Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Сторінка 12

Вітчизняний педагог Н.Шубелка цілком справедливо констатує взаємозалежність культури і освіти, пояснюючи кризовий стан в освіті змінами в культурі і виокремлюючи трансляційні та трансформаційні функції освіти в культурі. Погоджуємося з автором, що культурозумовленість освіти вимагає ретельного дослідження культурного контексту як підгрунтя оновлення освіти, яка, в свою чергу, трансформує культуру, сприяє народженню нової культурної реальності. За концепцією Н.Шубелка, “освіта стає знаряддям практичного впровадження інтелектуальності в культуру, що передбачає можливість перспективного моделювання майбутнього стану освіти, яке пов’язане з формуванням ідеалу бажаної культури як культури освітньої”. Цей філософський аналіз освіти в сучасній культурі України віддзеркалює, на наш погляд, занедбаний стан виховання в системі освіти. Навіть Н.Шубелка, наголошуючи на актуалізації проблеми виховання в освіті, визначаючи місію останньої у творенні духовності людини, проголошуючи пріоритет духовних вимірів у сучасній культурі світу, при аналізі основних напрямів реформування сучасної освіти на перше місце ставить проблеми змісту та методів навчання, які розглядає у двох параграфах, а потім вивчає проблеми: чому і як виховувати (в одному параграфі). Однак історико-культурний аналіз освіти мав би наштовхнути автора на думку, що саме цілі виховання, зумовлені культурними потребами, визначають зміст і методи навчання, а не навпаки, тож з них треба і починати. Сумнівним, на наш погляд, є висновок про те, що посилення трансформуючої функції освіти виявляється у впровадженні інтелектуальності в культуру. Сучасна культура авангардних країн світу вже є культурою інтелекту, і якщо погодитися з парадигмою освіти як попередника нової культури, то вона радше має впроваджувати духовність в культуру, “підтягуючи” цю її складову до рівня матеріальної, котрий випередив духовну саме через перебільшену увагу освіти до розвитку інтелекту людини, за що, до речі, дорікають загальноосвітній школі в усьому світі.

Інший підхід до освіти продекларовано в монографії Р.Позінкевича. Автор розглядає соціально-педагогічний аспект освіти в системі сучасної культури. Р.Позінкевич наполягає на пекучій життєвій необхідності педагогізації суспільства, найважливіших відносин в ньому як на формі культуризації всіх сфер життя, діяльності, творчості, суспільства і людини. Через педагогізацію суспільства культура “пропонує” умови і шляхи утвердження людини в сучасному технізованому світі. Саме так, на думку автора, культура “відновлює” сфери суспільства з точки зору цінності особистості. Науковець вважає, що суперечність між сучасною культурою та системою освіти в тому, що “методику навчання не розраховано на інтелектуально-особистісні потреби”, до того ж гальмом у розвитку культури і освіти став шаблон “наукова інформація – технічна розробка – нова технологія”, який можна подолати через “зосередження уваги на особистості учня, на формуванні особистості високої культури, носія досягнень сучасного науково-технічного прогресу”. Позитивним є те, що ця монографія свідчить про повертання в освіту розуміння її сутності як процесу культивування людини: “значення навчання в широкому розумінні цього слова – це прилучення людини до культури, її “окультурювання” – незмірно зростає у його соціальній і культурній ролі”, “І оскільки підвалини цього безперервного оволодіння (силами культури) закладає освіта, то вся педагогічна діяльність полягає в “культуризації особистості”. Однак, на наш погляд, Р.Позінкевичу притаманний науково-виробничий підхід до освіти в системі культури, оскільки передусім для цих сфер і з точки зору науки і виробництва обгрунтовується потреба реформування освіти: “освіта має бути органічно включена і в науку, і у виробництво – тобто вона й повинна сприйматися в суспільстві як вид культурної діяльності… Вона покликана складати органічно нерозривну, внутрішньо доповнювану частину системи “наука – виробництво”, а не просто готувати фахівців. … За посередництвом освітньої системи суспільство реалізує свою найважливішу культурну потребу – формувати умови для максимально ефективного використання можливостей і досягнень НТР, найбільш повно оволодівати науково-технічним процесом”. Очевидно, завдяки цьому в Р.Позінкевича, як і в Н.Шубелка, у висвітленні сутності освіти переважає навчальна складова, знання. Актуалізація виховання, духовний розвиток особистості загалом радше декларується (“Знання хоч і важливий, але недостатній засіб формування і збагачення особистості та її культури. Вони, поряд із соціальними і культурними цінностями, мають розглядатися як засіб спілкування у процесі освіти”, а детально обгрунтовується лише інтелектуальне виховання: “Освіта, як вид культурної діяльності – це прищеплення любові до знань, вироблення потреби в їх самостійному засвоєнні, здатності їх самостійної оцінки і добору. Це свідчення її культурної цінності і разом з тим – її умова”. Отже, соціально-педагогічний підхід у автора насправді виявляється, на наш погляд, соціально-освітнім, соціально-навчальним, тобто поширенням навчальної функції освіти на всі сфери культури.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Актуально про педагогіку:

Міжпредметні зв'язки
Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для здійснення органічного зв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні. Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв'язків Тип зв'язку Вид зв'язку 1. Учбового матеріалу, що за змістом вивчається 1. По використо ...

Поняття про усне мовлення. Психологічні та лінгвістичні особливості усного мовлення
Усне мовлення забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній формі та в монологічній. Спілкуючись рідною мовою, мовець думає лише про те, що сказати і в якій послідовності. Окремі операції процесу породження мовленнєвого висловлювання непомітні, оскільки вони всі автоматизовані і здійсню ...

Відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті
Створено у листопаді 1992 року. У складі Відділення 10 дійсних членів (академіків) і 19 членів-кореспондентів АПН України. Відділенню підпорядковані Інститут педагогіки (за винятком трьох лабораторій), Інститут засобів навчання, Інститут методів навчання іноземних мов, Науково-методичний центр інте ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com