Форми і методи формування екологічних понять

Сторінка 3

Система екологічних понять загальної біології характеризується:

1) узагальненістю більшості екологічних понять, переходом з спеціальних у загальнобіологічні;

2) тісним взаємозв'язком більшості екологічних понять з основними еволюційними поняттями;

3) наявність понять, які володіють високим світоглядним потенціалом у навчанні учнів.

У наступному етапі курсу загальної біології у системі екологічних понять чітко виражена перевага понять у четвертому ряду, які охоплюють знання основ біогеоценології. Формування понять цього ряду виконується як шляхом завершення відповідних понять, розвинутих у попередніх навчальних курсів біології, так і шляхом узагальнення і злиття складних екологічних понять з попередніх рядів. Останнє обумовлено тим, що фактичний зміст знань про середовище, організми, популяції, види як залежне, входячи в зміст надорганізменні системи, визначає властивість і існування останніх.

Для системи екологічних понять цього курсу характерно:

- збільшення складу екологічних понять, обумовлюючи глибину оволодіння основами екологічних знань;

- завершення і узагальнення понять за окремими лініями у всіх рядах системи екологічних понять;

- злиття (перехід) багатьох понять в інше, завдяки чому утворюються основи розуміння закономірностей життя організмів у природі екосистем і всієї природи в цілому на Землі.

Система екологічних понять курсу загальної біології є завершальним рівнем у загальній системі екологічних понять предмету біології, який визначає ступінь екологічної грамотності випускників загальноосвітньої школи.

Для реалізації цієї мети і завдань екологічної освіти потрібно переглянути зміст освіти, а також надавати перевагу таким методам, формам і методичним прийомам навчання, як будуть:

стимулювати учнів до постійного поповнення знань про навколишнє середовище (уроки - ділові або сюжетно-рольові ігри, уроки-конференції, семінари, бесіди, доповіді учнів, диспути, дискусії, вікторини);

сприяти розвитку творчого мислення, уміння передбачати можливі наслідки природостворюючої діяльності людини (це методи, які забезпечують формування інтелектуальних навичок: аналіз, синтез, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв’язків; це також традиційні методи: бесіда, спостереження, досвід, лабораторна робота з евристичним характером пізнавальної діяльності учнів);

забезпечувати розвиток дослідних навичок, умінь, навчати приймати екологічно цілеспрямовані рішенні і самостійно накопичувати нові знання (використання проблемного підходу в процесі навчання);

заволікати учнів у практичну діяльність з рішення проблем навколишнього середовища місцевого значення (виявлення рідкісних і зникаючих видів, організація екологічної стежки, захист природи від руйнування - відновлення лісів, пропаганда екологічних знань: лекції, бесіди, листівки, плакати).

Екологізація освіти неможлива без розвитку в учнів біологічного мислення, навичок самостійного освоєння і критичного аналізу нових повідомлень, без уміння будувати наукові гіпотези. У зв'язку з цим необхідно ширше планувати і здійснювати проблемний підхід при навчанні.

Зміст цього підходу добре розкриває вислів педагога А. Дистерверга: "Поганий вчитель дає істину, а хороший вчить її знаходити". Проблемний підхід передбачає організацію активного пізнання учнів, тоді як роль вчителя зводиться до управління пізнавальною діяльністю дітей.

Страницы: 1 2 3 

Актуально про педагогіку:

Організація та прогнозування освітньої галузі
В теперішній час в Україні йде перебудова системи освіти. В програмі діяльності кабінету Міністрів України зазначається, що ця галузь за будовою і об’ємом підготовки кадрів сформувалась в інших соціальних умовах і не відповідає вимогам ринковим перебудовам та бюджетним можливостями України. В зв’яз ...

Незвичайні творчі вправи до уроків математики
Пошук нових способів розв’язування задач. Складання своїх задач, їх розв’язування. Написання „математичних творів”. Пропонувати учням написати казку, вірш, байку на математичну тему. Математичні диктанти складає найчастіше вчитель, але можна запропонувати скласти їх учням. Такий вид роботи розвиває ...

Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби
Заслуговує на увагу думка видатних гуманістів А.Швейцера, А.Печчеї, Е.Фромма, що не лише культура є визначальним фактором для виховання (А.Дістервег) – у кризові для культури періоди (до яких належить і зміна культурних епох) її майбутнє залежить і від педагогіки, яка теоретично та практично регулю ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com