Формування досвіду пізнавальної самостійності в процесі виконання самостійних робіт

Статті і корисна інформація » Організація самостійної роботи на уроках рідної мови як засіб особистісного зростання » Формування досвіду пізнавальної самостійності в процесі виконання самостійних робіт

Сторінка 1

У більшості досліджень пізнавальна самостійність учня визнається як сформованість прагнення і уміння пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку. Дослідники розрізняють в даній якості два аспекти: мотиваційний і процесуальний. Мотиваційний зумовлює потребу і прагнення особистості до пізнання. Це виявляється в активному сприйманні, допитливості, пізнавальних інтересах, самостійному ставленню до результатів праці, у потребі в самоконтролі. Проте мотиваційна сторона пізнавальної самостійності не забезпечує і не формує саме по собі технологічної, процесуальної сторони пізнавання, тобто не забезпечує оволодіння засобами і способами пізнавання, тими практичними і інтелектуаотними можливостями особистості, які зумовлюють виконання самого механізму пізнання, інакше кажучи, вміння пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку.

Обидві сторони пізнавальної самостійності впливають одне на одну і є структурно неподільними. Самостійна дія людини, як зазначають психологи, починається з виникнення потреби, прагнення до діяльності. Отже, найістотніше знання має зв'язок пізнавальної самостійності з розвитком особистості в цілому, її мотивацією і особливо світоглядом, який є методологічною основою пізнавальної діяльності.

Плануючи формувальний експеримент ми обрали експериментальний і контрольний клас. Експериментальним став 3В, а контрольним – 3А. У Таблиці 1 бачимо, що їх покажчики майже однакові, а тому можемо з впевненістю стверджувати, що вони знаходяться на одному рівні сформованості пізнавальної самостійності.

Так як з поміж багатьох загальноосвітніх предметів була обрана українська мова, то самостійна робота буде представлена у комплексі різноманітних вправ, які цілком чи принаймні частково пов'язані з орфографією і розвитком мовлення на різних етапах уроку.

На цьому етапі дослідження нами була запропонована система завдань, для самостійної роботи учнів різних рівнів пізнавальної самостійності. Визначаючи зміст завдань, ми передбачили, якого ступеня самостійності вимагатимемо від учнів при їх виконанні. Саме цей фактор на нашу думку повинен ураховуватися насамперед під час підготовки вправ для кожного уроку і теми в цілому.

Під час експерименту ми дійшли висновку, що для успішного засвоєння граматичних понять, важливо, щоб учні знали попередній матеріал, який здебільшого є основою підготовчих вправ для засвоєння нового матеріалу (див. додаток А).

В умовах роботи з 3В класом підготовчі вправи для засвоєння нового матеріалу супроводжувалися бесідою, яка спрямовувала мислення молодших школярів на виявлення тих ознак граматичних понять, які потрібні для наступної роботи.

Важливою умовою активізації розумової діяльності учнів при вивченні матеріалу є самостійне повторення учнями раніше вивченого, що служить опорою для виучуваного, та зосереджує уваги дітей на граматичних фактах, що вивчатимуться. При цьому були використані такі види самостійної роботи, як повторення певної теми за підручником, підготовка до відповідей на поставлені запитання, граматичний розбір, складання і аналіз схем і таблиць, добирання прикладів, різні диктанти, логічний аналіз тексту, спостереження над мовою тощо.

Ефективними в плані збудження інтересу до уроків мови бесіди про історію, життя, розвиток, знання окремих слів. Тому вже на першому уроці в 3В класі зверталися до цього прийому.

Учням ставилися запитання, чи задумувалися вони над тим, чому саме так називаються певні предмети, чому, скажімо, приладдя для письма називається олівцем або пером. Учні висловлюють свої припущення. Вчитель розповідала, що слово «олівець» походить від іменника «олово», бо в давнину писали олов’яними паличками; «перо» – від назви покриву птаха, оскільки для письма чорнилом спочатку використовували гусячі пера.

Зацікавлювалися учні й питанням про час появи поширеного в трохи зміненому звучанні в багатьох мовах світу слова «мати», народження якого губиться в далеких від нас століттях, а то й тисячолітніх, та порівняно молодого іменника «колгосп» і зовсім юного, 1970 р. народження, слова «місяцехід».

Активність учнів на уроках української мови може бути високою в тому разі, коли їхня діяльність не зводиться до самого лише слухання вчителя, простого відтворення вивченого, а включає спостереження над фактами мови, їх осмислення й зіставлення, застосування їх знань на практиці; коли учень стає активним учасником пошуку, а не пасивним об’єктом навчання. Тому намагаємося широко практикувати самостійне спостереження учнів над мовою з наступними висновками.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Огляд прикладного програмного забезпечення
Основними програмами, що використовуються у вчителями початкової школи є текстові, табличні, графічні, музичні редактори та програми створення комп’ютерних презентацій. MS Word – програма для створення, редагування, друкування текстових файлів (документів). Але окрім звичайної роботи над текстом ця ...

Драматизація як метод навчання
Драматизація, як метод розвитку розумової діяльності, здебільше використовується в молодших класах школи, коли учні погано ще володіють словом, мислення мають наочно-образне. В 1-2 класах драматизацію використовують для з’ясування змісту всього прочитаного тексту чи для осмислення окремих фраз або ...

Генетична психологія Піаже
Швейцарський психолог Ж.Піаже (1896-1980) - один з найвідоміших учених, роботи якого склали важливий етап у розвитку генетичної психологи. Наукові інтереси Піаже ще з юності були зосереджені на біології і математиці. Після закінчення університету Піаже їде в Цюріх, де знайомиться з дослідженнями К. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com