Розумове виховання при вивченні математики у сучасній школі

Сторінка 1

Фундаментальність початкової освіти – не лише у міцності засвоєних учнями уміннях, навичках, а й ключових компетентностях, які мають стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти. Це такі компетентності: уміння вчитися, громадянська, підприємницька, соціальна, інформаційно-комунікативна.

Формування кожної з них вимагає систематичного впливу. Так, щоб сформувати уміння вчитися необхідно забезпечити комплекс умов: стимулююче навчальне середовище, висококваліфікований учитель, обов’язково сприятливе родинне виховання.

Навчання стає тільки тоді розвивальним, якщо учні у власній діяльності самостійно, або за допомогою вчителя осмислюють матеріал, творчо застосовують його в нестандартних умовах та свідомо запам’ятовують. Таким чином поступово відбувається процес самовдосконалення та самовираження дитини.

Головним у роботі вчителів на уроках математики є розвиток логічного мислення, математичного мовлення, творчого підходу до розв’язання завдань.

Саме нестандартні уроки математики сприяють розумовому розвитку та розумовому вихованню учнів, тому що навчання на цих уроках спрямоване на підвищення якості знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Ці уроки більше подобаються учням тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Через гру дитина вчиться самостійно мислити у нестандартних ситуаціях, розвиваються творчі здібності.

Загальний зміст вимоги активної навчально-пізнавальної діяльності учнів полягає в тому, що ця вимога має два аспекти: внутрішній ( психолого-педагогічний) і зовнішній (організаційний).

Внутрішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтерес до навчання, ініціативність у навчальній рноботі, пізнавальна самостійність, напруження фізичних і розумових сил для розв'язання поставленої пізнавальної задачі. Розвиток цих компонентів і складає необхідну умову організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зовнішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що до цієї діяльності необхідно залучити всіх учнів даного класу і кожного з них.

Ця вимога може бути здійснена тільки з допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання, такими засобами є дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки, засоби програмованого контролю і т.д.

Для активізації навчальної діяльності учнів при розв'язуванні задач корисний також розгляд кількох задач з недостатніми даними або переозначених. Наприклад, щоби викликати в учнів інтерес до вивчення формул скороченого множення та до їх застосування, організовуються змагання “Учитель-клас” на обчислення значень числових виразів виду 199*201, 252+2*25*5+52, (17+3)(172-17*3+32). Вчитель виконує обчислення швидко і усно, діти - довго і письмово. Їх зацікавлює ця різниця. У них виникає бажання і самим навчитися так обчислювати, як вчитель.

Активізацію пізнавальної діяльності учнів не можна уявити без активізації їх уваги. Недостатня увага заважає учням приймати повноцінну участь у колективній роботі на уроці, приводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам'ятовування, помилок при виконанні завдань.

Колективну та індивідуальну увагу учнів можна активізувати такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного роду дидактичної опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти, тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад, самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв'язати рівняння, відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження (або його фрагмент), виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дощок або виконання окремими учнями роботи на плівці з наступним проектуванням на екран, «захист робіт» (шляху виконання, доведення чи розв'язування), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Основні підходи до класифікації фразеологізмів
У дослідженнях стилістичного аспекту фразеологічного складу української мови прийнято вживати терміни: „стійка сполука", „фразео-логічна словосполука", „стійка сполука слів", „фразеологічний зворот", „фразеологізм", „френологічна одиниця" та ін., які міцно увійшли і по ...

Робота над формуванням мовних знань та навичок з фонетики в початковій школі
Досвід вчителів доводить, що одним з ефективних прийомів забезпечення інтересу дітей до навчання, їх активності та працездатності є використання прислів’їв та приказок. На початковому етапі можна звертатися до прислів’їв та приказок для роботи на фонетичному рівні.Це сприяє вимові окремих складних ...

Розумове виховання, його зміст, мета та завдання
«Всебічний розвиток особистості – це створення індивідуального людського багатства, яке поєднує в собі високі ідейні переконання, моральні якості, естетичні цінності, культуру матеріальних і духовних потреб» Важливим складником всебічного розвитку особистості є розумове виховання. У підручниках з п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com