Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей

Статті і корисна інформація » Роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку » Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей

Сторінка 4

Виявилося, що досвід вихователів підтверджує той факт, що використання наочності дійсно сприяє швидшому засвоєнню учбового матеріалу.

Таким чином, наочну допомогу використовує в роботі завжди більше 90% респондентів, які стверджують, що засоби наочності сприяють швидшому засвоєнні учбового матеріалу. Високу оцінку отримала наочна наочність, що демонструється за допомогою технічних засобів навчання. Частота використання додаткових засобів наочності складає 88%. Це досить високий показник, враховуючи, що не всі види занять вимагають застосування засобів наочності. Високим балом оцінена кількість наочних посібників, які, в основному, влаштовують вихователів в методичному плані.

Аналізуючи результати анкетування, можна зробити наступні висновки, вихователі прагнуть активно використовувати технічні засоби навчання і пов'язані з ними засоби наочності в навчально-виховному процесі, водночас відчуваючи нестачу засобів наочності, які змогли б забезпечити досконале його виконання;

Формуючий експеримент припускав розробку системи розвитку часових уявлень дітей 4–5 років в контексті різних видів діяльності. При проведенні формуючого експерименту вирішувалися наступні завдання:

створити розвиваюче середовище; визначити найбільш оптимальний підхід для формування часових уявлень дітей у віці 4–5 років;

скласти систему впливу із застосуванням наочного матеріалу для полегшення засвоєння знань дошкільниками експериментальної групи;

експериментально агіробовувати дію розробленої системи впливу на формування часових уявлень.

Для вирішення поставлених цілей ми вирішили розділили всі етапи впливу на частини за принципом від простого до складного. Експеримент проводився в умовах денної форми перебування дітей в ДНЗ.

Щоб виявити суб'єктний досвід сучасних дітей 6–7 років щодо вказаних характеристик часу, ми зверталися до різних проявів активності дитини. У бесідах ми ставили за мету виявлення розуміння лексики, що описує час як в цілому, так і поетапно (визначаючи розуміння або нерозуміння таких визначень, як послідовність, тривалість, синхронність).

В ході колективних бесід про час в експериментальній групі склалася практика розвитку мови дітей за рахунок основи введення словника, який описує категорію часу. Вихователі разом з дітьми обговорювали, що означає те або Інше слово: «хвилина», «спочатку», «потім» і т.д. Ця практика почала формуватися вже на етапі виявлення суб'єктного досвіду і була одним з провідних способів роботи впродовж всього періоду експерименту.

Акцентуючи увагу дітей на послідовності подій, ми вводили, по-перше, точку відліку, по-друге, працювали над розумінням самого терміну «послідовність».

На першому етапі роботи з послідовністю як такою, ми не виявили ускладнень, оскільки діти даного віку вже накопичили певний суб'єктний досвід впорядкування різних об'єктів за перше півріччя.

З метою актуалізації уявлень про послідовність діти виконали п'ять завдань типу «Продовж ряд…» на різноманітному дидактичному матеріалі, оскільки ця характеристика як така властива будь-якій впорядкованості безлічі фактів, подій або знаків. Приведемо приклади завдань з наший практики.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Інноваційні педагогічні технології як основа ефективності організації навчально-виховного процесу
Стратегічний напрям розв'язання нагальних освітянських проблем спонукає щонайперше обґрунтувати концепцію реформи освіти, осердям якої є передові інноваційні технології. За орієнтир береться те, що навчальний процес має бути трансформований у напрямі індивідуалізації освітньої взаємодії, навчання, ...

Методика використання проблемних ситуацій на уроках трудового навчання як засобу підвищення якості знань учнів
Результати констатуючого експерименту стали основою для проведення формувального експерименту, мета якого - експериментально перевірити педагогічні умови підвищення якості знань учнів з обслуговуючої праці засобам проблемних ситуацій. В ході формувального експерименту ми прагнули: забезпечити зв'яз ...

Критерії відбору мовних мінімумів
Основними критеріями відбору є такі: сполучуваність, тобто здатність поєднуватися з іншими одиницями у мовленні; семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою важливих понять з різних сфер людської діяльності; стилістична необмеженість (перевага не надається конкретному стилю). У зв’язку з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com