Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Сторінка 3

Невизначеність у взаємостосунках соціальної педагогіки і соціології (зокрема з соціальною роботою) є характерною особливістю вітчизняних фахівців соціальної галузі педагогіки. Навіть перший посібник вийшов під назвою “Соціальна педагогіка/Соціальна робота”. Більшість вчених надають перевагу соціальній педагогіці як більш загальній, що включає у себе й соціальну роботу. Так Л.Міщик висловлюється дуже категорично: “Такі види професійної діяльності, як соціальна робота, соціальна допомога, та й узагалі соціальні послуги розглядаються нами як види соціально-педагогічної діяльності, її конкретним втіленням (технологіями)”. Автор цитати мотивує це тим, що соціальна педагогіка покликана досліджувати становлення і розвиток “особистості поодинокого, неповторного й унікального представника людського роду”. Вона розкриває форми соціального буття індивіда, стадії становлення і розвитку особистості. А технологічний аспект соціальної педагогіки знаходить своє втілення, з точки зору Л.Міщик, у феномені соціальної роботи, компетенція якої полягає у наданні соціальної допомоги населенню, полегшенні адаптації до нових умов існування, здійсненні гуманізації соціокультурного середовища, сприянні соціальному формуванню особистості. “На цій підставі ми вважаємо соціальні служби і соціальну роботу формою та змістом практичного аспекту соціальної педагогіки” .

Публікації А.Капської, на наш погляд, свідчать про те, що вона в цілому погоджується із Л.Міщик щодо взаємин соціальної педагогіки і соціальної роботи. У кожному разі вона розцінює соціально-педагогічну діяльність як “систему соціально-педагогічної роботи з надання допомоги людині, сім’ї, групі осіб, котрі потрапляють у складну ситуацію, шляхом надання їм матеріально-фінансової, морально-правової, психолого-педагогічної підтримки”; як умову соціалізації особистості, як діяльність, що показує реальні можливості суспільства і держави у сфері захисту, підтримки і допомоги людині. Звідси, за А.Капською, головною особливістю соціально-педагогічної роботи є вміння спеціаліста визначати проблеми і потреби на різних рівнях: індивідуальному, міжособистісному і суспільному, а метою – сприяння людям успішно вирішувати їх проблеми.

Якщо Л.Міщик вважає соціальну роботу практичною частиною соціальної педагогіки, то Василькови теоретично вбачають у соціальній допомозі лише частину практики соціального виховання, що дістало відображення у визначенні ними предмета соціальної педагогіки: “Це теорія і практика навчання і виховання окремої особистості чи групи людей, які іноді об’єднані соціальним лихом і потребують реабілітації чи лікування, їх соціалізація”. Василькови вводять поняття “соціальна робота” до переліку термінів соціальної педагогіки і воно означає “професійну діяльність з надання допомоги людині, групі для того, щоб поліпшити їх соціальний стан”. Про те, що Ю. і Т.Василькови, як і Л.Міщик, по суті розуміють соціальну педагогіку як теорію, а соціальну роботу – як практику здійснення цих теоретичних розробок, свідчить визначення ними провідних для соціальної педагогіки термінів – “соціальне виховання” через “допомогу”, а “соціально-педагогічна діяльність” через “соціальну роботу”, про що йшлося у попередньому підрозділі.

І.Звєрєва у докторській дисертації з теорії і практики соціально-педагогічної роботи з дітьми і молоддю в Україні теж розглядає соціальну роботу як частину соціальної педагогіки. Вона теоретично обгрунтувала соціально-педагогічну діяльність як основу соціальної роботи з дітьми та молоддю та розробила концепцію соціальної роботи для цієї категорії населення України. До напрямів соціально-педагогічної/соціальної роботи, за І.Звєрєвою, належать: соціальна профілактика, соціальне обслуговування, соціальні послуги, соціальна допомога, соціальна реабілітація, змістом яких здебільшого є все та ж соціальна допомога дітям і молоді. Автор організував і провів особисто понад 10 конференцій за темою свого дослідження, проте всі вони присвячені різним проблемам соціальної роботи з різними категоріями дітей та молоді, до того ж дисертація захищалася за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. Усе це дає підстави зробити висновок, що І.Звєрєва вважає соціальну роботу складовою частиною соціальної педагогіки.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема
Для початку проаналізуємо поняття «середовище», «соціальне середовище» та «гармонізація». Дізнаємося, яку думку на це мають педагоги, соціологи, психологи тощо. Проаналізувавши думку соціологів та філософів таких як Аристотель, П. Бурдьє, В. Виноградський, К. Гаус, Демокріт, А. Каверін, І. Кант, І. ...

Художня самодіяльність як засіб формування естетичних цінностей
Засобами формування естетичних цінностей учнів є художня самодіяльність, робота різноманітних мистецьких гуртків. Такі гуртки створюються за бажанням учнів, з урахуванням їх інтересів, нахилів до певного виду мистецтва або до того чи іншого заняття. Мистецькі гуртки і гуртки художньої самодіяльност ...

Педагогічна культура соціального педагога
Термін „педагогічна культура” вперше з’явився в публікації Л.Є. Раскіна у 1940 році. В 50-60 роки він активно використовується в працях В.О.Сухомлинського. Під педагогічною культурою людини розуміємо усвідомлений і повсякденно виявляємий рівень мистецтва педагога (педагогічної діяльності) у відноше ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com