Еволюція системи навчання - загальісторичний аспект

Статті і корисна інформація » Комп’ютеризація навчального процесу » Еволюція системи навчання - загальісторичний аспект

Сторінка 1

По устояні в історичній науці традиції всі існуючі коли-небудь, освітні системи звичайно розглядалися тільки й винятково з позицій їхньої соціальної детермінованості. Поява комп'ютерних носіїв інформації й пов'язаних з ними нових форм інтелектуальної праці дозволило глянути на це питання з іншої сторони - з позицій того або іншого носія інформації, що є в кожну конкретну епоху реальною матеріальною базою навчального процесу й своїх форм, що диктує, і методи педагогічної роботи. Розглянемо в історичному плані, як впливає той або інший носій інформації на форми й методи навчання.

У дописьменный період (в епоху до винаходу й широкого поширення писемності) всі накопичені знання зберігалися тільки в усній традиції, тобто Людина була одночасно й творцем, і носієм, і передавачем знань. І звідси ж виникло подання про Вчителя, кожне слово якого потрібно було ретельно багаторазово обмірковувати, обговорювати й витлумачувати. Паралельно виникло інше подання - для завершення свого утворення, кожна людина повинен зробити подорож, щоб його подання про світ опиралося якоюсь мірою на особисті враження й міркування, а не замикалося тільки на судженнях його Вчителя.

Винахід писемності став поворотним моментом у розвитку думки, воно дозволило неї фіксувати, дозволило зробити що перевіряють, об'єктивними й стабільними. Воно ж значно полегшило процес передачі знань, оскільки з'явився матеріальний носій інформації. Знання материализировались, знайшли предметну сутність, і їх стало можливо передавати в буквальному значенні цього слова. При цьому змінилася роль учителя: з одноособового хоронителя й носія знань він перетворився в толмача книжкових знань. На цій стадії минулого й значні негативні моменти:

а) Створення писемності й первісної літератури відбувалося в дуже складних умовах релігійно-політичної боротьби. Перші книги (рукописні!) у силу своєї винятковості обслуговували практично тільки потреби церкви й вищий государственной влади, у зв'язку із чим процес їхнього створення й змістовного наповнення формувався досить однобоко. Саме тому такими рідкісними подіями в історії стали бібліотека А. Македонського, бібліотека И. Грозного, які містили у своїх фондах не тільки священні писання і їхні тлумачення, але також літопису, праці по астрономії, медицині й навіть художній літературі.

б) уперше з'явилася можливість офіційного існування лжемудрецов, що ховають відсутність розважливості за посиланнями на книги.

***Має сенс звернути увагу на появу термінів «софістика» й «талмудистика».

Софістика (мудрування) – мистецтво доводити що завгодно шляхом перетворення логічних ланцюжків.

Талмудистика – частина теософії, що займається тлумаченням текстів талмуда.

Позитивні моменти появи писемності:

1) З'явилася можливість безпосереднього обігу людини до знання через книгу, а не тільки через особистість вчителя-мудреця.

2) З'явилася можливість читання книги вголос і колективного прослуховування книжкових текстів як передумова майбутньої класної системи.

3) З'явилася можливість копіювати книгу й таким чином:

а) поширювати її вплив на більшу групу людей,

б) переносити знання в інші області й регіони в неспотвореному виді.

Паралельно виникла професія перекладача; спочатку ними були відомі фахівці із проблем, описаним у книзі, пізніше - просто грамотні люди, що спеціалізувалися на перекладах.

Друкована книга зробила революцію в сфері інтелектуальної праці. Якщо відволіктися від історико-соціальних мотивів, то саме вона, власне кажучи, уможливила появу класу інтелігенції. Саме вона стала матеріальною основою для створення державних систем утворення. Саме вона дозволила сформувати класно- визначену систему й навчальний процес у його нинішньому виді ("урок - домашнє завдання - перевірка").

У рамках класно-визначеної системи організовувалася й розвивалася технологія процесу навчання. Якщо відволіктися від психологічної сторони, то ця технологія зводилася до формування й удосконалювання навичок роботи із книгою, причому це ставилося й до вчителя, і до учнів. (Навички скорочтения, типи читання, види конспекту, часовий режим роботи, прийоми закріплення й підкріплення пам'яті, уміння організувати пошук літератури й у літературі, робота з довідковими матеріалами й т.д.) З наведеного переліку видно, що весь процес навчальної роботи спрямований на те, щоб поступово збільшувати роль самостійної роботи із книгою й зменшувати необхідність прямого безпосереднього впливу вчителі.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Патріотичне виховання підростаючого покоління. Історіографія проблеми
Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (В.О. Сухомлинський). Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбача ...

Структура естетичної культури підлітків
На нашу думку, естетичне світосприйняття є компонентом цілісного світосприйняття, найвищим рівнем чуттєвого сприйняття, усвідомленням людиною краси навколишнього середовища. Структура естетичного світосприйняття підлітків складається з емоційно-естетичного (естетичні потреби, емоційно-естетичні пер ...

Відбір дидактичного матеріалу для навчання усного переказу учнів
Розвиток мовлення є провідним принципом навчання рідної мови в початкових класах, який пронизує і об'єднує всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. З перших уроків української мови діти в доступній для них формі засвоюють основні функції мовлення: мовлення є важливим засобом спілкування, обміну ду ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com