Ні, не забула! У вікно до мене заглянули від яблуні гілки, замиготіло листячко зелене, посипались білесенькі квітки .
(Леся Українка, «Давня весна»).
Особлива увага приділялася розвитку у дітей навичок вимовляти всі звуки і слова правильно і чітко, тобто оволодіти хорошою дикцією.
Чітке і виразне читання учнів потребує активної роботи всіх мовних органів, які творять звуки. Тому робота над дикцією велася переважно індивідуально і обов'язково із залученням до цієї справи батьків, які мали контролювати мову дітей вдома. Дикція вчителя, зрозуміло, була бездоганною і зразком для учнів.
Важливою була робота вчителя початкових класів над поліпшенням дикції учнів. Вправи, які використовувалися, допомагали перевірити і закріпити навички правильної вимови як при індивідуальній, так і колективній роботі. Якщо учень читав нечітко, неясно вимовляв окремі звуки чи звукосполучення, вчитель звертав на це увагу класу і міг на окремих частинах тексту попрацювати колективно. До того ж дітям ми постійно нагадували про контроль за диханням, оскільки вони часто «ковтали» закінчення при неправильному видиху.
Ми практикували повільне поскладове читання важких чи великих слів (наприклад: карпатські, електрика, корабельники, громадянин, демонстрація та ін.), доки учні змогли вимовляти їх вільно. При цьому використовувалися чотирирядкові вірші, скоромовки, пісні, загадки. Завжди першим прочитував вчитель — давав зразок вимови важких звуків чи звукосполучень.
У процесі формування дикції в учнів експериментального класу використовувалися наступні вправи:
I. Вимовити чітко всі голосні звуки, активно працюючи мовним апаратом: а, о, у, є, и.
Вимовити йотовані, зливаючи у вимові и і голосний звук: я, ю, є, ї.
II. Повільно вимовляти слова. При вимові сполучень з приголосними с, ш стежити за їх звучанням.
Сонце сяє, а місяць світить.
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув на нас .(Леся Українка, «Колискова»).
3. Була сижуха в семи кожухах .
Сидить сижуха, за вухом чуха. (Загадка)
У Петрика рушничок, на рушничку колосок.
6. Пиши, та не спіши.
Ш. Аналогічно до другої вправи.
Трава-плава, дринь-бринь, брід-глід, лід-рід.
В полі я стрибав,
Серед квітів, серед трав.
Летіла лебідонька, летіла, пір'ячко біле губила. (Загадка)
У вирій полетіли журавлі, вони курликали: кру-кру.
Дорога весела пливе повз оселі, і осінь рум'яна заходить у села. (М.Стельмах, «Дорога весела»)
7.Срібні дерева, срібне гілля, сріблом пухнастим вкрита земля. (Леонід Первомайський, «Срібні дерева»).
8. Прийшла пора — піднялась гора, сорока летіла, на гору сіла.
Над кожним звуком ми працювали доти, доки він не звучав чітко, без напруження навіть при швидкій вимові у сполученні з іншими звуками.
Зважаючи на індивідуальні порушення дикції в дитини, ми добирали відповідний тренувальний матеріал. Речення, вірші, скоромовки вимовлятися не механічно, а з певною метою. Наприклад, вимовляючи строфу «Дорога весела пливе повз оселі і осінь рум'яна заходить у села», ми ставили завдання перед учнями: повідомте, що ви захоплені цим явищем, що ви здивовані красою цього явища, що бачили це раніше тощо. Так, заняття з техніки мови, на яких виконувалися подібні емоційні завдання, проводилися щоденно (не менше 10-15 хв.). Вчителю зручно було це робити на різних етапах уроку.
Актуально про педагогіку:
Роль меценатства у збереженні культурної спадщини
У сучасному світі такі явища як «благодійність» та «меценатство» трактуються по-різному, тому проблема походження благодійності, місця благодійної діяльності в системі суспільних відносин, форм благодійності та їхня еволюція, співвідношення понять «благодійність» та «меценатство» все ще залишається ...
Поняття стимулу. Види стимулів навчання
Поняття “стимул” хоч і позначає аналогічно до мотиву рушійну силу людини до діяльності, значно відрізняється від того за своїм смислом. В давності так називали довгу загострену палицю, якою поганяли биків та мулів. У перекладі це слово позначає “підштовхувати, поганяти”. Отже, на відміну від мотиву ...
Лексичний рівень
Щодо змісту роботи на лексичному рівні розвитку мовлення виділяють такі напрямки. І. Збагачення словника учнів – це засвоєння нових, не відомих їм раніше слів чи нових значень відомих слів. Щоб успішно оволодіти словниковим багатством слів рідної мови потрібно, щоб учень щоденно доповнював свій сло ...