Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Статті і корисна інформація » Роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку » Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Сторінка 4

умовно-знакова наочність служить засобом структуризації навчального матеріалу.

Таким чином, наочність виявляється через комплексність використання засобів навчання, яскраво виражену візуальність, що обумовлюють форму і способи їх функціонування. Адже, як вже було зазначено, наочність – не самоціль в навчанні, а невід'ємна його складова, яка матеріалізується в засобах навчання і через них реалізується. Функції засобів навчання, так само як і їх відбір, задаються через дидактичний образ, оскільки саме він є описом дидактичних якостей (ознак). Образна модель дозволяє перейти до дійсного, але спрощеного (популяризованого) образу об'єкту, що вивчається, або явища. Очевидно, що дидактичний образ відіграє роль своєрідного посередника, який зв'язує в єдиний ланцюг процес пізнання від явища, що вивчається (спостерігається), аж до кінцевого результату – знань, що отримують діти, на заданому рівні популяризації.

Реалізація наочності в навчальному процесі, відбір необхідних засобів навчання і формування їх комплексів представлені нарис. 1.3.

Педагогічна ефективність поєднання слова вихователя з використанням засобів наочності залежить від мети демонстрацій, складності демонстрованих об'єктів (предметів, їх зображень, процесів), дотримання вікових меж уміння дитини спостерігати і робити самостійні виводи на основі спостережень. Кожна з форм наочності вимагає свого підходу до демонстрації.

Образні засоби наочності зазвичай застосовуються при знайомстві дошкільників з невідомими предметами або явищами, необхідності конкретизації поняття і служать засобом вивчення зовнішніх характеристик об'єкту. Структурно-графічні засоби застосовуються у тому випадку, коли належить передати приховані від безпосереднього сприйняття властивості об'єкту, показати в просторовій формі його різні не спостережувані характеристики і зв'язки. В цьому випадку вони виступають засобом переходу від опису явища до розуміння його суті. Знаково-модельні засоби наочності формалізують і символізують знання, представляють інформацію в стислому вигляді і служать засобом фіксації знань для їх подальшого опрацьовування і зберігання. Текстові засоби є непоганим способом структуризації навчального матеріалу і регламентації термінологічного апарату відповідної навчальної дисципліни у школі, і неприйнятні для використання в умовах ДНЗ.

Хотілося б торкнутися проблеми самостійної підготовки наочної допомоги. Як було відмічено раніше, вихователь використовує ту або іншу наочну допомогу з метою підвищення швидкості сприйняття, переробки і осмислення інформації. На ці показники істотно впливає оформлення наочності.

Експериментально визначена система загальних вимог до наочного матеріалу:

зображення об'єкту повинне займати площу всього кадру, якщо тільки дидактичними цілями і завданнями не передбачено проведення подальшої роботи з даним зображенням;

головні елементи повинні бути виділені, рівнозначні – відповідно оформлені. По можливості, необхідно зменшити кількість в даний момент другорядної, не важливої для висвітлення даної теми інформації;

необхідно забезпечити максимальну контрастність, що досягається підбором кольорів фону і зображення;

при розгляді контурів об'єктів, взаємного розташування елементів зображення необхідно забезпечити достатню товщину ліній, при цьому головні зв'язки і основні елементи, на які необхідно звернути увагу, повинні бути виділені;

велика кількість тексту на зображенні зменшує ефективність сприйняття наочної допомоги, тому воно повинне містити той мінімум тексту, який необхідний для позначення окремих об'єктів, їх елементів.

Слід зробити висновок, що дотримання всіх вищевикладених вимог до підготовки наочної допомоги підвищує рівень сприйняття наочного матеріалу, знижує ступінь стомлюваності дітей, допомагає створити чіткіші образи висловлюваного матеріалу.

Крім того, навіть засоби наочності одного вигляду мають різний ступінь сприйняття. Наприклад, процеси сприйняття дитиною зображення і самого предмету можуть бути абсолютно різні. Масова практика навчальних закладів показує, що заняття можуть бути насичені найсучаснішими засобами наочності, але результат може опинитися не краще, ніж при проведенні занять без їх використання. Це відбувається в тих випадках, коли невірно визначено дидактичну роль і місце засобів наочності в проведенні заняття, увага аудиторії акцентована не на головних деталях і фрагментах, а на другорядних, або функції викладача повністю передано технічним засобам при демонстрації наочності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Кваліфікаційна характеристика спеціальності: «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його ком ...

Застосування інтерактивних технологій на уроці алгебри в ході вивчення теми: «Розкладання многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки і способом групування»
У навчальному процесі інформаційні технології доцільно використовувати. Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя, потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Кооперативна (групова) навчальна діяльність – це форм ...

Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема
Для початку проаналізуємо поняття «середовище», «соціальне середовище» та «гармонізація». Дізнаємося, яку думку на це мають педагоги, соціологи, психологи тощо. Проаналізувавши думку соціологів та філософів таких як Аристотель, П. Бурдьє, В. Виноградський, К. Гаус, Демокріт, А. Каверін, І. Кант, І. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com