Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Сторінка 2

Розглядаючи взаємини педагогіки і соціальної педагогіки, Г.Філонов зазначає, що остання “базуючи свій зміст на антропологічній основі, не протистоїть педагогіці загальній. Навпаки, збагативши її предметно-змістовний потенціал, розширивши сферу функціонального пізнання до масштабів діяльнісної, соціальної, культурної і духовної творчості особистості, вона (соціальна педагогіка ) буквально вистраждала оновлену парадигму комплексного вивчення проблем людини і розробки на цій основі практично-орієнтованих проектів і моделей”. Більш того, Г.Філонов вважає, що соціальній педагогіці слід надати масштабного значення, яке їй притаманне одвіку, з тим, щоб вона була прийнята суспільством як необхідна ідейно-культурна, педагогічна платформа, як важливий регулятор міжнаціональних і міжособистих взаємин.

В.Нікітін те ж торкався питання зв’язків педагогіки і соціальної педагогіки. Незважаючи на те, що теоретичні і практичні проблеми соціально-педагогічної роботи він викладає для майбутніх фахівців соціальної роботи, автор підкреслює педагогічний аспект соціальної педагогіки навіть у визначенні поняття: “соціальна педагогіка – це теорія і практика пізнання, регулювання і реалізації освітньо-виховними засобами процесу соціалізації або ресоціалізації людини, наслідком якого є набуття індивідом орієнтацій і еталона поведінки (переконань, цінностей, відповідних почуттів і дій)”. Згідно з позицією вченого, соціальна педагогіка вивчає вплив соціальної реальності на мету і завдання людини протягом всього її життя, педагогічні наслідки цього впливу для людини і суспільства. Крім того, вона практично розробляє і здійснює відповідні навчально-виховні системи, програми, методи, засоби реалізації цілей і завдань соціалізації з врахуванням потреб індивіда в соціальному самовизначенні, самоствердженні і самореалізації.

Проте І.Ліпський справедливо констатує, що тривають суперечки стосовно взаємозв’язків педагогіки з соціальною педагогікою щодо неправомірності виокремлення останньої в самостійну галузь педагогіки, оскільки будь-яка педагогіка соціальна. Це притаманне і вітчизняному науково-педагогічному середовищу. Заслуговує на увагу точка зору І.Ліпського: “соціальність педагогічної науки і практики відображає її характер, у той час як соціальна педагогіка виокремлюється на основі специфіки предметної галузі”. Однак вчений на цьому не зупиняється, стверджуючи: “Зміцнюється тенденція перетворення соціальної педагогіки на міждисциплінарну науку, на одну з галузей соціального знання. Разом із тим нині немє підстав для ствердження, що цей процес завершений, і соціальна педагогіка перестала бути частиною педагогічної науки”.

Ми виходимо з того, що “соціальна педагогіка” вже із назви терміна не може бути не педагогічною галуззю. Прикметник “соціальна” вказує лише на її специфіку порівняно з іншими видами педагогік (сімейна, дошкільна, спеціальна тощо). Так само, як педагогічна соціологія чи педагогічна психологія є частинами соціології і психології, а “педагогічна” зазначає, що предмет їх дослідження межує з педагогікою, так і соціальна педагогіка є складовою педагогіки, хоча й межує з соціологією та соціальними галузями інших наук. Звичайно, це за формальною ознакою, але і назва віддзеркалює сутність науки. Її предмет – соціальне виховання (як цілеспрямований, отже, педагогічний аспект соціалізації) стверджує соціальну педагогіку педагогічною галуззю і за суттю. Стосовно виокремлення соціальної педагогіки в педагогіці, то особливість “соціального виховання” щодо “виховання”(предмета педагогіки) полягає в “соціальності” його об’єкта, мети та методу. Об’єкт соціально-виховної дії – людина, група, суспільство, регіон світу, людство, отже, всі соціальні суб’єкти. Мета – розвиток соціальності, тобто соціальних рис, соціальної поведінки, соціальних цінностей соціальних суб’єктів, за суттю, унікально-індивідуальних. Метод – соціально, спільно через актуалізацію, консолідацію та гармонізацію виховного потенціалу всього соціуму. Таким чином, соціальна педагогіка дещо вужча, ніж педагогіка (як й годиться складової галузі), оскільки досліджує лише соціальні аспекти виховання в дошкільній, шкільній, вищій школі, спеціальній, військовій тощо педагогіках і водночас розширює педагогічні рамки – вивчає виховні умови соціального життя в усіх його сферах і розробляє технології вдосконалення соціального виховання загалом у суспільстві з метою розширення меж керованої соціалізації. Соціальна педагогіка не може ототожнюватися з педагогікою, оскільки остання це сукупність педагогічних галузей. Соціальна галузь педагогіки не “зазіхає” на загальну педагогіку, оскільки не розробляє законів, закономірностей тощо. Однак соціальна педагогіка, на наш погляд, має методологічне значення для прикладних педагогік стосовно реалізації мети соціального виховання, вона є немов би координаційним міжвідомчим регулятором соціального розвитку людини в усіх соціокультурних сферах суспільства. Водночас соціальна педагогіка має свою прикладну реалізацію через сімейну, етно-, дозвіллєву педагогіки тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Вікові особливості молодших школярів
Вступ до школи знаменує собою початок нового вікового періоду в життя дитини - початок молодшого шкільного віку, провідною діяльністю якого стає учбова діяльність. До 6 - 7 років підвищується рухливість нервових процесів, наголошується більше, ніж у дошкільників, рівновага процесів збудження і галь ...

Методика вивчення нумерації чотирицифрових чисел
Вивчення нумерації чотирицифрових чисел проводять у такій послідовності: називання чисел за межами першої тисячі; утворення числа 2000 і лічба тисячами до 10 000 (називання розрядних чисел першого розряду другого класу); утворення, читання і записування будь-яких чотирицифрових чисел; десятковий ск ...

Психолого-педагогічні основи самовиховання учнів молодшого шкільного віку
Виховання й самовиховання - дві сторони єдиного процесу формування особистості. Під самовихованням розуміється свідома, цілеспрямована й самостійна діяльність, щовиникає в результаті активної взаємодії особистості із середовищем, що впливає на розвиток і вдосконалювання особистості. Дослідження, пр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com