Розвиток ідей толерантності

Сторінка 1

Рух за толерантність набуває все більшого визнання та поширення. І не тільки загалом у світі, а й (що вельми показово) в Україні. Адже толерантність стосується всіх ланок суспільного життя нашої молодої держави. Перед українським суспільством постала гостра потреба у «людині культури», націленій на діалогічне сприйняття світу, здатній працювати з різними знаннями, різними типами мислення, з ідеями різних культур для подальшого розвитку демократії і збереження миру.

Ідея толерантності стала актуальною не сьогодні, вона з’явилася ще в глибокій античності як рішення проблеми ставлення до релігійної меншості. ЇЇ мотиви спостерігаються в працях мислителів таких як Аристотель, Геракліт, Антифон, Сенека та інших. Наприклад, уже Аристотель визначає терпимість як можливість рівноцінного існування речей та людей. Як суспільне явище толерантність віддзеркалювала потребу у виявах релігійної терпимості під час діалогу і взаємодії різноманітних культурних традицій та практик. Слугувала однією з підстав для пізнання інших культур, створювала умови розуміння та прийняття. До розгляду цієї категорії звертався Вольтер. Гьоте розглядав толерантність як проміжний елемент на шляху до визнання.

Толерантність, як етичний принцип, ввів у науку англійський філософ Джон Локк у своїх працях «Нариси про терпимість», «Листи про віротерпимість», (1688 р.)

На думку філософа, аргументом на користь толерантності може слугувати, по-перше, те, що примус не здатний навернути людину на шлях щирої, релігійно повноцінної віри; по-друге, основні завдання і функції, що їх мають виконувати церква і держава, мають істотні відмінності. У 1689 р. британський парламент ухвалив Акт терпимості і досить швидко з’ясувалося, що легітивне співіснування кількох церков зовсім не веде до анархії та втрати керованості, а робить державу сильнішою. У таких спосіб толерантність уперше продемонструвала свій потенціал дієвого інструменту досягнення політичної злагоди різноманітних сил за умов збереження ними законної свободи і права бути самим собою. Тому надалі поняття толерантності набуло поширення не тільки на сферу міжрелігійних стосунків.

Проблема толерантності розглядається багатьма науками: філософією, психологію, етикою, педагогікою.

Особливої актуальності ця проблема набуває в період докорінних суспільних перетворень, зламу монопольно-ідеологічних концепцій, загострення міжнаціональних і міжрелігійних конфліктів, утвердження гуманних взаємовідносин між людьми й державами – характерні риси сучасності, що спричинюють значний інтерес до визначення сутності цього поняття, винайдення ефективних форм і методів виховання толерантної особистості. Однак порівняно короткий термін застосування спричинює неоднозначність його тлумачення.

Що ж означає слово «толерантність»? У перекладі толерантність (від. лат. tolerantia – терпимість) на українську мову це – терпимість. Терпимість до чогось своєрідного, істотно інакшого – чиєїсь думки, позиції, переконань. Це досить містке та глибоке поняття. Воно торкається і міжнародних відносин, і діалогу культур, і міжетнічних та міжконфесійних взаємин, і культури світу.

Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Методика формувального експерименту
Матеріали спостережень дали можливість зафіксувати, що у шкільній практиці недооцінюється роль роботи з підручником. Робота з його формування ведеться нецілеспрямовано, епізодично. Навіть ті можливості, які закладені в самих навчальних книгах, не завжди реалізовуються. На уроках домінує фронтальна ...

Розумове виховання при вивченні математики у сучасній школі
Фундаментальність початкової освіти – не лише у міцності засвоєних учнями уміннях, навичках, а й ключових компетентностях, які мають стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти. Це такі компетентності: уміння вчитися, громадянська, підприємницька, соціальна, інформаційно-комунікативн ...

Форми прояву педагогічної творчості в процесі навчання іноземної мови
Як зазначалося в розділі 1.2, педагогічна творчість може розглядатися в двох основних формах: застосування відомих засобів в нових поєднаннях до виникаючих в освітньому процесі педагогічним ситуаціям і розробка нових засобів стосовно до ситуацій, аналогічних тим, з якими вчитель вже мав справу рані ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com