Формування екологічних понять як засіб підвищення екологічної освіти, культури та свідомості учнів

1. Екологічні знання.

2. Екологічні мотиви і цінності.

3. Поведінка в природі.

4. Спосіб життя (стосовно навколишнього середовища та свого здоров'я).

5. Посильна участь в екологічній діяльності.

Ці критерії враховано для трьох рівнів екологічної культури учнів.

І рівень — низький.

- поверхові, фрагментарні екологічні знання;

- споживацька орієнтація щодо навколишнього середовища; байдужість до випадків заподіяння цьому шкоди;

- порушення правил поведінки в навколишньому природному середовищі;

- нездоровий спосіб життя (багато необов'язкових, надмірних видів споживання, нераціональне харчування, відсутність намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, відсутність прагнення зменшити кількість побутових відходів, наявність шкідливих звичок);

— неучасть у посильній екологічній діяльності.

II рівень - середній.

- досить глибокі екологічні знання з окремих питань, але загалом недостатньо систематизовані;

- орієнтація на необхідність збереження та охорони навколишнього середовища, небайдужість до випадків порушення вимог до правил поведінки в ньому;

- утримання від порушень правил поведінки в навколишньому природному середовищі;

- не зовсім здоровий спосіб життя (окремі необов'язкові види споживання, нераціональне харчування, намагання зменшити витрати енергетичних і матеріальних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок.

III рівень - високий.

- системні знання про екологічні закономірності, екологічні проблеми людства та шляхи їх розв'язування;

- розуміння необхідності докорінних змін у взаємодії людини з природою з метою її відновлення. Вияв грамотної громадянської позиції щодо випадків порушень правил поведінки в навколишньому середовищі;

- недопущення порушень правил поведінки в навколишньому природному середовищі;

- здоровий спосіб життя (окремі необов'язкові види споживання, намагання раціонально харчуватися, намагання зменшити витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, прагнення зменшити кількість побутових відходів, відсутність шкідливих звичок);

- посильна з власної ініціативи участь в екологічній діяльності. Виходячи з критеріїв та рівнів екологічної культури школярів, визначаються показники, за якими робляться висновки про результативність екологічного виховання:

підвищення якості екологічних знань;

переорієнтація, зміна мотивів та цінностей щодо навколишнього середовища;

дотримання правил поведінки у природі;

позитивні зміни у способі життя;

участь в екологічній діяльності.

Узагальненим показником ефективності екологічного виховання є підвищення рівня екологічної культури школярів. Остання є системним утворенням, що складається з таких компонентів, як:

екологічні наукові знання;

способи мислення;

риси світогляду;

відношення і моральні позиції;

практичні дії, які забезпечують гармонійну взаємодію людини з природою;

підтримання збалансованого розвитку суспільства.

Отже, діагностика екологічного виховання - досить складний процес, де не можна обійтися методами анкетування, опитування, тестування. Такими методами можна скористатися тільки для вимірювання першого показника - підвищення якості екологічних знань. Щодо інших показників, то за допомогою цих методів можна отримати лише окремі дані. Адже нерідко учні досить добре обізнані з екологічними питаннями, вимогами до поводження в навколишньому середовищі (або інтуїтивно відчувають, чого від них чекає вчитель), тож дають грамотні відповіді на запитання анкет, добре орієнтуються в запропонованих тестами уявних ситуаціях. Та в повсякденній поведінці ці самі учні порушують екологічні вимоги, не турбуючись про можливі наслідки. Причина в тому, що їхні екологічні знання не перетворилися на особисто значущі мотиви і цінності, в екологічні поняття.

Актуально про педагогіку:

Аналіз змісту підготовки вчителя трудового навчання на ІПФ
Розширення функцій вчителя в сучасному суспільстві, ускладнення задач і змісту українського виховання молоді обумовлюють підвищення вимог до особистості вчителя. Учитель сьогодні повинний володіти найсучаснішою освітою, високим рівнем інтелектуального, морального і фізичного розвитку, глибоким знан ...

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навч ...

Методика використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання як засобу підвищення якості знань учнів
Результати констатуючого експерименту стали основою для проведення формувального експерименту, мета якого - експериментально перевірити педагогічні умови підвищення якості знань учнів з обслуговуючої праці засобам проблемних ситуацій. В ході формувального експерименту ми прагнули: забезпечити зв'яз ...