Форми і методи формування екологічних понять

Сторінка 2

Надалі в курсі ботаніки серед екологічних понять перше місце займає розвиток понять про біотичні фактори і рослинні угруповання. Поняття про біотичні фактори є комплексним, охоплює в своєму змісті знання трьох груп факторів - фітогенних, зоогенних і антропогенних. Цілісне і абстрактне поняття "біотичні фактори" утворюються у курсі загальної біології. В курсі ж ботаніки (пізніше і в зоології) утворюються окремі елементи цього складового екологічного поняття, зокрема й ті, а саме "вплив рослин на природу", охоплюючи знання про вплив рослин на середовище, вплив рослин на рослин, значення рослин в житті тварин, "взаємовідношення між організмами", "вплив тварин на життя рослин", "вплив людини на життя рослин, на рослинні у групування, на природу".

У системі екологічних понять курсу зоології находять відображення всі чотири ряду понять. До простих належать "образ життя", "комахоїдні", "травоїдні" і т.д. Більш узагальнені є такі поняття, як "середовище", "середовища існування організмів", "абіотичні фактори", "біотичні фактори", "тварини як фактор в природі", "місцепроживання", "біоценоз". У зоології, як і в ботаніці, широко представлені поняття про риси пристосування організмів і проявлення властивостей живих організмів. При цьому в характеристиці рис пристосування організмів, крім анатомо-морфологічних і фізіологічних, відображаються і поведінкові властивості.

В системі екологічних понять курсу анатомії, фізіології і гігієни людини представляли головним чином екологічні поняття двох перших рядів про середовище і фактори середовища і про екологію організмів. Поняття популяційно-екологічні в даному навчальному курсі відсутні, а з біогеоценотичних можуть лише застосовуватися екологічні поняття: "ланцюги харчування", "кругообіг речовин у природі", "біогеоценоз", "культурний біогеоценоз", "біосфера", "ноосфера".

Розвиток екологічних понять у курсі анатомії, фізіології і гігієни людини дозволяє посилити в його змісті матеріал про біологічну сутність людини і разом з тим підкреслити соціальну обумовленість життєдіяльності людини і її середовища існування, відмітити неможливість біологічної концепції про людину. І, що особливо важливо, за допомогою вивчення екологічних понять у процесі розкриття змісту з анатомії, фізіології і гігієни людини увага учнів може бути сильніше звернена на проблеми охорони здоров'я людини в столітті науково-технологічного прогресу, на проблеми охорони навколишнього середовища. Цим набагато збільшується виховний потенціал даного навчального курсу в процесі навчання учнів.

У системі понять курсу загальної біології численні поняття з екології організмів і популяційно-екологічні.

Розвинуті в попередніх навчальних курсах поняття з екології організмів стають тут ще більш узагальненими і складними. В їх зміст входять знання про закономірності взаємовідносин організму і середовища, та історичності предметів і явищ. З окремих конкретних понять вони формують і широкі екологічні поняття з явно вираженим загально-біологічним змістом. Характерним стає тісний взаємозв'язок екологічних понять з еволюційними. Наприклад, формування екологічних понять "риси пристосування організмів", "виявлення властивостей організму", "екологічні групи", "життєві форми" в курсі загальної біології протікає в тісному зв'язку з розвитком еволюційних понять "пристосування", "модифікація", "конвергенція", "природній відбір" та ін.; екологічних понять "біотичні зв'язки" - з еволюційним поняттям "боротьба за існування". Розвиток і узагальнення одних обумовлює формування знань інших.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Вимірювання величин як предметне джерело дробу
Чи зберігає вимірювання не тільки історичне, але й актуальне дидактичне значення при введенні дробів? Багато чого промовляє на користь позитивної відповіді на це питання. Так, розглянемо міркування, висловлені ще на початку століття найбільшим німецьким математиком Ф. Клейном, що спеціально зіставл ...

Розвиток мовлення молодших школярів у процесі вивчення частин мови
Співвідношення частин мови – досить істотний показник мовного розвитку дітей. За даними В. П. Вахтьорова, А. Н. Гвоздєва, М. П. Феофанова, діти засвоюють спочатку іменники й дієслова, потім їх мовлення поступово збагачується прислівниками, займенниками й прикметниками. Дослідники зазвичай вказують ...

Наукові підходи до визначення поняття мотивація
Одна із самих ранніх теорій мотивації була запропонована грецьким філософом Аристотелем. Аристотель вважав, що мотивація являється результатом функцій «захоплень», яка завжди була пов’язана з якимось результатом або метою. Привести у дію організовану систему для отримання необхідного результату мож ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com