Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Статті і корисна інформація » Роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку » Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Сторінка 3

Остання особливість наочного навчання викликає підвищений інтерес у педагогів і психологів. Сучасні психологічні дослідження доводять, що недостатньо представити дитині предмет, щоб вона усвідомила все, що в ньому об'єктивно міститься. Для усвідомлення суті предмету необхідно відповідним чином організувати діяльність дітей. Психологами доведено, що чуттєвий образ є суб'єктивний продукт діяльності людини по відношенню до відбиваної дійсності. Щоб в свідомості виник образ, недостатньо односторонньої дії предмету на органи чуття людини; необхідно також, щоб існував «зустрічний» і притому активний процес з боку суб'єкта. Саме у перцептивній діяльності здійснюється процес «перекладу» відчуттів зовнішніх об'єктів, що впливають на органи, в психічний образ.

На основі особливостей людського сприйняття педагогіка і психологія стверджують, що найбільш висока якість засвоєння інформації досягається при поєднанні словесного викладу матеріалу і використанні засобів наочності, які дають можливість візуально представити інформацію, яка повинна бути засвоєна. Наочний матеріал служить зовнішньою опорою внутрішніх дій, що здійснюються дитиною під керівництвом вихователя в процесі набуття певних знань.

Введення в навчання наочного матеріалу повинне передбачати дотримання, принаймні, двох важливих умов:

визначення його конкретної ролі в засвоєнні навчального матеріалу;

ступінь відношення змісту даної наочності до предмету, який належить усвідомити і засвоїти.

Словесний виклад матеріалу допускає другорядну інформацію, а засоби наочності допомагають виділити головне. При словесно-логічному викладі ефективний наступний спосіб: від окремого (фрагментарного) до загального. При поясненні нової теми з використанням засобів наочності доцільно спочатку демонструвати зображення об'єкту в цілому, а потім позначати його окремі елементи. Існує нерозривний зв'язок між наочністю і розумінням. Наочність – це такий засіб пізнавальних процесів, коли при взаємодії суб'єкта із знаковими системами в його свідомості генеруються наочні образи, тобто формується зорове представлення висловлюваного матеріалу. Модель, по можливості, повинна бути зримою. На практиці можуть існувати різні види наочних посібників з однієї і тієї ж теми навчального курсу. Наочно-образні посібники включають дві групи наочних навчальних посібників – натуральні і об'ємно – образні. Натуральними наочними посібниками є натуральні об'єкти, справжні предмети, спеціально оброблені з метою використання їх в навчальному процесі. До них відносяться гербарії, препарати, колекції, чучела, скелети і т.д.

Об'ємно-образними наочними посібниками передають об'єкти, що вивчаються, але не в натуральному їх вигляді, а у формі об'ємного образу, будучи тривимірним зображенням об'єкту. До об'ємно-образної наочності відносяться моделі, макети, муляжі і т.д.

Знакова наочність об'єднує образно-знакові і умовно-знакові форми.

Образно-знакова наочність – це та, в якій об'єкти, що вивчаються, передаються у формі образних двомірних зображень за допомогою різних знаків або знакових систем. До цієї групи відносяться картини, малюнки, портрети, аплікації, фотографії, діапозитиви, кінофільми і т. п. Умовно-знакову передають об'єкти, що вивчаються, за допомогою знаку в абстрагованій формі. До них відносяться карти, схеми, креслення, формули, рівняння і т. п. Застосування наочної допомоги на заняттях припускає виконання ними двох загальних дидактичних функцій: фіксації уваги і активізації запам'ятовування.

Загалом засоби наочності можна охарактеризувати таким чином (рис. 1.1):

натуральна наочність зазвичай застосовується при знайомстві слухачів з невідомими предметами і явищами, конкретизує поняття, служить засобом вивчення зовнішніх характеристик об'єкту;

образно-знакова наочність застосовується у тому випадку, коли необхідно передати приховані від безпосереднього сприйняття властивості об'єкту, показати в просторовій формі його різні не спостережувані характеристики і зв'язки; виступає засобом переходу від опису явища до розуміння його суті;

об'ємно образна наочність служить засобом фіксації знань для переробки і зберігання, представляє інформацію в стислому вигляді;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру
Нас оточують речі, які створені не нами, їх життя та сутність відрізняється від наших: це дерева, квіти, трава, ріки, гори та хмари. Віками вони пробуджували в нас зацікавленість та благоговіння. Вони були об'єктом захоплення. Ми створювали їх у своїй підсвідомості, щоб найти підтримку своєму настр ...

Обернені тригонометричні функції
Функції, обернені функціям на відповідних інтервалах, називаються оберненими тригонометричними. Вони позначаються Тригонометричні функції не є монотонними у всій області їх визначення. Тому для утворення обернених функцій виділяють інтервали монотонності. а) Функція та її графік Функція на відрізку ...

Методологічні рекомендації щодо роботи вчителя з учнями під час вивчення тем з вишивання у початкових класах
Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках трудового навчання. Учні значно легше засвоюють знання з обробки паперу ,пластиліну та інших матеріалів, так як з ними вони зустрічаються з раннього віку. До школи дуже мала кількість ді ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com