Сутність процесу виховання, його мета, принципи і методи

Сторінка 2

— між окремими впливами вчителів, які працюють в одному й тому ж класі. Вони не завжди дотримуються принципу єдності вимог, внаслідок чого в учнів формується ситуативна поведінка, пристосовництво, безпринципність;

— між набутим негативним досвідом поведінки і новими умовами життя та діяльності. Передбачає існування сформованого стереотипу негативної поведінки, який характеризується наявністю стабільних негативних взаємозв'язків. На їх подолання спрямована виховна робота.

Зовнішні суперечності є тимчасовими, але вони можуть знижувати ефективність виховного процесу. Тому вчителі повинні зосередити увагу на їх виявленні, усуненні, профілактиці.

Методи виховання – це способи впливу вчителів на учнів, шляхи педагогічно доцільної організації їхнього життя з метою прищеплення вихованих рис нової людини.

Методи виховання спрямовані на формування й удосконалення особистості, тому врахування рівня розвитку вихованців — важлива умова ефективного використання методів виховання, що залежать також від рівня зрілості колективу.

Методи залежать від мети та змісту виховання. Визначаючи мету виховання, Антон Семенович Макаренко запитував: звідки випливає мета виховання, виховної роботи? Й відповідав: мета виховання випливає з наших соціальних потреб, з нашого суспільного життя. “Я під метою виховання розумію програму людської особистості, програму людського характеру, при цьому в поняття “характер” я вкладаю весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів і внутрішньої переконливості, і політичне виховання, і знання – абсолютно всю картину людської особистості; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особистості, до якої повинні прагнути”[17,45].

Використання того чи іншого методу виховання залежить і від конкретної педагогічної ситуації. Цікаві думки про методику постановки вимог висловив А. С. Макаренко: він не рекомендував ставити вимоги в тому разі, якщо вихователь не впевнений, що вихованці їх виконають.

Методика виховання, за влучним зауваженням А. С. Макаренка, не терпить стереотипних рішень і навіть доброго шаблону. Творчий підхід до використання методів - обов'язкова умова успішного виховання. Можливість такого підходу багато в чому залежить від розв'язання теоретичних питань, зокрема класифікації методів виховання.

Класифікація методів виховання – це їх групування за певними ознаками, почуттями і волею учнів з метою формування у них поглядів і переконань.

За критерієм функціональності розрізняють такі групи методів виховання:

1) методи формування свідомості.

Поділяються на:

а) словесна підгрупа: бесіда, лекція, диспут;

б) метод прикладу.

2) методи формування суспільної поведінки – передбачає організацію діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

До цієї групи методів належать:

а) педагогічна вимога;

б) громадська думка;

в) вправа;

г) привчання;

д) доручення;

е) створення виховних ситуацій.

3) методи стимулювання діяльності та поведінки – виконує функції регулювання, коригування і стимулювання поведінки і діяльності вихованців.

До цієї групи належать:

а) змагання;

б) заохочення;

в) покарання.

4) методи контролю й аналізу рівня вихованості.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Екранно-звукові технічні засоби
Екранно-звукові технічні засоби забезпечують подачу та зорове й слухове сприйняття інформації. До них належать навчальне кіно, навчальне телебачення, відеозаписи, відеодиски (CD- і DVD-video), мультимедійні технології. Серед екранно-звукових ТЗН у біології провідна роль належить навчальному кіно — ...

Використання елементів стилізації на уроках декоративного мистецтва
Особливості організації і проведення уроків декоративно-прикладного мистецтва ґрунтуються на психолого-педагогічних закономірностях сприйняття і створення дитячого малюнка і розвитку навичок образотворчої діяльності у молодшому шкільному віці. У даний віковий період вчені виявили значну складність ...

Поняття про довідково-бібліографічний апарат
На характер роботи з літературою впливає рівень культури читання, компонентом якої є бібліотечно-бібліографічна грамотність. Дослідник повинен уміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом. До мінімуму бібліотечно-бібліографічних знань належать: а) раціональні методи роботи з книгою; б) вм ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com