Сучасний стан розвитку вітчизняної соціальної педагогіки

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Сучасний стан розвитку вітчизняної соціальної педагогіки

Сторінка 3

Переважна більшість фахівців (Л.Бєляєва, М.Бєляєва, В.Бочарова, Б.Вульфов, І.Звєрєва, А.Капська, Л.Коваль, Л.Міщик, Л.Нікітіна, Л.Філіппова, С.Хлєбік та інші) дотримується думки, що об’єктом дослідження соціальної педагогіки є людина упродовж життя. Наприклад, В.Бочарова не просто фіксує як об’єкт соціально-педагогічної діяльності людину, але й акцентує увагу на тому, що соціальна педагогіка “виходить за межі дитячого віку, розглядаючи особистість в її онтогенезі – від народження до смерті”. Л.Коваль, І.Звєрєва, С.Хлєбік загалом об’єктом соціальної педагогіки визначають особистість, і хоча деінде в їхньому навчальному посібнику “проглядають” “діти та молодь”, проте навіть наведення серед соціально-педагогічної діагностичної документації, крім схеми складання “Історії розвитку дитини”, ще й “Соціальної історії людини, а крім того, аналіз мистецтва, ЗМІ тощо як факторів соціального виховання людини, свідчить на користь нашого ствердження. На погляд Бєляєвих, “предметом педагогічної діяльності є кожна людина, предметом соціально-педагогічної – людина, яка опинилася у проблемній ситуації взаємодії зі своїм соціальним оточенням (іншими людьми, соціальними інститутами, системою цінностей)”. Л.Філіппова у докторському дослідженні з філософських основ теорії і практики соціальної педагогіки визначила її принципи і статус, особливості впливу соціально-педагогічної діяльності на становлення особистості. Л.Міщик, розробляючи концепцію професійної підготовки соціального педагога, грунтувалася на філософських основах попереднього дослідника і погоджувалася з ним, що соціальна педагогіка є міждисциплінарним комплексом, який покликаний, з одного боку, осмислювати закономірності соціалізації особистості, з іншого, забезпечувати реалізацію цих закономірностей щодо конкретної особистості. “Статус соціальної педагогіки є виразом соціально-філософської позиції щодо феномена соціально-педагогічної діяльності, через яку конкретна особистість знаходить себе. Звідси забезпечення умов знаходження себе та подальшої самореалізації конкретної особистості є виявленням замовлення з боку соціуму до соціальної педагогіки як науки і практичної дисципліни”. З філософських позицій соціальна педагогіка має розглядати особистість як фокус системи соціально-педагогічного впливу, як початковий та кінцевий пункт багатообразного процесу соціалізації. Особливе її призначення, за Л.Міщик, полягає “в осмисленні закономірностей і в розробці проектів, програм формування не тільки і не стільки професійно-кадрового потенціалу суспільства, скільки людини як особистості і фахівця як особистості”. А.Капська уточнює поняття “особистість” з соціально-педагогічної (міждисциплінарної) позиції: “як особливий спосіб існування людини, як члена суспільства, як представника певної соціальної групи, тобто соціокультурної реальності”. Проте, на відміну від Л.Міщик, вона більшу увагу приділяє не стільки самій людині, скільки педагогізації соціального середовища. З її погляду, соціальна педагогіка спрямована на вивчення освітньо-виховного потенціалу суспільства, на перетворення соціального середовища, попередження конфліктів для більш успішної соціалізації і розвитку особистості протягом всього життя. Як наука вона, за А.Капською, розкриває вплив на педагогічний процес конкретних соціокультурних умов, які виконують роль посередника між соціальним середовищем і окремими галузями педагогічного знання. Соціальна педагогіка тісно пов’язана з цивілізацією, розвитком суспільства і становленням соціально-громадських відносин. Тому предметом уваги соціальної педагогіки є не лише сама людина, а й соціальне середовище, з яким взаємодіє кожен індивід – це сім’я, дошкільні заклади, школа, підліткові чи молодіжні об'єднання, заклади культури і спорту, крім того “соціально-психологічний клімат середовища і природні, соціокультурні та економічні умови, звичаї і традиції, окремі особи і групи людей, це вся держава з її інституалізованими структурами”. Близько до цього, але не ідентично визначає особистість як об'єкт Л.Нікітіна: “об’єкт соціальної педагогіки в широкому сенсі – цілісна система педагогічного впливу на соціальний розвиток особистості в онтогенезі; у вузькому смислі – спеціально організовані дії з педагогічного керування або педагогічної підтримки процесу формування особистості чи відновлення здатності особистості до соціального функціонування”. На погляд вченого, предмет соціальної педагогіки знаходиться у межах педагогіки: “Ми вважаємо, що соціальна педагогіка є частково педагогічною дисципліною, яка досліджує педагогічні явища в традиційно непедагогічних галузях суспільної практики і різні непедагогічні (соціальні) фактори в сфері педагогіки”. Отже, А.Капська та Л.Нікітіна розглядають об’єкт соціальної педагогіки дещо ширше, ніж як “людина”, особистість”. Стосовно предмета деякі зі спеціалістів цієї умовної групи, наприклад В.Бочарова, вважають за нього педагогічний аспект соціальної роботи, інші – процес соціального розвитку людини протягом життя, що відображено в їх визначенні сутності соціальної педагогіки. Проте детальніше це розглядається в наступному підрозділі при характеристиці поглядів науковців на зв’язки соціальної педагогіки і соціальної роботи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Робота над формуванням мовних знань та навичок з фонетики в початковій школі
Досвід вчителів доводить, що одним з ефективних прийомів забезпечення інтересу дітей до навчання, їх активності та працездатності є використання прислів’їв та приказок. На початковому етапі можна звертатися до прислів’їв та приказок для роботи на фонетичному рівні.Це сприяє вимові окремих складних ...

Трудове виховання – невід’ємна складова духовного розвитку дитини
Не менш важливу роль у формуванні духовних якостей вихованців відіграє художнє трудове виховання. Ні для кого не секрет, що все більше і більше дитина втрачає уміння спілкуватися і ділитися своїм внутрішнім світом зі співбесідниками. Саме цьому, трудове виховання направлено на вироблення у вихованц ...

Особливості групової роботи на середньому етапі загальноосвітньої школи
Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. Мета учасників, як і інших видів позакласної роботи – вдосконалення практичних вмінь і навичок учнів з іноземної мови, підвищення інтересу до вивчення іноземної ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com