Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Міжпредметні зв’язки соціальної педагогіки з педагогікою, соціологією і культурологією

Сторінка 11

За А.Арнольдовим, соціальна педагогіка є фундаментальною наукою, гуманітарним науковим напрямом, метою якого є з допомогою виховання та освіти реалізувати гуманістичні ідеали. У соціальній педагогіці йдеться про самореалізацію людини, протягом якої вона змінюється, і про її багатовимірні соціальні зв’язкі та відносини, про її соціальну активність і спрямування. Підбиваючи підсумки, А.Арнольдов відзначає, що перед соціальною педагогікою постає стратегічна культурологічна мета: виробити парадигму соціального виховання людини. А стан культури пострадянських суспільств з пануванням смутку і песимізму корелює із завданням соціальної педагогіки – відродити діяльний інтерес до перетворення суспільства, оскільки багато наразі залежить від заповзятливості, ініціативності, енергійності самих людей.

Головна заслуга соціальної педагогіки, на думку А.Арнольдова, в тому, що вона пробуджує в людині “культурну свідомість”. З її допомогою люди набувають здатності відчувати свою цілісність у широкому духовному просторі, прилучаються до відчуття культурного історизму. Виходячи з цього, вчений вважає, що головну увагу в розробці сучасної концепції соціальної педагогіки слід надати фундаментальним напрямам духовного життя суспільства, моральному відродженню людини, ролі цінностей у становленні культури особистості, що соціальній педагогіці слід надати широкого загальнонаукового значення (яке, до речі, їй об’єктивно належить) для того, щоб за нових умов вона стала невід’ємним і органічним ідейно-інтелектуальним знаряддям, складовою частиною духовного життя суспільства, берегинею значної частини загальнолюдських культурних цінностей .

Культуролог Т.Кисельова також підкреслює, що “відбувається органічний процес сполучення культури з соціальною роботою, а культурології як сфери науково-дослідницької та практичної діяльності – з соціальною педагогікою. При цьому культурологія, досліджуючи проблеми аксіології буття, …ціннісні орієнтації суспільної і особистої свідомості, формує значною мірою той зміст освіти і діяльності, який реалізується засобами соціальної педагогіки”. Т.Кисельова вважає основним предметом дослідження та інструментом науково-педагогічної практики як культурології, так і соціальної педагогіки ціннісні орієнтації суспільства та особистості, їх реалізацію в нормах, традиціях, звичаях, стереотипах свідомості і соціальній міфології, в соціалізації особистості. Загальну прагматичну мету вона вбачає в допомозі суспільству і особистості в їхній самоідентифікації і в утворенні адекватних людині соціально-нормативних настанов свідомості та поведінки, тобто підвищення рівня практичної побутової культури. Вчений підкреслює наявність суміжних теоретичних сфер. Вона висловлює ті ж самі погляди, що і А.Арнольдов, стосовно теоретико-методологічної основи соціальної педагогіки у вигляді теорії соціокультурної діяльності, яку розробляє культурологічна наука. Крім того, дослідження комплексної теорії соціокультурного середовища, соціальних інституцій, на її погляд, є завданнями як культурології, так і соціальної педагогіки. Проте Т.Кисельова підходить до соціальної педагогіки з позиції соціальної роботи, на відміну від А.Арнольдова, який веде пошук зв’язків між культурологією і соціальним вихованням, а не соціальною роботою.

Таким чином, культурологи відзначають зростання значення педагогіки, зокрема соціальної педагогіки, на сучасному етапі розвитку культури, пропонують навіть виокремити її у фундаментальну самостійну галузь науки, визначаючи при цьому культуру і науку, що її досліджує, як підвалини соціальної педагогіки. Фахівці з культурології розробляють перспективи розвитку педагогіки, яка досліджує соціальне виховання, але вони в своїх дослідженнях, цілком природно, не ставлять за мету інтегративне дослідження соціального виховання, формування теоретико-методологічних основ соціальної педагогіки.

Сучасні педагоги активно вивчають освіту в контексті культури. Наприклад, Л.Тодоров, вирішуючи загальноосвітні проблеми, вважає, що значною мірою оновити освіту, яка переживає кризу, можна через загальновизначене змістовне поняття “культура”: “Звернення до культури як основи освіти відкриває перспективу дослідження допредметного рівня змісту освіти, можливість принципово нового філософського, культурно-історичного, науково-педагогічного обгрунтування навчально-виховної діяльності суспільства і держави”. Вчений покладається на те, що у новій соціально-педагогічній ситуації використання традиційного терміна надасть оригінальності у підходах до змісту освіти та її гуманізації, і на цій підставі відбудеться розробка способів структурування нової педагогічної технології.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Авторські пропозиції та їх результативність
На констатувальному етапі експериментального дослідження ми з огляду на завдання краєзнавчо-патріотичного виховання розглянули програму основних орієнтирів виховання для учнів 1-4 класів загальноосвітніх шкіл навчальних закладів України: тематичний зміст виховної діяльності молодших школярів, його ...

Педагогічні здібності – поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя
Досягнення високої майстерності у навчанні й вихованні дітей великою мірою залежить від особистих якостей вчителя. І в першу чергу від його педагогічних здібностей. Під здібностями до педагогічної діяльності розуміють певне поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя, що забезпечують до ...

Імітативне відтворення
Повторення за вчителем звуків, звукосполучень, слів, речень – це найпоширеніший прийом роботи над вимовою на уроках іноземної мови. Слухання та відтворення того, що вимовляє вчитель, є одним із способів реалізації принципу наочності в навчанні. Як відомо, у викладанні іноземної мови цей принцип вия ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com