Сучасна сім'я і соціальний педагог

У багатьох країнах світу модель системи соціальних служб віддзеркалює концептуальний підхід: від особистості – до сім'ї, від сім'ї – до сімейно-сусідського товариства в будинку, мікрорайоні.

Клієнтами сімейного педагога є сім'я та її близьке оточення за місцем проживання. Не чекаючи, поки до нього звернуться по допомогу, він вступає в контакт з власної ініціативи.

За своїми професійними призначеннями соціальний педагог зосереджує зусилля на виявленні та подоланні негативних явищ, а не на боротьби з їхніми наслідками (цим страждала протягом багатьох років профілактично-виховна робота), забезпечуючи в такий спосіб у роботі з конкретною сім'єю своєчасну превентивну профілактику різних відхилень – моральних, фізичних, психічних.

Практика соціальної роботи з сім'єю спирається на конкретний тип сім'ї. Класифікація типів сім'ї може бути побудована на різних засадах, за різними критеріями:

• за продуктом тривалого історичного розвитку;

• за формою шлюбу;

• за формою сім'ї;

• за зразком розподілу влади;

• за вибором партнера;

• за вибором місця проживання;

• за національним складом;

• за функціонально-конфліктним підходом;

• за структурою;

• за матеріальним забезпеченням;

• за сімейним станом;

• за кількістю дітей і наявністю нерідних;

• за якістю сімейних взаємин;

• за зазначенням сімейних утруднень.

Соціально-педагогічна робота з сім'єю реалізує сімейну соціальну політику – систему механізмів, за допомогою яких держава створює умови для забезпечення життєдіяльності сім'ї, її захисту, якщо вона цього потребує.

Сьогодні в Україні реалізуються такі напрямки сімейної політики: стабілізація сім'ї, зниження рівня розлучень, підвищення престижу сім'ї та сімейних цінностей у масовій свідомості, забезпечення розумово та фізично здорового потомства, орієнтація на середньодітну сім'ю, підвищення виховного потенціалу сім'ї, адаптація сім'ї до ринкових умов

Основний зміст соціально-педагогічноі роботи з сім'єю складають забезпечення сім'ї різними видами соціального обслуговування, реабілітаційна та профілактична робота, соціальний супровід окремих категорій сімей та соціальне інспектування неблагополучних сімей, а також надання сім’ям соціально-психологічної, психолог-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, інформативно-консультативної, психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення їх життєдіяльності. Для цього використовуються різноманітні методи, прийоми і форми соціально-педагогічної роботи, вибір яких обумовлений переліком зазначених чинників.

Використовуються такі індивідуальні та групові форми роботи:

• консультації, психотерапевтичні бесіди з батьками, подружжям, дітьми;

• тренінгові зайняття с подружніми парами, або окремо з чоловіками та жінками;

• тренінги для батьків і дітей;

• семінари;

• відеолекторії;

• зустрічі з спеціалістами;

• групи самодопомоги;

• курси перекваліфікації профорієнтації;

• культурно-дозвільні заходи.

Отже соціально-педагогічна робота з сім’єю являє собою систему взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення матеріально-побутових умов, розширення їх можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу.

Актуально про педагогіку:

Основні напрямки роботи з розвитку мовлення в початковій школі
Коли дитина вступає до школи, рідна мова нею вже практично засвоєна. Разом з тим під впливом навчання в мовленні дитини відбуваються величезні перетворення. Обумовлені ці перетворення головним чином тим, що з приходом дитини в школу рідна мова вперше стає для неї навчальним предметом, а це означає, ...

Методи науки і методи навчання у вищій школі
Продуктивною, на наш погляд, є ідея співвідношення методів навчання у вищій школі і методів науки. Відомі такі загальнонаукові методи пізнання: індуктивні, формально-дедуктивні, аналогії й моделювання, ідеалізації й абстракції, формалізації наукових знань, рух від конкретною до абстрактного, рух ві ...

Особливості писемного мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями
Писемне мовлення — одна з найскладніших вищих психічних функцій, яка полягає у висловленні власної думки на письмі. Щоб висловити думку на письмі, її необхідно породити і сформулювати таким чином, щоб вона була зрозумілою читачеві. Для цього суб'єкт повинен спрямувати зусилля на добір найбільш вира ...