Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей

експериментально апробовувати дію розробленої системи впливу на формування часових уявлень.

Для вирішення поставлених цілей ми вирішили розділили всі етапи впливу на частини за принципом від простого до складного. Експеримент проводився в умовах денної форми перебування дітей в ДНЗ.

Щоб виявити суб'єктний досвід сучасних дітей 6–7 років щодо вказаних характеристик часу, ми зверталися до різних проявів активності дитини. У бесідах ми ставили за мету виявлення розуміння лексики, що описує час як в цілому, так і поетапно (визначаючи розуміння або нерозуміння таких визначень, як послідовність, тривалість, синхронність).

Практичні вправи мали на меті наповнити абстрактне поняття часу живим, зрозумілим дитині сенсом і зробити процес спостереження цікавим. Прилади, в нашому випадку пісочний годинник, найпривабливіші саме у віці від 5 до 7 років. Оскільки виготовлення наочності – досить трудомісткий процес, ми розробили декілька завдань, при виконанні яких діти розвиватимуть дрібну моторику рук, тренуватимуть окомір і відчуватимуть рух часу. В результаті виготовлення макетів у дітей з'явилося бажання порівняти тривалість пересипання піску саморобного годинника з показаннями механічних годинників, що дозволило пов'язати їх суб'єктний досвід з традиційним вимірюванням часу.

Дитячі малюнки на тему про час виявляють образи, пов'язані з розумінням дітьми синхронності. Для цього їм пропонувалася робота по інструкції: «Намалюй те, що буває одночасно».

Така практика, на наш погляд, надзвичайно необхідна дитині у подальшому, коли вона готуватиметься до школи, а також у шкільному віці. Адже у житті школяра постійно потрібний розподіл уваги між процесами, що протікають «одночасно», наприклад: слухати, писати і контролювати позу при письмі; бігти,

дотримуючи дистанцію; танцювати, слухаючи музику і відчуваючи партнерів по

руху.

Ми визначили, що становлення синхронності може відбувається в середньому дошкільному віці тоді, коли дорослі (вчителі, батьки) говорять з дітьми на теми:

Що ми робимо разом (одночасно)?

Що ти робиш в один і той же час (одразу)?

Що ти можеш спостерігати в один і той же час (одразу)?

Спів під музику, початок змагань по свистку, марширування під музику – це діяльність, заснована на узгодженні різних дій. Розвиваючи у дітей здатність працювати синхронно один з одним як в одній дії, так і в різних, об'єднаних загальною діяльністю, навчаючи їх розподіляти увагу між процесами, що відбуваються одночасно, ми закладали у них уявлення про синхронність (одночасності).

Згідно теорії Л.С. Виготського, «всяка вища психічна функція в розвитку дитини з'являється на сцені двічі: спершу як діяльність колективна, соціальна, тобто як функція інтерпсихічна, другий раз як діяльність індивідуальна, як внутрішній спосіб мислення, як функція інтрапсихічна». Саме тому в середньому дошкільному віці уявлення про синхронність краще вводити через спільну діяльність дітей однієї групи, враховуючи рівень складності виконуваної спільної діяльності.

Для створення зовнішньої наочності дії в наший роботі увага експериментальної підгрупи дітей була зосереджена на процесі навчальної наочної діяльності (виконання), на аналізі цієї діяльності (як роблять?), а також на її фіксації (символи, знаки). У подальшому обговоренні діти усвідомлювали, що вони діяли узгоджено, одночасно.

Актуально про педагогіку:

Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця
Робітник за фахом «виробник сметани» 3 розряду може працювати на таких підприємствах як: молочний комбінат, маслозавод, молокозавод, цех по виробництву сметани. Таблиця 1.2 Професійне призначення і умови використання робітника за спеціальністю «виробник сметани» 3 розряду Виконувані трудові процеси ...

Наукові підходи до визначення поняття мотивація
Одна із самих ранніх теорій мотивації була запропонована грецьким філософом Аристотелем. Аристотель вважав, що мотивація являється результатом функцій «захоплень», яка завжди була пов’язана з якимось результатом або метою. Привести у дію організовану систему для отримання необхідного результату мож ...

Професійна культура викладача
Професійна культура викладача складається з сукупності умінь, які він може ефективно реалізовувати під час своєї педагогічної діяльності. Для професійної культури сучасного викладача ВНЗ важливі педагогічні уміння – це сукупність послідовно розгорнених дій, що базуються на теоретичних знаннях. Част ...