Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Статті і корисна інформація » Роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку » Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Сторінка 3

Остання особливість наочного навчання викликає підвищений інтерес у педагогів і психологів. Сучасні психологічні дослідження доводять, що недостатньо представити дитині предмет, щоб вона усвідомила все, що в ньому об'єктивно міститься. Для усвідомлення суті предмету необхідно відповідним чином організувати діяльність дітей. Психологами доведено, що чуттєвий образ є суб'єктивний продукт діяльності людини по відношенню до відбиваної дійсності. Щоб в свідомості виник образ, недостатньо односторонньої дії предмету на органи чуття людини; необхідно також, щоб існував «зустрічний» і притому активний процес з боку суб'єкта. Саме у перцептивній діяльності здійснюється процес «перекладу» відчуттів зовнішніх об'єктів, що впливають на органи, в психічний образ.

На основі особливостей людського сприйняття педагогіка і психологія стверджують, що найбільш висока якість засвоєння інформації досягається при поєднанні словесного викладу матеріалу і використанні засобів наочності, які дають можливість візуально представити інформацію, яка повинна бути засвоєна. Наочний матеріал служить зовнішньою опорою внутрішніх дій, що здійснюються дитиною під керівництвом вихователя в процесі набуття певних знань.

Введення в навчання наочного матеріалу повинне передбачати дотримання, принаймні, двох важливих умов:

визначення його конкретної ролі в засвоєнні навчального матеріалу;

ступінь відношення змісту даної наочності до предмету, який належить усвідомити і засвоїти.

Словесний виклад матеріалу допускає другорядну інформацію, а засоби наочності допомагають виділити головне. При словесно-логічному викладі ефективний наступний спосіб: від окремого (фрагментарного) до загального. При поясненні нової теми з використанням засобів наочності доцільно спочатку демонструвати зображення об'єкту в цілому, а потім позначати його окремі елементи. Існує нерозривний зв'язок між наочністю і розумінням. Наочність – це такий засіб пізнавальних процесів, коли при взаємодії суб'єкта із знаковими системами в його свідомості генеруються наочні образи, тобто формується зорове представлення висловлюваного матеріалу. Модель, по можливості, повинна бути зримою. На практиці можуть існувати різні види наочних посібників з однієї і тієї ж теми навчального курсу. Наочно-образні посібники включають дві групи наочних навчальних посібників – натуральні і об'ємно – образні. Натуральними наочними посібниками є натуральні об'єкти, справжні предмети, спеціально оброблені з метою використання їх в навчальному процесі. До них відносяться гербарії, препарати, колекції, чучела, скелети і т.д.

Об'ємно-образними наочними посібниками передають об'єкти, що вивчаються, але не в натуральному їх вигляді, а у формі об'ємного образу, будучи тривимірним зображенням об'єкту. До об'ємно-образної наочності відносяться моделі, макети, муляжі і т.д.

Знакова наочність об'єднує образно-знакові і умовно-знакові форми.

Образно-знакова наочність – це та, в якій об'єкти, що вивчаються, передаються у формі образних двомірних зображень за допомогою різних знаків або знакових систем. До цієї групи відносяться картини, малюнки, портрети, аплікації, фотографії, діапозитиви, кінофільми і т. п. Умовно-знакову передають об'єкти, що вивчаються, за допомогою знаку в абстрагованій формі. До них відносяться карти, схеми, креслення, формули, рівняння і т. п. Застосування наочної допомоги на заняттях припускає виконання ними двох загальних дидактичних функцій: фіксації уваги і активізації запам'ятовування.

Загалом засоби наочності можна охарактеризувати таким чином (рис. 1.1):

натуральна наочність зазвичай застосовується при знайомстві слухачів з невідомими предметами і явищами, конкретизує поняття, служить засобом вивчення зовнішніх характеристик об'єкту;

образно-знакова наочність застосовується у тому випадку, коли необхідно передати приховані від безпосереднього сприйняття властивості об'єкту, показати в просторовій формі його різні не спостережувані характеристики і зв'язки; виступає засобом переходу від опису явища до розуміння його суті;

об'ємно образна наочність служить засобом фіксації знань для переробки і зберігання, представляє інформацію в стислому вигляді;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Місце історичного краєзнавства у вітчизняному законодавстві про освіту
У контексті сучасної соціокультурної ситуації пріоритетними стали історія та інші суспільствознавчі дисципліни, покликані допомогти молоді стати компетентними, активними, відповідальними громадянами нашої держави. Методологічна переорієнтація сучасної школи на особистість, спрямованість освіти на н ...

Характеристика основних понять проблеми
Дослідження патріотизму подається в українські педагогічній літературі з позиції соціальної діяльності, формування українських традицій, патріотичних почуттів (Р.А. Артицишевський, Т.Б. Бакка, І.Д. Бех, І.М. Гейко, О.М. Петерич, О.В. Сухомлинський, К. Чорна та інші). Нині в Україні завершується впр ...

Технології створення педагогічного проекту
З опорою на класичні уявлення про проектування, погляди науковців, а також з урахуванням сутності поняття «педагогічне проектування» і специфіки педагогічної діяльності, можна виділити наступну схему етапів педагогічного проектування: передпроектний (початковий) - характеризується формуванням перві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com