Дослідження проводилося в три етапи, на базі ДНЗ №270 м. Києва. У дослідженні брали участь дві однорідні групи дітей середньої групи закладу, кожна з яких налічувала по десять дітей у віці 4–5 (наприкінці експерименту більшості дітей виповнилось 5) років.
На першому етапі вивчалася і аналізувалася література, підбиралася система ігор, виготовлялися наочності. Аналізуючи літературу, було вивчено 74 джерела, куди увійшли роботи учених, монографії, статті, автореферати, освітлюючи передовий педагогічний досвід з теми формування часових уявлень дітей та використання наочного матеріалу педагогами в навчально-виховному процесі. Було проаналізовано також кілька джерел зарубіжної літератури.
На другому етапі проводилося обстеження двох груп дітей (експериментальної і контрольної) з метою визначення та порівняння їх рівня розвитку часових уявлень перед початком експерименту, повторне обстеження проводилось у травні, після його закінчення.
Основний педагогічний експеримент (апробація методики) проходив, з метою перевірки ефективності розробленої системи занять. На третьому етапі проводилися узагальнення, обробка отриманих результатів, зроблено відповідні висновки.
Перед початком навчання проводиться обстеження розвитку уявлень про час в обох групах дітей (табл. 2.1, 2.2). Обстежуючи уміння орієнтуватися в часі, виділяли наступні моменти:
Чи знають діти пори року (чи показують ці пори року по картках – називають або тільки показують, чи уміють словесно описати ознаки пір року, чи знають послідовність пір року).
Чи уміють визначати і називати частині доби, чи знають їх послідовність (за картинками двох видів – з зображенням дій в різні частини доби і природними явищами (положення Сонця і Місяця в різний час доби), наголошується, на яких картинках краще визначають частини доби і яку частину доби краще знають).
Як називають дні тижня, чи знають їх послідовність.
Обстеження дозволяє виявити рівень розвитку часових уявлень, дає можливість точніше визначити основні напрями фронтальної роботи і індивідуальної роботи.
Таблиця 2.1. Рівень сформованості часових уявлень дітей контрольної групи на початку експерименту
Прізвище дитини/ к-тьбалів |
Критерії оцінки | ||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Кількість набраних балів | |
Впевнено розрізняє поняття «день/ніч» |
Може назвати частини доби |
Називає дії, повязаніз певними частинами доби |
Послідовно називає пори року |
Словесно описує явища, повязані з назвами пори року |
Називає дні тижня |
Називає дні тижня повязуючи їх з певними подіями |
Описує природні явища, повязуючи їх з певним часом |
Свідомо ділить різні мири часу за категоріями |
Описує різні міри часу в правильний послідовності | ||
Курінний О. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
5 | |||||
Керичок М. |
+ |
+ |
+ |
3 | |||||||
Савченко Я. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
8 | ||
ШатохінМ. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
5 | |||||
Ченчик В. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
9 | |
Лисенко Н. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
9 | |
Житинський О. |
+ |
+ |
+ |
3 | |||||||
Козловец І. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
7 | |||
Рейль М. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
5 | |||||
Павлів Я. |
+ |
+ |
+ |
3 | |||||||
К-ть набраних балів |
10 |
10 |
10 |
6 |
5 |
6 |
4 |
4 |
2 |
- |
Актуально про педагогіку:
Семінарське заняття як основна форма організації контролю
знань дисципліни
Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють п ...
Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці
Таблиця 1.4 - Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці «Загальні відомості про Концентратори» Структурні елементи уроку Дії викладача Дії тих, кого навчають, 1.Організація початку роботи Вітання учнів, перекличка - Відповідають на вітання; - готуються до заняття (дістають зошити, ручки) 2. ...
Етапи навчання аудіювання
В методичному плані навчання аудіювання − це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух. Оскільки це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженню, то необхідно поступово навчати окремих дій, які є складовими компонентами аудіювання. Ці дії розглядаються я ...