Еволюція системи навчання - загальісторичний аспект

Статті і корисна інформація » Комп’ютеризація навчального процесу » Еволюція системи навчання - загальісторичний аспект

Сторінка 1

По устояні в історичній науці традиції всі існуючі коли-небудь, освітні системи звичайно розглядалися тільки й винятково з позицій їхньої соціальної детермінованості. Поява комп'ютерних носіїв інформації й пов'язаних з ними нових форм інтелектуальної праці дозволило глянути на це питання з іншої сторони - з позицій того або іншого носія інформації, що є в кожну конкретну епоху реальною матеріальною базою навчального процесу й своїх форм, що диктує, і методи педагогічної роботи. Розглянемо в історичному плані, як впливає той або інший носій інформації на форми й методи навчання.

У дописьменный період (в епоху до винаходу й широкого поширення писемності) всі накопичені знання зберігалися тільки в усній традиції, тобто Людина була одночасно й творцем, і носієм, і передавачем знань. І звідси ж виникло подання про Вчителя, кожне слово якого потрібно було ретельно багаторазово обмірковувати, обговорювати й витлумачувати. Паралельно виникло інше подання - для завершення свого утворення, кожна людина повинен зробити подорож, щоб його подання про світ опиралося якоюсь мірою на особисті враження й міркування, а не замикалося тільки на судженнях його Вчителя.

Винахід писемності став поворотним моментом у розвитку думки, воно дозволило неї фіксувати, дозволило зробити що перевіряють, об'єктивними й стабільними. Воно ж значно полегшило процес передачі знань, оскільки з'явився матеріальний носій інформації. Знання материализировались, знайшли предметну сутність, і їх стало можливо передавати в буквальному значенні цього слова. При цьому змінилася роль учителя: з одноособового хоронителя й носія знань він перетворився в толмача книжкових знань. На цій стадії минулого й значні негативні моменти:

а) Створення писемності й первісної літератури відбувалося в дуже складних умовах релігійно-політичної боротьби. Перші книги (рукописні!) у силу своєї винятковості обслуговували практично тільки потреби церкви й вищий государственной влади, у зв'язку із чим процес їхнього створення й змістовного наповнення формувався досить однобоко. Саме тому такими рідкісними подіями в історії стали бібліотека А. Македонського, бібліотека И. Грозного, які містили у своїх фондах не тільки священні писання і їхні тлумачення, але також літопису, праці по астрономії, медицині й навіть художній літературі.

б) уперше з'явилася можливість офіційного існування лжемудрецов, що ховають відсутність розважливості за посиланнями на книги.

***Має сенс звернути увагу на появу термінів «софістика» й «талмудистика».

Софістика (мудрування) – мистецтво доводити що завгодно шляхом перетворення логічних ланцюжків.

Талмудистика – частина теософії, що займається тлумаченням текстів талмуда.

Позитивні моменти появи писемності:

1) З'явилася можливість безпосереднього обігу людини до знання через книгу, а не тільки через особистість вчителя-мудреця.

2) З'явилася можливість читання книги вголос і колективного прослуховування книжкових текстів як передумова майбутньої класної системи.

3) З'явилася можливість копіювати книгу й таким чином:

а) поширювати її вплив на більшу групу людей,

б) переносити знання в інші області й регіони в неспотвореному виді.

Паралельно виникла професія перекладача; спочатку ними були відомі фахівці із проблем, описаним у книзі, пізніше - просто грамотні люди, що спеціалізувалися на перекладах.

Друкована книга зробила революцію в сфері інтелектуальної праці. Якщо відволіктися від історико-соціальних мотивів, то саме вона, власне кажучи, уможливила появу класу інтелігенції. Саме вона стала матеріальною основою для створення державних систем утворення. Саме вона дозволила сформувати класно- визначену систему й навчальний процес у його нинішньому виді ("урок - домашнє завдання - перевірка").

У рамках класно-визначеної системи організовувалася й розвивалася технологія процесу навчання. Якщо відволіктися від психологічної сторони, то ця технологія зводилася до формування й удосконалювання навичок роботи із книгою, причому це ставилося й до вчителя, і до учнів. (Навички скорочтения, типи читання, види конспекту, часовий режим роботи, прийоми закріплення й підкріплення пам'яті, уміння організувати пошук літератури й у літературі, робота з довідковими матеріалами й т.д.) З наведеного переліку видно, що весь процес навчальної роботи спрямований на те, щоб поступово збільшувати роль самостійної роботи із книгою й зменшувати необхідність прямого безпосереднього впливу вчителі.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Поняття про навчання та його психологічні механізми
Навчання є системою дидактичних впливів, яка визнача ється змістом, методами, формами пред'явлення навчального матеріалу з метою його засвоєння. Навчанням задається своєрідний еталон засвоєння, обов'язковий для всіх учнів. У визначенні навчання є різні відмінності, що зумовлені різними теоретичними ...

Види пейзажного живопису
Як би не різнилися витвори образотворчого мистецтва за національними особливостями, індивідуальною манерою їх авторів, як би не залежали від географічного середовища і багатьох інших умов, вони завжди підкоряються специфіці вигляду і жанру, до яких відносяться. Витвори образотворчого мистецтва тісн ...

Адаптивні тести
Доцільність адаптивного контролю випливає з необхідності раціоналізації традиційного тестування. Кожен викладач розуміє, що добре підготовленому учню немає необхідності давати легкі завдання, тому що занадто високо імовірність правильного рішення. До того ж легкі матеріали не володіють помітним пот ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com