Форми і методи формування екологічних понять

Сторінка 2

Надалі в курсі ботаніки серед екологічних понять перше місце займає розвиток понять про біотичні фактори і рослинні угруповання. Поняття про біотичні фактори є комплексним, охоплює в своєму змісті знання трьох груп факторів - фітогенних, зоогенних і антропогенних. Цілісне і абстрактне поняття "біотичні фактори" утворюються у курсі загальної біології. В курсі ж ботаніки (пізніше і в зоології) утворюються окремі елементи цього складового екологічного поняття, зокрема й ті, а саме "вплив рослин на природу", охоплюючи знання про вплив рослин на середовище, вплив рослин на рослин, значення рослин в житті тварин, "взаємовідношення між організмами", "вплив тварин на життя рослин", "вплив людини на життя рослин, на рослинні у групування, на природу".

У системі екологічних понять курсу зоології находять відображення всі чотири ряду понять. До простих належать "образ життя", "комахоїдні", "травоїдні" і т.д. Більш узагальнені є такі поняття, як "середовище", "середовища існування організмів", "абіотичні фактори", "біотичні фактори", "тварини як фактор в природі", "місцепроживання", "біоценоз". У зоології, як і в ботаніці, широко представлені поняття про риси пристосування організмів і проявлення властивостей живих організмів. При цьому в характеристиці рис пристосування організмів, крім анатомо-морфологічних і фізіологічних, відображаються і поведінкові властивості.

В системі екологічних понять курсу анатомії, фізіології і гігієни людини представляли головним чином екологічні поняття двох перших рядів про середовище і фактори середовища і про екологію організмів. Поняття популяційно-екологічні в даному навчальному курсі відсутні, а з біогеоценотичних можуть лише застосовуватися екологічні поняття: "ланцюги харчування", "кругообіг речовин у природі", "біогеоценоз", "культурний біогеоценоз", "біосфера", "ноосфера".

Розвиток екологічних понять у курсі анатомії, фізіології і гігієни людини дозволяє посилити в його змісті матеріал про біологічну сутність людини і разом з тим підкреслити соціальну обумовленість життєдіяльності людини і її середовища існування, відмітити неможливість біологічної концепції про людину. І, що особливо важливо, за допомогою вивчення екологічних понять у процесі розкриття змісту з анатомії, фізіології і гігієни людини увага учнів може бути сильніше звернена на проблеми охорони здоров'я людини в столітті науково-технологічного прогресу, на проблеми охорони навколишнього середовища. Цим набагато збільшується виховний потенціал даного навчального курсу в процесі навчання учнів.

У системі понять курсу загальної біології численні поняття з екології організмів і популяційно-екологічні.

Розвинуті в попередніх навчальних курсах поняття з екології організмів стають тут ще більш узагальненими і складними. В їх зміст входять знання про закономірності взаємовідносин організму і середовища, та історичності предметів і явищ. З окремих конкретних понять вони формують і широкі екологічні поняття з явно вираженим загально-біологічним змістом. Характерним стає тісний взаємозв'язок екологічних понять з еволюційними. Наприклад, формування екологічних понять "риси пристосування організмів", "виявлення властивостей організму", "екологічні групи", "життєві форми" в курсі загальної біології протікає в тісному зв'язку з розвитком еволюційних понять "пристосування", "модифікація", "конвергенція", "природній відбір" та ін.; екологічних понять "біотичні зв'язки" - з еволюційним поняттям "боротьба за існування". Розвиток і узагальнення одних обумовлює формування знань інших.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Особливості міжособистісної взаємодії у стресових ситуаціях
Особливості міжособистісної взаємодії визначаються взаєминами в групі, у колективі, а також у суспільстві. Тому важливу роль у житті кожної людини відіграє взаємодія з іншими людьми. Стресова ситуація може як позитивно впливати на процес взаємодії, так і негативно. Це залежить від того, яку стратег ...

Відділення психології, вікової фізіології та дефектології
Створено в листопаді 1992 року. У складі Відділення 8 дійсних членів (академіків), 21 член-кореспондент, 1 почесний та 5 іноземних членів Академії педагогічних наук України. Відділенню підпорядковані Інститут психології ім. Г.С. Костюка (директор – акад. Максименко С.Д.), Інститут соціальної та пол ...

Види дисфункціональних сімей та їх ознаки
За класифікацією Т.А Стефановської до дисфункціональних сімей відносяться: конфліктна, аморальна, педагогічно неспроможна, асоціальна сім'ї. Розглянемо кожну ж них. Конфліктна сім'я — це сім'я, у якій відносини батьків носять конфліктний характер, причому один конфлікт нашаровується на інший. Це су ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com