Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Статті і корисна інформація » Роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку » Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Сторінка 6

У дошкільників є лише знання сьогодення і якесь розпливчасте уявлення про минулий час: «Це було давно». У старшому дошкільному віці в цьому аморфному «давно» виступають перші тимчасові орієнтири: «Це було ще до війни», «Це було до революції». Проте ці опори ще ніяк не локалізовані в дійсному часі історичною минулого.

Першим диференціюванням часу служить введення слів «спочатку», «потім», «раніше», «після цього» в розповідь або характеристику події і наочний показ вихователем сенсу тимчасових відносин, які істотні в даній події. Знайомлячись з годинниками, їх роботою, дитина починає розуміти незалежність часу від бажання і діяльності людини. У різних видах практики у дітей складаються реалістичніші уявлення про час і його одиниці (година, день, доба).

У дітей середнього дошкільного віку за відсутності систематичної роботи по ознайомленню з часом і способами його вимірювання складаються вельми уривчасті, неточні уявлення про календарний час. Заучування назв і послідовності днів тижня, місяців носить чисто формальний характер, воно не пов'язане з формуванням основних понять про тривалість, ємкість мір часу, про текучість, безповоротність, про зміну і періодичність часу. Відомості про окремі тимчасові позначення е: поверхневими, поза системою тимчасових відносин. Усвідомлення тимчасових відносин і характер використання дітьми тимчасових заходів багато в чому випадкові, бо залежать від того, яким конкретним змістом наповнюється кожен з тимчасових еталонів.

Немає сумніву в тому, що необхідне систематичне ознайомлення дітей з календарем в дитячому саду. Воно полегшить їм орієнтування в навколишній дійсності, оскільки розпорядок життя в дитячому саду будується за певним планом, пов'язаним з днями тижня. Діти дізнаються, в які дні тижня які проводяться заняття, що сприятиме формуванню їх психологічної готовності до занять. За допомогою календаря визначається і час настання свят, що викликають підвищений інтерес у дітей. Знайомство з календарем допоможе усвідомити також послідовність, з якою пов'язані сезонні зміни.

Знання і навички, пов'язані з характеристикою тимчасових проміжків, з оволодінням чіткою системою тимчасових еталонів, досить складні (їх можна віднести до другої категорії складнощі для дошкільників за класифікацією знань за А.П. Усовою). Оволодіння знаннями про календарні тимчасові еталони припускає:

освоєння дитиною умінь вимірювати час, користуючись загальноприйнятими приладами вимірювання часу;

оволодіння знанням тимчасових еталонів, їх кількісною характеристикою і сприйняттям їх тривалості;

усвідомлення залежності між окремими ланками цієї складної системи тимчасових еталонів.

Визначаючи категорії складності знань, А.П. Усова вказувала, що знання другої категорії можуть бути засвоєні тільки в процесі спеціального навчання на заняттях.

У молодшій групі ДНЗ уточнюють уявлення дітей про такі проміжки часу, як ранок, день, вечір і ніч. Частині доби малюки розрізняють по зміні змісту їхньої діяльності, а також діяльності оточуючих дорослих в ці відрізки часу. Точний розпорядок дня, строго встановлений час підйому дітей, ранкової гімнастики, сніданку, заняття і т.д. створюють реальні умови для формування уявлення про частини доби. Педагог називає відрізок часу і перераховує відповідні йому види діяльності дітей: «Зараз ранок. Ми зробили гімнастику, вмилися і тепер снідатимемо». Або: «Ми вже поснідали, відвідали музичне заняття. Зараз вже день. Скоро обідатимемо». Дитину питають, наприклад: «Зараз ранок. Що ти робиш вранці? Коли ти встаєш?» І т. п.

В процесі ознайомлення дітей з часовими уявленнями чи не найголовнішу роль відіграє застосування наочності. З дітьми розглядають картинки, фотографії, що зображують діяльність дітей і дорослих в різні відрізки часу. Ілюстрації повинні бути такими, щоб на них були явно видні ознаки, характерні для даного відрізку часу. Вихователь з'ясовує, що роблять діти (дорослі), намальовані на картинці, коли вони це роблять. Пропонує питання: «А ти що робив вранці? Вдень?» Або: «А ти коли граєш? Гуляєш? Спиш?» Потім діти підбирають картинки, на яких намальоване те, що роблять діти або дорослі, наприклад, вранці, вдень або увечері.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Організація і зміст експериментального дослідження
Основою реалістичного зображення сюжетної композиції є цілеспрямоване спостереження і вивчення життя, коли художник прагне виявити в ній найсуттєвіше, вдаючись до образного, картинного вирішення. В основі занять з сюжетної композиції лежить виховання у тих, хто малює, уміння передавати в малюнку за ...

Функції навчального процесу
Навчання — одна із стрижневих складових педагогічного процесу в освітніх системах — виконує певні функції. Освітня функція у традиційному навчанні є базовою і передбачає озброєння учнів, першою чергою, певною системою знань, навичок і вмінь. Основний недолік такого навчання — його безособистісність ...

Рівень розвитку комунікативних вмінь розумово відсталих школярів Сумської спеціальної загальноосвітньої школи
Аналіз теоретичних даних з приводу комунікативного розвитку розумово відсталих школярів потребував практичного підґрунтя. З цією метою було проведене дослідження рівня розвитку комунікативних умінь учнів 8-го класу на базі Комунальної установи сумської спеціальної загальноосвітньої школи. Під час д ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com