікропроцесорна техніка як доміну ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com