Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Статті і корисна інформація » Роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку » Психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку за допомогоювикористання наочного матеріалу

Сторінка 3

Остання особливість наочного навчання викликає підвищений інтерес у педагогів і психологів. Сучасні психологічні дослідження доводять, що недостатньо представити дитині предмет, щоб вона усвідомила все, що в ньому об'єктивно міститься. Для усвідомлення суті предмету необхідно відповідним чином організувати діяльність дітей. Психологами доведено, що чуттєвий образ є суб'єктивний продукт діяльності людини по відношенню до відбиваної дійсності. Щоб в свідомості виник образ, недостатньо односторонньої дії предмету на органи чуття людини; необхідно також, щоб існував «зустрічний» і притому активний процес з боку суб'єкта. Саме у перцептивній діяльності здійснюється процес «перекладу» відчуттів зовнішніх об'єктів, що впливають на органи, в психічний образ.

На основі особливостей людського сприйняття педагогіка і психологія стверджують, що найбільш висока якість засвоєння інформації досягається при поєднанні словесного викладу матеріалу і використанні засобів наочності, які дають можливість візуально представити інформацію, яка повинна бути засвоєна. Наочний матеріал служить зовнішньою опорою внутрішніх дій, що здійснюються дитиною під керівництвом вихователя в процесі набуття певних знань.

Введення в навчання наочного матеріалу повинне передбачати дотримання, принаймні, двох важливих умов:

визначення його конкретної ролі в засвоєнні навчального матеріалу;

ступінь відношення змісту даної наочності до предмету, який належить усвідомити і засвоїти.

Словесний виклад матеріалу допускає другорядну інформацію, а засоби наочності допомагають виділити головне. При словесно-логічному викладі ефективний наступний спосіб: від окремого (фрагментарного) до загального. При поясненні нової теми з використанням засобів наочності доцільно спочатку демонструвати зображення об'єкту в цілому, а потім позначати його окремі елементи. Існує нерозривний зв'язок між наочністю і розумінням. Наочність – це такий засіб пізнавальних процесів, коли при взаємодії суб'єкта із знаковими системами в його свідомості генеруються наочні образи, тобто формується зорове представлення висловлюваного матеріалу. Модель, по можливості, повинна бути зримою. На практиці можуть існувати різні види наочних посібників з однієї і тієї ж теми навчального курсу. Наочно-образні посібники включають дві групи наочних навчальних посібників – натуральні і об'ємно – образні. Натуральними наочними посібниками є натуральні об'єкти, справжні предмети, спеціально оброблені з метою використання їх в навчальному процесі. До них відносяться гербарії, препарати, колекції, чучела, скелети і т.д.

Об'ємно-образними наочними посібниками передають об'єкти, що вивчаються, але не в натуральному їх вигляді, а у формі об'ємного образу, будучи тривимірним зображенням об'єкту. До об'ємно-образної наочності відносяться моделі, макети, муляжі і т.д.

Знакова наочність об'єднує образно-знакові і умовно-знакові форми.

Образно-знакова наочність – це та, в якій об'єкти, що вивчаються, передаються у формі образних двомірних зображень за допомогою різних знаків або знакових систем. До цієї групи відносяться картини, малюнки, портрети, аплікації, фотографії, діапозитиви, кінофільми і т. п. Умовно-знакову передають об'єкти, що вивчаються, за допомогою знаку в абстрагованій формі. До них відносяться карти, схеми, креслення, формули, рівняння і т. п. Застосування наочної допомоги на заняттях припускає виконання ними двох загальних дидактичних функцій: фіксації уваги і активізації запам'ятовування.

Загалом засоби наочності можна охарактеризувати таким чином (рис. 1.1):

натуральна наочність зазвичай застосовується при знайомстві слухачів з невідомими предметами і явищами, конкретизує поняття, служить засобом вивчення зовнішніх характеристик об'єкту;

образно-знакова наочність застосовується у тому випадку, коли необхідно передати приховані від безпосереднього сприйняття властивості об'єкту, показати в просторовій формі його різні не спостережувані характеристики і зв'язки; виступає засобом переходу від опису явища до розуміння його суті;

об'ємно образна наочність служить засобом фіксації знань для переробки і зберігання, представляє інформацію в стислому вигляді;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Методика навчання теми: "Електрофізичні властивості напівпровідників"
Навчальна мета заняття: навчити студентів сутності електрофізичних властивостей напівпровідників. Форма організації навчальної діяльності студентів: лекція. План. 1. Фізичні властивості напівпровідників. Залежність провідності напівпровідників від температури та інших факторів. 2. Власна провідніст ...

Авторські пропозиції
До самостійної роботи, що вимагає виконання нового завдання, учнів необхідно готувати. Варто вчити дітей самостійно прочитати завдання в підручнику, на дошці або на картці, розібратися у послідовності майбутньої роботи, виконати її й у результаті зробити потрібний висновок. У міру того як учні опан ...

Пріоритети виховної роботи в сучасній школі
Сучасний період відродження України, її державності, економіки, освіти, науки та культури вимагає зміни поглядів на освіту, виховний ідеал, виховання особистості. У Національній доктрині розвитку освіти, цілісна виховна система розглядається як один із основних шляхів реформування виховання. Зміни ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com