Сучасний стан розвитку вітчизняної соціальної педагогіки

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Сучасний стан розвитку вітчизняної соціальної педагогіки

Сторінка 2

Ю.Василькова, Т.Василькова, Л.Нємець, Л.Штефан дещо обережніше акцентують увагу на дитині як об’єкті соціальної педагогіки. Такий висновок випливає радше з аналізу їхніх наукових публікацій, ніж із визначення вченими об’єкта. Наприклад, Л.Штефан у монографії називає об’єктом соціальної педагогіки “соціально-педагогічний процес”, в авторефераті докторської дисертації – “людину від народження до смерті”, але трохи нижче загальну мету цієї науки вбачає серед іншого і в “обгрунтуванні її методологічних засад, закономірностей, принципів, форм, методів вивчення особистості дитини …”. Так само, за ствердженням автора, вона підходить до трактування соціальної педагогіки у своїй дисертації: “галузь знань, яка має … свій об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні засади, закономірності, принципи і методи вивчення особистості дитини”. Однак грунтовний аналіз публікацій дає підстави дійти висновку, що фактично Л.Штефан під об’єктом має на увазі дітей, оскільки, на її погляд, соціальний педагог – “спеціаліст, який працює з дітьми та молоддю (курсив наш. – А.М.)” [598,20]. До того ж, розглядаючи зміст соціально-педагогічної діяльності з неповнолітніми, Л.Штефан, як і М.Галагузова, зупиняється в основному на дітях, що мають проблеми соціального становлення (безпритульні, бездоглядні, з девіантною поведінкою тощо). Звідси очевидно, що реальні погляди обох вчених на об’єкт соціальної педагогіки майже збігаються. Не простежується однозначність визначеності Л.Штефан предмета соціальної педагогіки. У монографії, наприклад, спочатку зазначається: “В якості предмета соціальної педагогіки, виходячи із структури науки, ми визначаємо закономірності, принципи та методи соціально-педагогічного процесу. Таке тлумачення предмета дозволяє стверджувати, що соціальна педагогіка – наука, яка вивчає сутність соціально-педагогічного процесу, його закономірності, принципи та методи”. Нижче – формулювання інше: “Соціальне виховання ми розглядаємо в якості предмета соціальної педагогіки”. В авторефераті науковець доводить, “що предметом досліджувальної науки (соціальної педагогіки – А.М.) є закономірності, зміст, принципи та методи виховання особистості в соціумі”.

Суперечність у визначенні об’єкта та предмета соціальної педагогіки притаманна також Ю.Васильковій та Т.Васильковій. Фахівці проголошують: “Соціальна педагогіка в основу своєї теорії і практики ставить особистість, її формування і виховання в суспільстві та в навколишньому середовищі, у цьому їх (з соціальною філософією) спільність”. Те ж саме – у визначенні предмета соціальної педагогіки, коли об’єктом називається окрема “особистість” і навіть “групи людей”, проте “соціально-педагогічна діяльність” спрямована на допомогу “дитині (підлітку)”, хоча методи соціальної педагогіки – на “особистість”, але ж знову йдеться про “дитину (підлітка)” в розкритті змісту функцій соціальної педагогіки. Ставлення Ю.Василькової до об’єкта однозначніше проглядається у навчальному посібнику “Методика і досвід роботи соціального педагога”. Тут автор пише, що соціальний педагог – новий тип педагога, який має нові стосунки з дитиною. Однак не всі діти, на її погляд, є об’єктами соціального виховання педагога.

Харківський фахівець Л.Нємець в цілому грунтується на позиції М.Галагузової щодо об’єкта, проте теж висловлюється досить суперечливо: “Соціальна педагогіка виділяє і вивчає в процесах виховання й освіти аспекти й явища, які пов’язані з соціалізацією дитини … . Інакше кажучи, вона вивчає соціальне виховання людини, яке здійснюється протягом всього життя. … Об’єктом вивчення соціальної педагогіки є дитина , а предметом – закономірності соціалізації дитини (курсив наш. – А.М.)”. Автор під “соціалізацією” розуміє “включення її (дитини) в життя суспільства”, отже, соціальне становлення будь-якої дитини, але в змісті навчально-методичного комплексу фактично йдеться про соціальний захист дітей, що залишилися без батьківської опіки, про соціально дезадаптованих підлітків, про соціально-педагогічну діяльність з дітьми девіантної поведінки.

Таким чином, загалом ця група фахівців як об’єкт соціальної педагогіки розглядає дитину, молодь, що знаходяться в несприятливих умовах соціалізації, а як предмет – соціально-педагогічну допомогу їм.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Підвищення рівня природничо-наукових знань
Аналіз сучасного стану природничої науки свідчить про великі успіхи у пізнанні суті біологічних перетворень на всіх рівнях організації матерії. Її розвиток відбувається, з одного боку, в напрямі все більшої диференціації, більш глибокого пізнання усіх рівнів живого світу, а з іншого боку – інтеграц ...

Засоби розвитку комунікативних вмінь розумово відсталих школярів
Рівень мовленнєвого розвитку розумово відсталих школярів вимагає від корекційної освіти більш детального вивчення та розробки нових засобів корекції комунікативної сфери учнів спеціальної школи. На сучасному етапі розвитку науки, відомі такі засоби корекції і розвитку комунікативної сфери розумово ...

Екскурсійні об’єкти Тростянецького району
Історія створення Тростянецького району У 1923 році на площі 860 квадратних метрів розмістився Тростянецький район з районним центром у селищі міського типу Тростянець. Район розташований на південному сході Вінницької області і межує з Гайсинським, Тульчинським, Чечельницьким, Піщанським, Крижопіл ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com