Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей

Дослідження проводилося в три етапи, на базі ДНЗ №270 м. Києва. У дослідженні брали участь дві однорідні групи дітей середньої групи закладу, кожна з яких налічувала по десять дітей у віці 4–5 (наприкінці експерименту більшості дітей виповнилось 5) років.

На першому етапі вивчалася і аналізувалася література, підбиралася система ігор, виготовлялися наочності. Аналізуючи літературу, було вивчено 74 джерела, куди увійшли роботи учених, монографії, статті, автореферати, освітлюючи передовий педагогічний досвід з теми формування часових уявлень дітей та використання наочного матеріалу педагогами в навчально-виховному процесі. Було проаналізовано також кілька джерел зарубіжної літератури.

На другому етапі проводилося обстеження двох груп дітей (експериментальної і контрольної) з метою визначення та порівняння їх рівня розвитку часових уявлень перед початком експерименту, повторне обстеження проводилось у травні, після його закінчення.

Основний педагогічний експеримент (апробація методики) проходив, з метою перевірки ефективності розробленої системи занять. На третьому етапі проводилися узагальнення, обробка отриманих результатів, зроблено відповідні висновки.

Перед початком навчання проводиться обстеження розвитку уявлень про час в обох групах дітей (табл. 2.1, 2.2). Обстежуючи уміння орієнтуватися в часі, виділяли наступні моменти:

Чи знають діти пори року (чи показують ці пори року по картках – називають або тільки показують, чи уміють словесно описати ознаки пір року, чи знають послідовність пір року).

Чи уміють визначати і називати частині доби, чи знають їх послідовність (за картинками двох видів – з зображенням дій в різні частини доби і природними явищами (положення Сонця і Місяця в різний час доби), наголошується, на яких картинках краще визначають частини доби і яку частину доби краще знають).

Як називають дні тижня, чи знають їх послідовність.

Обстеження дозволяє виявити рівень розвитку часових уявлень, дає можливість точніше визначити основні напрями фронтальної роботи і індивідуальної роботи.

Таблиця 2.1. Рівень сформованості часових уявлень дітей контрольної групи на початку експерименту

Актуально про педагогіку:

Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у насінні
Дослід 1 У дві банки насипають однакову кількість насіння гороху, зволожують його. Одну банку залишають відкритою, другу закривають щільним корком. Банки ставлять у біологічному кабінеті на шафу при температурі +200С. Дослід 2 У банку насипають насіння гороху, яке вже наклюнулось, закривають корком ...

Зміст уроків української мови
Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він не тільки є окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Основна його мета – забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слуха ...

Формування комунікативних умінь і навичок з розвитку зв’язного мовлення
У лінгводидактиці під поняттям „зв’язне мовлення” прийнято розуміти таку мовленнєву діяльність, яка становить єдине самостійне ціле, передає закінчену думку і членується на складові частини. Окремі методисти під поняттям „зв’язне мовлення” іноді розуміють формування монологічних навичок. Однак, на ...