Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей

Картина світу, поєднуючи в собі циклічність і лінійність у вигляді спіралі, тільки намічається, хоча послідовність вже розглядається як причинно-наслідковий ряд. У колективній бесіді, коли всі версії приймаються до обговорення, частина дітей приходить до ідеї поступальної ходи в часі. Це відбувається тоді, коли задана точка відліку, коли вказаний напрям руху, підкреслений незавершений характер руху. Діти самі констатують, що «колись і день тижня буде той же, і число те ж, але рік буде іншим». До такого висновку діти можуть прийти самі, проглянувши безліч календарів і порівнявши їх один з одним. Звичайно, це порівняння можливе тільки тоді, коли завдання має характер загадки.

На наш погляд, для оволодіння вказаними характеристиками часу дитині важливо:

по-перше, зрозуміти, як влаштований природничо-науковий час, точніше, його вимірювання. Для дітей цього віку «хід часу» Ілюструється ходом стрілок годинника. Педагоги повинні розуміти, що дитина ще тільки освоює лінійку як вимірювальну шкалу. Представити цю шкалу у вигляді кола – додаткове непросте завдання;

по-друге, усвідомити, що вміння вписуватися в об'єктивний час (тимчасові рамки), є спосіб адаптації людини до навколишнього середовища в най ширшому сенсі.

Робота з тимчасовою послідовністю продовжувалася нами у напрямі подолання замкнутого тимчасового циклу. Разом з послідовністю ми з дітьми почали працювати над тривалістю. Наша практика ґрунтувалася на роботі з наочним матеріалом, таким, як календар, сенс якої полягав в своєрідному «привласненні» устрою календаря дитиною, інакше кажучи, наші діти знову і знову «винаходили велосипед» для того, аби зрозуміти, як він облаштований.

Мета створення «свого» календаря базується на тому, що дитина сама для себе будує те, що вже існує в культурі. В процесі побудови дитина привласнює модель календаря, яка повторює культурний зразок. Робота з календарем вимагає допомоги дорослого, оскільки календар – плід тисячолітньої роботи людства і вимагає поетапного освоєння.

Спираючись на дані А.А. Смирнова про те, що дії краще запам'ятовуються, ніж думки, а серед дій краще запам'ятовуються ті, які пов'язані з перепоною, ми вводили різні перепони – з метою звернути увагу дитини на особливості календаря.

Сучасна дитина бачить масу різноманітних і красивих календарів в домашньому побуті, але ще не звикла виділяти істотні ознаки часу, відображені в календарі. Необхідно активізувати увагу дитини. Для цього ми використовували наступні прийоми;

У «нашому» табелі-календарі, накресленому на звичайній класній дошці, нумерація йшла справа наліво, а не зліва направо, і від низу до верху, а не зверху вниз. Таблиця календаря малювалася на дошці і зберігалася протягом місяця, числа з'являлися послідовно у міру настання нового дня, на що вихователь послідовно звертав увагу дітей.

Бесіди з дітьми виявили, що вони відзначають появу нових днів в календарі. На питання експериментатора: «Де відмічені ночі?» – дітям було важко відповісти. Тоді, відзначивши разом з дітьми, що в календарі відмічена доба, тобто дні і ночі разом, ми знайшли місце для позначення ночі між днями. «Вставка» ночей дозволила:

Актуально про педагогіку:

Мотиви і мотивація діяльності і навчання
Мотив – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається (якийсь привабливий для неї предмет). Кожна діяльність обумовлює свої мотиви, які можуть називатись і класифікуватись по-різному. Наприклад, С. Занюк вид ...

Опис процедури проведення дослідження
Основне завдання нашої роботи полягало у визначенні відмінностей мотивації навчання студентів мистецьких та технічних спеціальностей. Для досягнення такої мети ми вважали доцільним дослідити дві групи студентів творчих та технічних навчальних закладів. В ході дослідження ми отримали дані, про мотив ...

Експериментальне дослідження ефективності формування читацьких інтересів засобами дитячої художньої книжки
Експериментальне дослідження проводилось протягом двох років в Дублінській школі І-ІІ ступенів Бучацького району Тернопільської області та в Язлівецькій школі І-ІІІ ступенів Бучацького району Тернопільської області в перших класах. Дослідження складалося з трьох етапів: констатувального, формувальн ...