Метою розробки даної системи було спрямування на об’єднання розумової діяльності з фізичною працею.
В її основі закладено інтелектуальний початок. Проблемно-аналітична система розбиває програмовий матеріал на окремі сегменти, які виступають самостійними завданнями і з яких складується весь процес праці по загальній проблемі.
Вивчення кожної проблеми відбувається не ізольовано, а в зв’язку з іншими проблемами. Спочатку йде ознайомлення з технологічним процесом в цілому, потім його розбивають на проблему.
Кожна проблема вивчається окремо, і включає в себе різні ситуації:
- загальна її характеристика;
- значення і місце в технологічному процесі;
- обсяг матеріалу, що вивчається.
Після вивчення всіх проблем переходять до вивчення технологічного процесу в цілому, але на більш високому рівні.
Тобто можна виділити етапи:
- вивчення окремої ситуації і виконання відповідних даним ситуаціям вправ;
- вивчення проблеми в цілому і виконання вправ;
- вивчення всього технологічного процесу, самостійне його ведення, регулювання і контроль.
В кожному періоді є два етапи.
1. Розв’язування розумових задач.
2. Самостійна робота учнів під керівництвом інструктора.
Велике значення має вміння планувати завдання, „дивитись наперед”.
Завдання проблемно-аналітичної системи – навчити учнів виділяти суттєві властивості, які притаманні кожній ситуації. Вивчення кожної окремої ситуації включає: планування; спостереження; визначення основних властивостей; диференціація; систематизація; синтез; узагальнення фактичного матеріалу.
Проблемно-аналітична система більшою мірою, ніж інші системи, відповідає вимогам науково-технічного прогресу, зокрема виходить із загальновідомого факту, що професійна діяльність значної кількості робітників на сучасному автоматизованому виробництві майже повністю складається із спостереження за ходом технологічного процесу, регулювання роботи агрегатів, машин і приладів. Значне місце у роботі посідають розрахункові функції, а також функції спостереження і контролю.
З кожної теми навчальної програми, зміст якої розчленовано на окремі проблеми, необхідно розробити доцільну систему трудових вправ, складність яких поступово зростає. Таким чином, полегшується не тільки розв'язання важливих виробничих проблем, а й зростає розумова активність учнів. Але до недоліків можна віднести те, що проблемно-аналітична система має інтелектуальне спрямування безпосередньо на трудовий процес, але в її основі закладена ідея проблеми та ситуації, яку можна втілити в реальній на будь-якій частині заняття. Створення ситуації в теоретичній частині уроку передбачає введення ряду факторів: експериментальний, розв’язання проблемних задач.
Тренувальні вправи поділялись за своїм основним призначенням і розташовувались в такій послідовності:
1. вправи з вихованням рухової культури;
2. вправи з створенням біологічних установок;
3. вправи з установкою зв’язків;
4. вправи для закріплення виробничих прийомів, застосовуваних у попередніх вправах.
1 - ці вправи проводяться в умовах імітації виробничих умов (замість молотка палиця);
2 - мають вже певні зв’язки з відповідними виробничо-технічними умовами роботи (імітовані напилки).
Біологічні установки - статичні (поза), хватальні (хватка), рухово-конструктивні (конструкція рухів), темпові (темп), силові (сила), координаційні (координація рухів), точності (точність рухів).
3 - відбувається формування виробничих прийомів у спеціальних імітаційних умовах (при рубанні металу — рубання чурки).
4 - проводяться у виробничих умовах, при чому робота поступово ускладнювалась ( робота з напилками - бархатний — личкувальний — драчовий).
Актуально про педагогіку:
Операції мислення
Проникнення в глиб тієї або іншої проблеми, що стоїть перед людиною, розгляд властивостей, складових цю проблему елементів, знаходження рішення задачі здійснюється людиною за допомогою розумових операцій. У психології виділяють такі операції мислення, як: аналіз; порівняння; абстрагування; синтез; ...
Системний аналіз планування підготовки
кваліфікованих працівників
Об'єктивний механізм планомірності припускає підтримкою пропорційності між масою і структурою суспільних потреб. Дія закону планомірного розвитку стосовно сфери професійно-технічної освіти означає суспільну необхідність прямого, свідомого регулювання процесу планування підготовки кваліфікованих пра ...
Педагогічна модель формування уявлення про закон пропозиції майбутніх
кваліфікованих робітників
Педагогічна модель – розумова система, що імітує чи відображає певні властивості, ознаки, характеристики об’єкта дослідження або принципи його внутрішньої організації чи функціонування та презентується у вигляді культурної форми, притаманній певній соціокультурній практиці. У загальновживаному розу ...