Аналіз методик вдосконалення формування часових уявлень з використанням наочностей

Дослідження проводилося в три етапи, на базі ДНЗ №270 м. Києва. У дослідженні брали участь дві однорідні групи дітей середньої групи закладу, кожна з яких налічувала по десять дітей у віці 4–5 (наприкінці експерименту більшості дітей виповнилось 5) років.

На першому етапі вивчалася і аналізувалася література, підбиралася система ігор, виготовлялися наочності. Аналізуючи літературу, було вивчено 74 джерела, куди увійшли роботи учених, монографії, статті, автореферати, освітлюючи передовий педагогічний досвід з теми формування часових уявлень дітей та використання наочного матеріалу педагогами в навчально-виховному процесі. Було проаналізовано також кілька джерел зарубіжної літератури.

На другому етапі проводилося обстеження двох груп дітей (експериментальної і контрольної) з метою визначення та порівняння їх рівня розвитку часових уявлень перед початком експерименту, повторне обстеження проводилось у травні, після його закінчення.

Основний педагогічний експеримент (апробація методики) проходив, з метою перевірки ефективності розробленої системи занять. На третьому етапі проводилися узагальнення, обробка отриманих результатів, зроблено відповідні висновки.

Перед початком навчання проводиться обстеження розвитку уявлень про час в обох групах дітей (табл. 2.1, 2.2). Обстежуючи уміння орієнтуватися в часі, виділяли наступні моменти:

Чи знають діти пори року (чи показують ці пори року по картках – називають або тільки показують, чи уміють словесно описати ознаки пір року, чи знають послідовність пір року).

Чи уміють визначати і називати частині доби, чи знають їх послідовність (за картинками двох видів – з зображенням дій в різні частини доби і природними явищами (положення Сонця і Місяця в різний час доби), наголошується, на яких картинках краще визначають частини доби і яку частину доби краще знають).

Як називають дні тижня, чи знають їх послідовність.

Обстеження дозволяє виявити рівень розвитку часових уявлень, дає можливість точніше визначити основні напрями фронтальної роботи і індивідуальної роботи.

Таблиця 2.1. Рівень сформованості часових уявлень дітей контрольної групи на початку експерименту

Актуально про педагогіку:

Формування досвіду пізнавальної самостійності в процесі виконання самостійних робіт
У більшості досліджень пізнавальна самостійність учня визнається як сформованість прагнення і уміння пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку. Дослідники розрізняють в даній якості два аспекти: мотиваційний і процесуальний. Мотиваційний зумовлює потребу і прагнення особистості до пізнання. Це ви ...

Психологічний аналіз професійної діяльності педагога дошкільної ланки освіти
Організатором і керівником-педагогічного процесу в усіх дошкільних закладах є вихователь. Яку ж роботу він виконує? Вихователь піклується про охорону і зміцнення здоров'я дітей, забезпечення повноцінного розвитку дитячого організму, про підтримання сприятливих гігієнічних умов, повноцінного харчува ...

Принцип систематичності
Історичний досвід суспільного розвитку переконливо показує, що поза системою виконати завдання навчання неможливо. На основі теорії пізнання діалектичного матеріалізму можна розкрити залежність системи в навчанні від загальних законів розвитку навколишнього світу. Навчання ставить завдання пізнати ...