Особистісно-професійні характеристики соціального педагога

Соціальний педагог (працівник) має ставитися до колег з повагою, довірою та ввічливістю, бути делікатним і справедливим.

Відповідно до функціональних обов’язків і сфер діяльності соціальний педагог повинен:

• бути поінформованим щодо основних учень у галузі гуманітарних і соціально-економічних наук, уміти аналізувати соціально значущі проблеми та процеси й адекватно впливати на їх перебіг;

• знати етичні та правові норми, що регулюють взаємини людини і суспільства, навколишнього середовища, і керуватися ними під час розробки екологічних і соціальних проектів;

• мати цілісне уявлення про процеси та явища, які відбуваються в суспільстві та природі; розуміти можливості сучасних наукових методів пізнання природи, суспільства, особистості й володіти ними на рівні, необхідному для вирішення завдань, що постають у процесі виконання професійних функцій;

• мати наукове уявлення про здоровий спосіб життя, володіти вміннями та навичками фізичного самовдосконалення;

• володіти культурою мислення, знати його загальні закони, вміти у письмовій та усній формі логічно оформити свої думки;

• організовувати свою працю на науковій основі, володіти комп’ютерними методами збирання, зберігання й обробки інформації, що застосовується у професійній діяльності;

• володіти знаннями основ виробничих відносин і принципами управління з урахуванням технічних, фінансових і людських чинників;

• здобувати нові знання, використовуючи сучасні освітні технології;

• розуміти сутність і соціальне значення своєї професії, освітні проблеми галузі діяльності, бачити їх взаємозв’язок;

• уміти самостійно ставити мету і формулювати завдання, пов’язані з реалізацією професійних функцій;

• самостійно опрацьовувати управлінські рішення, володіти основами педагогічної майстерності.

Соціальний педагог повинен бути обізнаний у багатьох галузях знань:

• основні історичні факти, дати, події та імена історичних діячів;

• типологію, основні джерела виникнення та розвитку масових соціальних рухів, форми соціальної взаємодії, чинники соціального розвитку, типи та структури соціальних організацій, їх аналіз;

• умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури, розуміння ролі насильства і ненасильства в історії та людській поведінці, моральних зобов'язань людини щодо інших і себе самої;

• права та свободи людини і громадянина, реалізація їх у різних сферах життєдіяльності;

• основи української правової системи та законодавства, організацію та функціонування судових і правоохоронних органів, правові та морально-етичні норми у сфері професійної діяльності;

• спроможність до аналізу навчально-виховних ситуацій, визначення та розв’язання педагогічних завдань;

• феномен культури, її роль у людській життєдіяльності; способи надбання, зберігання та передачі соціального досвіду, цінностей культури;

• форми і типи культури, основні культурно-історичні центри та регіони світу, закономірності їхнього функціонування та розвитку;

• історію України та її місце в системі світової культури й цивілізації;

• основи фізичної культури та здорового способу життя;

• основні державні документи з питань розвитку освіти та виховання, соціального захисту дітей, молоді, людей похилого віку, розвитку науки, культури і міжнаціональних відносин;

• основи суспільних наук, етики й естетики, основи законодавства і права, історії української літератури, мистецтва, дитячої літератури, основи культури і техніки мовлення, народознавства, історії педагогіки;

• загальну педагогіку, основи педагогічної майстерності, вікову та педагогічну психологію, психологію та педагогіку дозвілля, основи сімейного виховання, родинну педагогіку;

• методи психолого-педагогічної діагностики розвитку дітей різного віку та їх оточення; методи педагогічного керування дитячою діяльністю в різних дитячо-підліткових і молодіжних осередках, у школі, гімназії, ліцеї та інших навчально-виховних закладах;

• основи культурно-дозвільної діяльності, фізкультурно-оздоровчої роботи в школі, за місцем проживання, у сімейно-побутовому середовищі, у позашкільних закладах і центрах дитячої творчості .

Крім цього, соціальний педагог повинен уміти:

• вільно володіти державною мовою України;

• висловлювати й обґрунтовувати свою позицію в оцінці подій історичного минулого;

• аналізувати в загальних рисах основні економічні події в нашій країні та за її межами, знаходити й використовувати інформацію, необхідну для орієнтування в поточних проблемах економіки;

• виокремлювати, розрізняти й застосовувати теоретичні й практичні, аксіологічні й інструментальні компоненти у підготовці й обґрунтуванні політичних рішень, забезпеченні особистого внеску в суспільно-політичне життя;

Актуально про педагогіку:

Психолого–педагогічні особливості уроків
У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого–педагогічні науки. І це закономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні методи або прийоми, треба зважати на психологічну підготовку до навчання дітей певного віку. Загальновизнано, що всім дітям властиве абстрактне ...

Психолого-педагогічні особливості учнів 1-4 класів
Період життя дітей від 6—7 до 11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності, яка стає основною. Сприймання стає довільнішим, цілеспрямованим і категоріальним процесом, але трапляю ...

Етичний ідеал і самовиховання
В умовах інтенсивного суспільного розвитку зростає роль етичних почав у всьому житті суспільства. В світі існує одностайна думка про те, що етичний ідеал спонукає до наслідування, для самовиховання потрібен еталон етично вихованої особи школяра, який повинен відповідати наступним показникам: · прац ...