Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Сторінка 4

З точки зору Г.Філонова, соціальна робота є складовою не лише практики соціально-педагогічної діяльності, як вважають попередні фахівці, але й теорії соціальної педагогіки. Так Г.Філонов зауважує, що “навряд чи методологічно є прийнятним і методично доцільним вичленовувати з її (соціальної педагогіки) структури і предметно-змістовної основи теорію соціальної роботи” , мотивуючи тим, що стратегія і соціальної педагогіки, і соціальної роботи полягає в тому, щоб усіма доступними засобами розвивати в людях високу морально-психологічну культуру міжособистого спілкування у структурах законодавчої і виконавчої влади, у різних типах і формах громадянського співтовариства і соціальної співтворчості.

М.Галагузова висловлює погляд, що “соціальна педагогіка має справу скоріше з перевихованням і самовихованням, ніж власне з вихованням”. За М.Галагузовою, “предмет соціальної педагогіки у порівнянні з педагогікою дещо звужується, оскільки у таких складних явищах, як виховання і освіта, виокремлюються лише ті аспекти, які безпосередньо пов`язані з процесом соціалізації дитини”. Не можна погодитися з автором цитати, що процес соціалізації є вужчим ніж виховання і освіта. Більш того, цей фахівець, декларуючи соціальну педагогіку як частину педагогіки фактично вводить її до складу соціальної роботи. Про це свідчить досить умовне розмежування між соціальною роботою і соціальною педагогікою, яке полягає лише у обмеженні об`єкта діяльності. “Об`єктом соціальної роботи є людина, яка потребує допомоги в процесі її соціального життя, тобто людина як соціальний суб`єкт, незалежно від віку”, а “об`єктом соціальної педагогіки є дитина, яка потребує допомоги у процесі соціалізації – перетворенні індивіда на соціальний суб`єкт, тобто дитина як особистість, що розвивається, формується”. Отже, соціальна допомога, за А.Галагузовою, є суттю і соціальної педагогіки, і соціальної роботи, а специфіка полягає лише у ступені соціальної зрілості об`єкта. Проте, коли виходити з того, що процес соціалізації триває упродовж всього життя людини, особливо в сучасному світі, який швидко змінюється, особистість має весь час пристосовуватися до соціальних змін, вдосконалюючи рівень своєї соціальної зрілості, трансформуючи соціальні орієнтації і цінності, то і в дорослому і похилому віці потрібна допомога у вдосконаленні індивіда як соціального суб`єкта. Навіть термін “соціальне виховання” фахівець трактує навмисно через поняття “допомога”: “під соціальним вихованням ми розуміємо педагогічно орієнтовану і доцільну систему допомоги в освіті і вихованні дітей, які потребують на неї в період їх включення в соціальне життя”. Автор визнає, що специфіку соціальної педагогіки в порівнянні з соціальною роботою вона вбачає в обмеженні вікових рамок допомоги, а саме лише дітьми і сферами допомоги – освітою та вихованням. А окреслення М.Галагузовою кола завдань соціальної педагогіки, серед яких: систематизація і обгрунтування видів допомоги, виділення категорій дітей, яким вона може бути адресована, розробка методик і технологій реалізації цієї допомоги, – і зовсім не залишає сумнівів у тому, що автор фактично розглядає соціальну педагогіку як різновид соціальної роботи, котрий стосується саме дітей, поряд з соціальною роботою з людьми похилого віку та іншими категоріями людей, що перебувають у несприятливих умовах соціалізації.

В.Бочарова значно звужує предметне поле соціальної педагогіки, вважаючи, що вона має займатися педагогічним аспектом соціальної роботи: “Соціальна педагогіка як педагогіка соціальної роботи – одна з базових дисциплін в системі підготовки соціальних педагогів та працівників. Зазначаючи, що соціальна педагогіка “долає вузькопрофільний погляд, що склався за довгі роки, на особистість та її соціальне формування у відносно замкнених педагогічних системах (дитсадок, школа, ВНЗ та інші)”, вчений, на відміну від М.Галагузової, у розділі “Соціальна педагогіка і наука професії “соціальна робота” у пункті “Соціальна робота як предмет соціально-педагогічного дослідження” наполягає на тому, що соціальна педагогіка “охоплює та розглядає під педагогічним кутом зору всі сфери соціальної роботи: соціальну підтримку сім’ї, захист дітей і молоді, людей похилого віку та самотніх, старих та інвалідів, специфіку соціальної роботи в міському мікрорайоні і сільській общині, у військовому містечку, у школі і спецзакладі, на підприємстві, соціальну допомогу безробітним, біженцям та ін. Крім того, В.Бочарова сприяє іміджу соціальної педагогіки як педагогіки соціальної роботи і через те, що вважає “інститут соціальних педагогів педагогічно профільованим корпусом соціальних працівників”. Монополізація підходу до соціальної педагогіки як педагогіки соціальної роботи на державному рівні негативно відбивається на всій соціально-педагогічній системі: за даними Л.Нікітіної, у Росії в 1996-2000 рр. наукової спеціальності “соціальна педагогіка” не існувало , а І.Ліпський бідкається з приводу звуження сфери професійної підготовки соціальних педагогів (“Орієнтація соціальної педагогіки лише на проблеми дітей вже призвела до ліквідації системи підготовки соціальних педагогів у Збройних Силах Росії та у ВНЗ Федеральної Прикордонної служби РФ”.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Загальна характеристика системи освіти в Англії: минуле і сьогодення
Говорячи про систему освіти вивчаємої країни не можна не згадати саму історію освітніх закладів Англії. Так, вона має давню й розвинену систему освіти. Перші школи існували на території Англії ще в часи, коли майже вся вона входила до складу Римської імперії і Лондон із мікроскопічного поселення пе ...

Єдність змісту і технологій у формуванні комунікативної компетентності соціального педагога як засіб підвищення стресостійкості
Комунікативність – професійно-особистісна якість, що характеризується потребою у спілкуванні, здатністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовників, відчувати задоволення від спілкування. За Коць М., комунікативність містить три основні компоненти: комунікабельність, відч ...

Живий куточок у кабінеті біології та рекомендації щодо його організації
У живому куточку протягом усього навчального року містять рослини: 1) Кімнатні; 2) дикорослі (насінні і спорові); 3) культурні, вирощувані з насіння, коренів, бульб та цибулин; 4) гілки дерев і кущів . Кімнатні рослини як багаторічні і найбільш життєздатні в зимовий час складають постійну частину ж ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com